Кращий спосiб усвiдомити цiну незалежностi України — це уявити її розпад. Але вирiшення українського питання на користь незалежностi Києва не вичерпує всiєї проблеми. Воно лише сприяє консолiдацiї антиiмперських сил у країнах колишнього СРСР і реформаторських зусиль у самiй Росiї. За такого вирiшення створюється геополітичний простір нацiональних держав, де Росiя так само вiдiграє значну роль, але вона вже не є тiєю державою, яку Генрi Кiсiнджер схарактеризував як «або надто слабку, або надто сильну для миру в Європi» 34. Цi нацiональнi держави деякий час будуть слабкими, сприйнятливими до дезiнтеґрацiйних та конфлiктотворчих процесiв зсередини та ззовнi. Такі властивості породжують свої проблеми, ними Заходу доведеться займатися. Щоби їх вирiшувати, спершу потрiбно їх збагнути.
Теперiшнiм державним дiячам слід спробувати зрозумiти нову ситуацію й дiяти згiдно з нею таким чином, щоб стабiльнiсть стала реальнiшою. Головним чинником цієї стабільності буде змiцнення Росiї й України як демократичних держав та налагоджування стабiльних вiдносин мiж ними.
Зрештою, полiтики Заходу мають скористатися з можливостей, що сприяють досягненню головної мети — стабiльностi в реґіоні. Вiдносно невелика мiра насильства вслiд за розпадом СРСР свiдчить про наявнiсть таких можливостей та про непоганi шанси на успiх. Але цi шанси можуть виявитися недовготривалими, бо такою є сутнiсть перiодiв передиху.
Завантажити реферат