1. Сільське господарство – харчова промисловість легка промисловість, основані на врожайних землях України.
2. Індустрія металів – машинобудування, основані на власних копалинах, потужній металургійній базі і величезному потенціалові спеціалістів.
3. Будівельна індустрія – хімія, основані на багатющих покладів гранітів, базальтів, каолінів, каонітів, глин тощо.
Незважаючи на відсталу технологію, одержану нами у спадок від СРСР, ці три напрямку виробничої діяльності можуть стати прибутковими, завдяки наявності у складі кожного з них основного елемента, якій нам дається задарма, а саме: врожайні поля та багаті копалини.
Далі в переліку стоять:
4. Енергетика.
5. Інформаційна система.
Це напрямки життєзабезпечення українського суспільства та його відкритості як всередині держави, так і до зовнішнього світу.
Зупиняючись на названих напрямках, зауважимо, що до нашого завдання входила б переорганізація всіх науково-прикладних груп лабораторій та інститутів в Україні з метою утворення повного науково–проектного супроводу виробничих процесів у цих спрямуваннях, так би мовити, від землі – готової продукції. А може, навіть – до отримання прибутку від реалізації готової продукції.
Для забезпечення цих галузей не буде забагато того наукового люду, що ми його маємо в Україні, і того що ще прийде з університетів. Тут має працювати прикладна наука. Ії діяльність координуватися Державним комітетом з питань науки, техніка та промислової політики. Інновації фінансуватимуся бюджетом інноваційного фонду. В перехідний період причетні до цього наукові підрозділи можуть мати змивану форму фінансування: частково з бюджету, частково від виробництва. Після певного часу реорганізації вони мають повністю перейти на власний заробіток.
Нарешті, шостий, головний напрямок:
6. Нація – держава – природа. В якості прикладного елемента науки виступають тут гуманітарні й економічні науки.
А в конкретному вигляді одне з головних завдань науки в цьому шостому спрямуванні полягає в ефективному вихованні молодого покоління українців. І це одна з місій, яку несе фундаментальна наука держави.
Фундаментальна наука – сукупність найвищих логічних абстракцій явищ природи і суспільства, що логічно, фізичного чи соціального експерименту і підтверджуються ними. Водночас фундаментальна наука є необхіднішою прикладною наукою у процесі становлення молодого покоління.
В Україні виросли сильні школи фундаментальних досліджень у галузі математики, фізики, астрономії, хімії, біології, геології, енергетики, механіки та ряду інших наук. Цей визначний державний скарб потрібно зберегти, розвивати і надати йому вільний доступ у наукові простори інших країн.
6.Алчевськ і наука
З перших днів існування інститутка у центрі уваги ректора знаходиться науково-методична праця. У кінці кожного учбового року підсумки роботи вуза, учбова рада становіть задачі на наступний рік з ціллю покращення покрашення якості викладання.
Безпосереднє керівництво учбово-методичної праці здійснює проректор інститута по учбовій часті. У різній час це зобов’язання у ДГМІ виконувати Ю.М. Воєводін, А.Б. Земнов /двічі/ С.Н. Іванов, Ю.Д. Погорілов, П.А. Демчук Г.І.Коляди.
Поряд з посадою проректора по учбовій часті в інституті у 1981-1993р. Існувала посада проректора по учбово-методичній роботі.
За ініціативою ректора інституту В.Ш. Дорофєєва ДГМІ один з перших в Україні перейшов у 1991році на двоступенькову систему освіти.
На організацію і якість учбового процесу впливає кількість аудиторного фонду. Інститут зараз містить 8 учбових корпусів, біля 100 лабораторій загально площею 8800 м2 ,130 аудиторій. Лабораторії і учбові кабінети оздоблені сучасною технікою.
Поряд з рішенням задачі – підготовка кадрів для найважливіших галузей народного хазяйства –гірничої, металургійної промисловості, машинобудування і будування на кафедрах і в лабораторіях ДГМІ проводиться різні дослідницькі роботи як теоретичного, так і прикладного характеру. Вузівська наука набуває у сучасних умовах все більш значення.
Наукові дослідження у ДГМІ велись і ведуться по наступним основним напрямкам: вдосконалення техніки і технології вугілля, кріплення і охорона підготовчих виробів, боротьба з вугільною пилюкою, удосконалення технології виробництва сталі, чугунка, прокату, і т.д.
Головне, що багато дослідницька праця вчені інституту відразу після їх виконання знаходять застосування у різних галузях народного хазяйства. У 1990 р. Кафедра по замовленню важкого автозаводу розробив зразки вулканізаційних пресів серії ВІКЛ для ремонту гумовотканьових конвейерних лент до 800 мм. ці преси замінять вулканізатори ненецької фірми “Нилос”.31961 до 1997 рр. винахідниками ДГМІ подано більш 5300 заяв на передбачували винаходи і отримано 2950 позитивних рішень. З 1991 р. По цей час отримано більш 300 патентів України і Росії.
З 1966 р. По 1996 на республіканське конкурси було представлено 2367 студійних учбових робіт, 517 з них відмічені різними нагородами.
З 1957-1995р. Вчені інституту виконали 1086 робіт на суму 116 млн. 644тис. рублів, а у 1996-1997 рр. – ще 72 роботи на 1 млн.610 тис. гривень. Економічний ефект від ведених у 1961-1990р. Робіт рівнявся 154млн. 554тис. рублів. Віддача на 1 рубль затрачено коштів за цей період ставила від 1,8 до 2,75 рублі.
З розвитком інституту поступово почали установлюватись зв’язки його викладачів і студентів з іншими учбовими закладами республік колишнього Радянського Союзу, а потім і з країнами Європи, Азії, Африки і Америки. Інститут за роки його існування відвідали десятки молодіжних і інших делегацій із Арабської Республіки Єгипет, Болгарії, Венгрії, Німеччини, Колумбії, Куби, Румунії. Великою популярністю у іноземних гостей користується найбагатша експозиція геолого-мінералогічного музею ДГМІ, в якому ціла ветрина відведена під сувеніри, привезені з Венгрії, В’єтнаму, Германії, Італії, Пакистану, Польщі й інших країн. В книзі відгуків зарубіжні відвідувачі залишили записи на англійській, німецькій, французькій, арабській, китайській мовах.
В свою чергу студенти ДГМІ у складі молодіжних гуртків були у Венгрії, Германії, Кубі, Польщі, США та інших країнах. Багато країн світу відвідали і викладачі ДГМІ.
На міжнародному симпозіумі “Гірнича техніка на порозі ХХІ віку” (Москва, 1995 р.) професор З.Л. Фінкельштейн виступив з докладом “Гідродинамічна очистка рідини”, а в 1996 р. на V науково-технічній конференції “Довго строковість елементів та конструкторських вузлів гірничих машин” (Польща) – з докладом про підвищення ресурсу гідравлічних гірничих машин з допомогою гідродинамічної очистки рідини.
У 1992-1993 рр. на базі кафедри буду вальних конструкцій пройшли дві міжнародні конференції, у вересні 1996 р. відбулась міжнародна конференція боротьби з пилюкою у вугільних шахтах.
Вчені ДГМІ мають патенти на свої розробки у Австрії, Німеччині, Канаді, США, Франції, Японії, публікуються у спеціальних наукових збірниках у Німеччині, США, Польщі, Чехословаччини, Індії.
Завантажити реферат