План Трампа став широко відомим завдяки активній рекламі. І тим не менше за цим планом працює невелика кількість експериментиальних шкіл. Масові школи використовують у своїй роботі лише окремі елементи цього плану: навчання бригадою вчителів, використання помічників учителів. Що не мають педагогічної освіти, заняття у великих аудиторіях, організація самостійної роботи учнів у кабінетах.
Сьогодні, як бачимо, відбуваються спроби вдосконалення класно-урочної системи та інших систем організації навчання, відбуваються пошуки форм навчання у напрямку індивідуалізації, технізації навчання.
Така історія розвитку організаціних форм навчання. Із цього короткого історичного аналізу можна констатувати, що найбільш стійкою виявилась класно-урочна система і що вона дійсно являється цінним завоюванням педагогічної думки і передової практики роботи масової школи.
1.2. Теоретичний аналіз систем методів навчально-виховного
процесу молодших школярів
Метод (від гр. methodos) - шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання - шлях навчально-пізнавальної діяльності учнів до результатів, визначених завданнями навчання.
Процес навчання реалізується шляхом взаємодії діяльності учителя (викладання) і діяльності учня (учіння). Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу, учень сприймає, осмислює, запам'ятовує тощо цей матеріал. Метод при цьому виступає як упорядкована взаємодія, співробітництво, партнерство. Це дозволяє зробити висновок про те, що під методом навчання слід розуміти спосіб упорядкованої, взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів, спрямованої на досягнення завдань освіти, розвитку і виховання в процесі навчання.
Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без провідних методів діяльності неможливо реалізувати цілі і завдання навчання, досягнути відповідних результатів.
У процесі навчання зв'язок методу з іншими компонентами взаємозворотний: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм навчання; водночас він суттєво впливає на можливості їх практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, наскільки дозволяють йому рухатись уперед застосовані методи.
У структурі методів виділяються прийоми. Прийом - це елемент методу. Елементи методів є не звичайною сумою окремих частин цілого, а системою, об'єднаною логікою дидактичного завдання. Зокрема, якщо певний спосіб навчання педагог використовує на уроці тільки для того, щоб зосередити увагу на якомусь питанні змісту матеріалу, то цей спосіб відіграватиме роль дидактичного прийому. А якщо спосіб навчання використовується для з'ясування суті питання, для розкриття змісту матеріалу, то це вже буде не прийом, а метод. Метод є способ діяльності, що охоплює весь її шлях. Прийом - це окремий крок, фазова дія в реалізації методу.
Метод навчання має дві складові частини: об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна частина методу обумовлена тими постійними положеннями, які обов'язково присутні в будь-якому методі, незалежно від того, який учитель його використовує. У ній відображені найзагальніші вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також ціль, завдання, зміст, форми навчальної діяльності. Суб'єктивна частина методу обумовлена особистістю педагого, його творчістю, майстерністю, особливостями учнів, конкретними умовами. Питання про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного в методі вирішене не до кінця: одні автори вважають, що метод є лише об'єктивним утворенням, інші, навпаки, - творіння педагога. Безперечним є те, що об'єктивна частина дозволяє дидактам розробляти теорію методів, рекомендувати педагогам шляхи їх ефективної реалізації. З іншого боку, саме методи є сферою прояву високого педагогічного мистецтва.
Метод навчання є досить складним утворенням. Має багато сторін. За кожною з яких методи можна групувати в сисмеми. На цій підставі створюються класифікації методів.
Класифікація методів навчання - це впорядкована за певною ознакою їх система.
Процес навчання є триєдиним, надзвичайно рухливим процесом. Для того, щоб відображати цю багатогранність і динамізм, ураховувати зміни, які постійно відбуваються в практиці застосування методів, не можна класифікувати методи єдино і незмінно. Цілісний навчальний процес у сучасній школі здійснюється за допомогою цілого ряду класифікацій, які в єдності відображають завдання і зміст дидактичних методів. При цьому кожна класифікація методів грунтується на одній або кількох істотних ознаках, проте всі класифікації зводяться до системи.
Методологія цілісного підходу до взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні передбачає виділення методів навчання у великі групи:[5]
- методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності;
- методи стимулювання і мотивації учіння;
- методи контролю і самоконтролю у навчанні;
- бінарні методи навчання[6].
Усвідомлення вчителем суті й особливостей цілісної класифікації методів дозволить йому здійснити цілісну процедуру їх вибору.
Розділ ІІ. Вдосконалення організаційних форм і методів навчання як актуальна проблема початкової школи
2.1. Дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах загальноосвітньої школи
Удосконалення навчального процесу є одним з основних завдань педагогічної науки й практики. Ніхто краще за вчителя школи, безпосереднього і основного учасника цього процесу, не зможе дати об’єктивну характеристику основних дидактичних процесів у шкільній практиці. Для того, щоб зробити дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах загальноосвітньої школи, я провела анкетування серед вчителів, вище вказаних класів Гвіздецької та Старогвіздецької загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня акредитації, що в Коломийському районі Івано-Франківської області. На запитання анкети (Див. Додаток) давали відповіді 6 вчителів першого класу, 7 другого та 6 – третього класу. Зробивши підсумок анкетування, я підрахувала скільки відсотків учителів (по класах) дали позитивні відповіді на кожне із запитань, а також визначила середній їх відсоток. Таким чином, на основі цього анкетування побудовано таблицю (Див. Таблицю 1), яка і дозволить зробити дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах загальноосвітньої школи. От, наприклад, одним із питань анкети є: яку методику ви постійно використовуєте в практиці своєї роботи? З підрахованих відповідей випливає, що, в середньому, в 62,8% вчителів використовують традиційну для школи методику вивчення предмета, свою, самостійно розроблену методику застосовують 36,6% опитаних учителів, методику педагогів-новаторів – 26,2%, творчі домашні завдання – 74,7% і тільки 10,3% вчителів, що приймали участь в анкетуванні, застосовують нові технології навчання.
Одним із завдань анкети було таке: “З числа запропонованих виберіть види педегаогічної діяльності при первинному вивченні нового, що найчастіше Вами використовується”. 100% учителів обрали таку відповідь: