У 1993-1994 рр. в Пекінському університеті (КНР) проходив наукову ста жировку завідуючий кафедрою будівельних конструкцій доцент А.И. Давиденко. Він досліджував там проблему стійкості сталі. Робота була продовжена у 1996 році у час другого візиту у Пекін.
З 90-х років і у ДГМІ почали навчання іноземні студенти з країн Близького Сходу, Індії, Пакистану, і в інституті був відкритий спеціальний факультет мовної та інженерної підготовки іноземних студентів.
Хроніка подій (1990-1997 р.)
| 1990 рік |
· Група студентів-металургів ДГМІ пройшла переддипломну практику на металургійному комбінаті у м. Катові це (Польща) |
| 1991 рік |
· У ДГМІ відкрито міжотраслевий факультет підвищення кваліфікації · Професору Г.Г. Литвинському присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України професору З.Л. Финкельштейну – заслуженого робітника народної освіти України; доценту Б.К. Якубовичу – заслуженого юриста України · Інститут перейшов на двоуровневу систему підготовки спеціалістів · В інституті проведена республіканська научно-методична конференція по проблемі: “вдосконаленні методики викладення висшої математики у технічних вузах”. |
| 1992 рік |
· березень. Інститут переіменован у Донбаський гірничо-металургійний інститут (ДГМІ) · На будівничому факультеті відкрита нова спеціальність – “Менеджмент у будівництві” · В ДГМІ відбулась республіканська научно-методійна конференція по проблемі: “Організація і мелодійні аспекти модульного виховування і рейтингового контролю знань студентів” |
| 1993 рік |
· В інституті відбулась міжвузівська научно-методійна конференція на тему: “Проблеми багатосходинкової підготовки спеціалістів в інженерних вузах”. В конференції прийняли участь викладачі вузів Дніпропетровська, Донецька, Краматорська, Луганська, Сум, Харкова. |
| 1994 рік |
· Ректору ДГМІ професору В.Н. Дорофєєву і проректору по учбовій роботі професору С.Н. Петрушкову присвоєно звання заслуженого робітника народної освіти України · При ДГМІ утворений учбовий комплекс “Донбаський регіональний центр спеціалістів” (ДРЦПС). У центр входять 12 технікумів, 2 професіонально-технічних училища і більш як 60 середніх шкіл. |
| 1995 рік |
· У 1995-96 учбовому році у ДГМІ відкрит факультет мовної і інженерної підготовки іноземних студентів · На гірничому факультеті відкрито спеціальність “Менеджмент у промисловій сфері” |
| 1996 рік |
· 22-27 вересня. В Алушті відбулась організована Донбаським гірничо-металургійним інститутом Міжнародна конференція по боротьбі з пилюкою у вугільних шахтах. |
| 1997 рік |
· професору Р.А. Фрумкіну присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України, а декану будівельного факультету С.П. Ні кольському – заслуженого робітника народної освіти України |
7. Наука на прозі тисячоліть.
Наукові досягнення України – її потенціал і візитна карточка одночасно, що забезпечили її передові позиції у світі з багатьох наукових і науково-технічних напрямків. Скарбницю світової науки збагатила ціла плеяда українських вчених. Серед них математики Д.О.Граве, М.М. Крилов, М.М. Боголюбов, Механік О.М. Данник, фізики К.Д.Синельников, Л.В. Шубников, геолог П.А. Тутповський, хіміки Л.В. Писаржевський, О.І. Бродський, А.В. Думанський, біологи і медики Д.К. Заболотний, О.О. Богомолець, В.П. Філатов, І.І. Шмальгаузен.
Гідне місце у світовій науці посідають українські школи електрозварювання Є.О. Патона і кібернетики В.М. Глунікова. Широковідомі гуманітарні школи, які очолювали економісти М.В. Птуха і К.Г. Воблий, історики М.С. Грушевський у Д.І. Яворницький, сходознавець А.Ю. Кримський, мовознавець Л.А. Булаховській, літературознавці С.О. Єфремов та О.І. Білецький.
Сьогодні на фундаментальні дослідження направляється біля 11 відсотків від загального обсягу витрат на науку. Таке Співвідношення відповідає і світовій практиці.
Незважаючи на створення в останні роки чотирьох академій, які мають державне базове фінансування, а також наявність потужного висококваліфікованого кадрового потенціалу у вищій школі, головним виконавцем фундаментальних досліджень залишаються Національна Академія Наук.
Найболючіше питанням – фінансування науки. А відтак – усі обізнані зі станом справ. Правда здебільшого в частині того що держава мало виділяє коштів, Відомо, що в розвинених країнах на науку витрачається від двох і більшим відсотком ВВП, а в нас сьогодні – показник витрат з розрахунку на одного. Що в Україні показник витрат з розрахунку на одного науковця на 2 порядки менше від країн що розвиваються. Скажімо, у південній Кореї це 60 тис. доларів, США – 180 тис., Україні – всього 700 доларів.
Динаміка обсягу фінансування науки в Україні
Витрати на одного науковця в різних країнах
8. Висновки та власна програма розвитку науки
Зробивши дослідження у галузі науки в Україні за останні десять років, я прийшла до висновку, що ця галузь культури розвивається повільно.
Причиною цього є:
1. Відсутність фінансування
2. “Відплив умів” за кордон
3. Зниження ефективності функціонування наукових установ
4. Фінансова та наукова сфери були спрямовані на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи
5. Нестабільність економіки у країні
На мій погляд, для покращення стану науки, необхідно:
1. Удосконалити мережу науково-дослідницьких вищих закладів, їх чисельний склад та структуру
2. Покращити фінансування наукових закладів та їх робітників
3. Підвищити авторитет науковця у суспільстві та покращити кадрову роботу
4. Прийняти ряд законів про науково-технічну політику, про Академію наук.
5. Мати стабільну економічну систему у країні
6. Блок законодавчих актів, що регулюють процес відпливу умів.
Якщо виконувати всі ці пункти, я впевнена, що Україна обов’язково вийде на світовий рівень. Досягне такого рівня демократії і свободи – економічної та інтелектуальної, за якого могутній розум і талант знову засяє яскравим світом.
Завантажити реферат