По-друге, звертає на себе увагу те, що можна досить чітко виокремити ті вікові групи, в яких засоби масової інформації викликають найбільшу довіру. Так, набагато частіше такі варіанти відповіді як “повністю” або “скоріше довіряю” обирають представники двох вікових груп: до 35 та після 56 років. За соціальним статусом – це, в першу чергу, пенсіонери, та студенти.
По-третє є певні відмінності у особливостях громадської думки стосовно преси і телебачення та радіомовлення. Цим видам довіряють дещо різні аудиторії. Це стосується освітньої ланки: виявилося, що найбільший освітній рівень є притаманним тим респондентім, які визначили довіру до радіомовлення, а найменьший – телебачення.
З іншого боку, певні відмінності спостерігалися і за типом населеного пункту. Дещо частіше про свою недовіру до преси та телебачення заявляють опитані з Києва та невеликих міст. На противагу цьому, більшим рівнем довіри до телебачення відзначилися мешканці сільської місцевості. Для мешканців великих місць певною довірою користуються друковані періодичні видання. Здається враження, що тут головну роль відіграє місцева преса. Достатньо стабільним джерелом неупередженої інформації для мешканців крупних міст служить також радіомовлення.
Довіра до силових структур держави (збройні сили, правосуддя та міліція), профспілок та релігійних організацій. Після ЗМІ наступним, за рівнем довіри, “ешелоном” соціальних інститутів виступають силові структури держави, профспілки та релігійні організації. Згідно із попередніми дослідженнями рівень довіри до них за останні 6 місяців значною мірою коливався. Певне уявлення про це дає табл. 2.3.
Табл.2.4 Динаміка зміни рівня довіри респондентів до таких соціальних інститутів як збройні сили, релігійні організації, правосуддя, міліція, профспілки.
|
Повністю або скоріше довіряю |
Повністю або скоріше не довіряю |
Важко відповісти | |||||||
|
10/98 |
12/98 |
03/99 |
10/98 |
12/98 |
03/99 |
10/98 |
12/98 |
03/99 | |
|
1. Збройні сили |
51% |
56% |
61% |
29% |
26% |
29% |
20% |
18% |
10% |
|
2. Релігійні організації |
37% |
36% |
41% |
34% |
36% |
40% |
29% |
28% |
19% |
|
3. Правосуддя |
27% |
27% |
31% |
57% |
61% |
61% |
16% |
12% |
8% |
|
4. Міліція |
22% |
27% |
29% |
64% |
63% |
65% |
14% |
10% |
6% |
|
5. Профспілки |
23% |
25% |
27% |
44% |
44% |
48% |
33% |
31% |
25% |
Розглянемо особливості ставлення респондентів до збройних сил України. Як вже відзначалося, збройні сили традиційно відносяться до тих соціальних інститутів, які користуються найбільшою довірою. Як свідчить табл. 2.3 цей за останні 6 місяців цей рівень зріс на 10 відсотків. Це відбулося за рахунок визначення тих респондентів, які в ході попередніх опитувань вибрали такий варіант відповіді як “важко відповісти”.
За даними опитування, респонденти які заявили про довіру до цього інституту - це, в першу чергу, похилого віку. Близько 67% пенсіонерів (при середньому 60.8%) заявили про часткову або повну довіру до нього. На противагу 33.6% респондентів до 35 років (при середньому – 28.5%) обрали такі варианти відповіді як “повністю” або “скоріше не довіряю”.
Звертає на себе увагу кореляція між довірою до збройних сил та рівнем доходу (матеріального стану). Дещо частіше про довіру заявляють респонденти з нищим рівнем матеріального стану. Як виявляється, більшою довірою цей соціальний інститут користується в центральних регіонах країни, особливо, в сільській місцевості.
Значно частіше про довіру до збройних сил заявляють респонденти, які визначають себе прихильниками національно-демократичних та комуністичних ідейно-політичних напрямків. Здається враження, що для певних соціальних груп вони залишаються своєрідним символом держави. При цьому, не має значення в яку ідеологічну “обгортку” він обгортається. Збройні сили залишаються важливим символом як для тих, хто пов’язує з ними спогади про величність держави, яка займала “одну шосту світу”, так і для тих, хто бачить в них запоруку української незалежності.
Як можна побачити з табл. 2.4, певною мірою змінюється рівень довіри і до міліції та правосуддя. Аналізуючи ставлення респондентів до правосуддя необхідно відзначити, що за згаданий період на 4-5 відсотків збільшився обсяг як тих респондентів, які довіряють цьому соціальному інститутові, так і тих які декларують свою недовіру. Звертає на себе увагу те, що значною мірою (на 7%) зросла довіра до міліції.
За соціально-демографічними характеристиками ті респонденти, які говорять про довіру до цих соціальних інститутів, вельмі схожі із попередньою групою (яка визначила довіру до збройних сил). Правосуддя та міліція користується довірою у респондентів з більш низькими доходами. Наприклад, ці варианти відповіді у відношенні до правосуддя обрали 39% (при середньому – 30%) опитаних з доходом до 100 гривень. В першу чергу, це люди від 56 років. Значна питома вага цих респондентів мешкають в сільській місцевості або в невеликих місцях. Звертає на себе увагу, те що близько 70% респондентів, які мають вищу або незакінчену освіту (при середньому 60%), визначають своє ставлення до цих інститутів як “не довіряю”.
Завантажити реферат