- сформувати ідеальну модель державного службовця органів внутрішніх справ і визначити ступінь відповідності персоналу ідеалу своєї професії;
- привести, врешті-решт, корпус державних службовців органів внутрішніх справ до світового рівня і стандартів.
ВИСНОВКИ
Отже, останнім часом в Україні особливої соціальної гостроти набуло питання конституційних прав та свобод громадян: їх проголошення та фактичне забезпечення. У Конституції України закріплено широкий перелік прав та свобод, який за якісною та кількісною ознакою відповідає тим стандартам що були встановлені світовою спільнотою. Враховуючи це, в Україні створено діючий державний механізм, на який покладаються завдання по охороні захисту та забезпеченню цих прав та свобод.
Важлива роль у цій діяльності належить саме державі, яка найбільш концентровано виражаючи в своїй політиці економічні відносини і потреби суспільства, через систему своїх органів здійснює багатоцільові функції, проводить науково обґрунтовану діяльність в різних сферах життя суспільства. Серед таких сфер головне місце посідає правоохоронна діяльність та захист прав і свобод особи, що здійснюється правоохоронними органами в межах їх компетенції та притаманними їм формами і методами. Хоча, безперечно, всі органи держави здійснюють правореалізуючу діяльність щодо забезпечення прав та свобод людини і громадянина, але її характер, напрям та обсяг неоднакові для різних видів державних органів. Для одних захист конституційних прав - основна, найважливіша діяльність, для інших - лише одна із функцій. Тому і забезпечення прав може виступати не з однаковою важливістю для всіх органів. Наприклад, правоохоронна діяльність є найважливішим напрямком функціонування міліції.
Значної уваги потребує питання вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, зокрема, міліції України як особливого правоохоронного органу та частини механізму держави. У системі виконавчої влади Міністерство внутрішніх справ України з підпорядкованими його органами є центральною ланкою забезпечення внутрішньої політики, безпеки суспільства і громадського спокою в державі, в основі якої – попередження злочинності та боротьба з нею, особливо з організованими її формами та корупцією; тому воно переорієнтувало свою діяльність на забезпечення внутрішньої безпеки держави, насамперед, захисту прав і свобод людини, яка є основним об’єктом уваги з боку діяльності органів внутрішніх справ і держави в цілому.
Безперечно, вдосконалення ж правоохоронної діяльності може й повинно відбуватися на основі зміни законодавчої бази. Тому назріла нагальна необхідність у прийнятті закону «Про органи внутрішніх справ», який чітко має визначити вимоги до працівника органів внутрішніх справ і пріоритети його діяльності, відповідальність за невиконання, неналежне виконання своїх обов’язків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Україна увійшла в десятку країн – лідерів з невиконання рішень Європейського Суду з прав людини// Електронний ресурс. – Режим доступу: http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/berezhnaja/a33227
2. Про міліцію. Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. — № 4. — Ст. 2.
3. Права людини і правоохоронні органи: Посіб. для практ. навч.: Центр інформації з прав людини. – Страсбург, 1998. – 141с.
4. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: навч. посібник / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 336 с.
5. Січкар В.О. Використання досвіду поліції зарубіжних країн в діяльності міліції України по забезпеченню прав та свобод людини (організаційно - правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.О. Січкар; Нац. ун-т ДПС України. - Ірпінь, 2007.
6. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ. Організаційно-правові засади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: 12.00.07 / ОВ. Негодченко; Нац. ун-т внутрішніх справ. - Харків, 2004. - 16 с.
7. Гіда Є.О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.01 / Є.О. Гіда; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К, 2000.
8. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.
9. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
10. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№ 40-44. - Ст.297.
11. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р. [Електронний ресурс] // Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
12. Гога А.М. Забезпечення прав людини у правоохоронній діяльності: стан та перспективи// Матеріали міжвузівської науково – практичної конференції: Юридична наука та правоохоронна діяльність. – Дніпропетровськ, 2012. – Вип. 13. – С. 85-88.
13. Гога А.М., Кучук А.М., Правові гарантії прав людини: Україна та Європа (теоретико-правовий дискурс) // Право і суспільство. – 2012. – №2. - С. 6-10.
14. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.
15. Ведєрніков Ю.А. Правоохоронна діяльність як напрям розвитку юридичної освіти на сучасному етапі // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - № 3. – С.13-17.
16. Цвік М.В., Петришин О.В. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 246 с.
Завантажити реферат