Розробити рекомендації для керівництва МВС щодо усунення практики колективної відповідальності за правопорушення окремими працівниками. Адже, окремі керівники підрозділів, намагаючись уникнути дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за поведінкою підлеглого, який вчинив відповідне правопорушення, інколи приховують такі факти правопорушень.
Для унеможливлення катування та побиття громадян з метою отримання зізнання у вчиненні злочину, забезпечити створення у всіх територіальних ОВС слідчих кімнат, обладнаних апаратурою відеозапису. Заборонити проведення будь-яких дій із затриманими поза межами такої кімнати. Запровадити також відеоспостереження у основних адміністративних приміщеннях з метою попередження жорстокого поводження з громадянами. Уживати суворих дисциплінарних заходів впливу на керівників ОВС у разі виявлення фактів непрацездатності цих систем.
З метою обліку всіх без виключення відвідувачів міськрайвідділів, запровадити систему автоматизованої реєстрації з використанням технічних засобів (реєстраторів перебування в ОВС), забезпечивши одночасно її синхронізацію із системами відео спостереження. Забезпечити апаратурою відеозапису всі входи до адміністративних будівель підрозділів міліції.
Відомчим нормативно-правовим регулюванням забезпечити проведення кожного півроку громадських слухань з питань дотримання прав і свобод людини у діяльності органів внутрішніх справ. У проведенні слухань забезпечити участь керівників департаментів і галузевих служб МВС України, начальників обласних управлінь міліції, представників усіх бажаючих прийняти участь у слуханнях громадських організацій, профільного комітету Верховної Ради, засобів масової інформації.
Але, для того, щоб все вище наведене почало втілюватись в життя потрібна фінансова підтримка держави, яка в даний час залишається на дуже низькому рівні. Адже правоохоронні органи переживають складний матеріальний стан. З боку держави майже ніякої допомоги на забезпечення соціального пакету покращення матеріального стану працівника ОВС та його родини. Не кожен працівник буде результативно працювати та виконувати свої службові обов’язки, коли він за це отримує мінімальну заробітну плату.
Прикладом може бути те, коли працівнику ОВС дається строк для виконання доручення керівництвом, але матеріально-технічного забезпечення не вистачає. Кошти на бензин, канцелярські товари, ремонт службового автомобіля та інше в більшості випадків правоохоронець використовує з особистого бюджету. Така обстановка змушує окремих працівників з низькими морально-вольовими якостями вчиняти правопорушення, в тому числі корупційні.
Залишається вкрай низьким також інтелектуальний, моральний та освітній рівень громадян, які є кандидатами на службу в міліцію. Неякісне проведення: обов'язкового професійного психофізіологічного відбору на службу в органи внутрішніх справ; психологічного супроводження проходження служби кожним співробітником від найнижчої ланки до керівників в апарату МВС; психологічної підготовки кандидатів та молодих працівників до оперативно-службової діяльності; психологічного супроводження оперативно-службової діяльності. Занепад інституту наставництва в ОВС, формальне закріплення за курсантами ВНЗ системи МВС наставників, відсутність програми організації їх керівництва і меж допомоги особам, що проходять стажування.
Запровадити щорічне тестування працівників ОВС, для виявлення рівня знань нормативно-правових актів які регламентують дотримання прав людини. У разі не складання тестування застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення.
Низька якість підготовки кадрів у системі МВС, зокрема, щодо навчання та підвищення кваліфікації. Із випускників вищих навчальних закладів системи МВС денної форми навчання залишається після трьох років служби в ОВС лише 40 %, а випускники заочної форми навчання мають дуже низький рівень знань не лише із загальноосвітніх дисциплін (філософії, психології, іноземної мови, історичних наук, теорії держави та права), а й з профілюючих (кримінального права та процесу, кримінології, адміністративного права, юридичної психології, оперативно-розшукової діяльності, криміналістики, спецтехніки), а також низькі показники з бойової та фізичної підготовки, незважаючи на те, що їх знання та уміння - запорука успішної практичної діяльності кожного дня. Це, у свою чергу, призводить до матеріальних збитків держави, частої зміни кадрів, що безпосередньо залежить від прийому та закріплення на службі молодих працівників, відсутності професіоналізму, наявності порушень дисципліни та законності.
Хоча слід погодитись із Ю. А. Ведєрніковим, який вказує наступне: “Завдання підготовки висококваліфікованих працівників органів внутрішніх справ на сучасному етапі розвитку української державності висунуті не тільки характером політичних та соціально-економічних перетворень, процесами демократизації суспільства, але й тим, що сучасній злочинності здатні ефективно протидіяти лише висококваліфіковані, фізично розвинуті, тобто спеціально підготовлені правоохоронці. Підготовку таких фахівців спроможні забезпечити лише спеціалізовані юридичні навчальні заклади МВС, мережу яких створено в рамках системи юридичної освіти в Україні. Розвиток саме цієї відомчої системи освіти позитивно впливає на діяльність органів внутрішніх справ, засвідчує доцільність її існування ” [15, с.15].
В органах міліції відсутній окремий облік скарг на протиправні дії співробітників МВС, а з урахуванням того, що люди подають скарги на міліцію до різноманітних відомств, актуальним є створення єдиного електронного доступного реєстру усіх скарг на діяльність співробітників міліції, а згодом, і інших правоохоронних органів та спецслужб.
Необхідно рішуче реформувати систему нагляду прокуратури за діяльністю міліції, забезпечивши існування єдиної вертикалі прокурорів, які займаються цією роботою, їхню незалежність, зокрема і від прокурорів, які підтримують державне обвинувачення по кримінальних справах.
Також, важливим елементом в дотриманні прав людини є правове виховання та правова культура населення держави. Змістом правового виховання є залучення людей до знань про державу і право, законність, права і свободи особи, вироблення у громадян стійкої орієнтації щодо законослухняної поведінки. Важливою формою правового виховання є самовиховання та правова пропаганда права засобами масової інформації. Правова культура розглядається як система правових цінностей, яка утворилася в суспільстві в ході його розвитку і відображає досягнення як минулого, так і сучасності.[16, с.246]
Підводячи підсумок, хотілось би сподіватися, що реалізація запропонованих шляхів розвитку служби в органах внутрішніх справ дасть змогу:
- створити нову модель кадрової роботи, адекватну радикальним змінам в Україні і в світі в цілому;
- заснувати оновлену систему підрозділів з питань державної служби в органах внутрішніх справ;
- поповнити органи внутрішніх справ кадрами, які мають високий рівень культури і професіоналізму і здатні бути суб’єктами інноваційних процесів;
Завантажити реферат