Останні два роки на ринку електроенергії у Швеції ціни впали, що призвело до зниження прибутків власників АЕС. Власникам енергетичних фірм, що будували реактори з 60-х по 80-і роки, затративши при цьому близько 30 млрд. крон, дотепер не вдалося цілком відшкодувати всі ці витрати. Вони зацікавлені в продовженні функціонування АЕС або в одержанні компенсації. У 1996 р. частка АЕС в енергозабезпеченні Швеції складала 52%. Реальне закриття хоча б частини з 12 шведських атомних реакторів може викликати ріст споживчих цін на електроенергію в 2-3 рази протягом року. Такий поворот подій став би істотним ударом по бюджеті населення Швеції, де до останнього часу електроенергія була однією з найдешевших у Європі.
Швеція і ЄС
1 січня 2001 року Швеція в перший раз стала країною-головою Ради Міністрів ЄС (Європейської Ради). Головна мета Швеції - робота в інтересах усього Європейського Союзу і його громадян, відкритість, наступність і подальше вирішення питань, що стоять на порядку денному Євросоюзу.
На порядку денному шведського уряду стоять три головних питання: розширення, зайнятість і екологія - "Еnlargement", "Еmployment" і "Environment". Робота з цими трьома "Е" буде відрізняти період шведського головування в ЄС.
Повна зайнятість, економічний ріст і соціальна інтеграція - найважливіші економічні і соціальні задачі Європейського Союзу, пріоритет яким буде відданий під час шведського головування в ЄС. Швеція буде ефективно і цілеспрямовано виконувати рішення лісабонської позачергової зустрічі Ради, а також прагнути до того, щоб зустріч Ради в Стокгольмі додатково сприяла прогресу в галузі зайнятості, економічних реформ, упровадження нових технологій/ ІТ, освіти, соціального захисту і добробуту.
Єдиний внутрішній ринок - один з наріжних каменів співробітництва між країнами ЄС. Використання усього його потенціалу дозволить забезпечити тривалу конкурентноздатність європейської промисловості, а також умови економічного росту, що у свою чергу сприяє росту зайнятості і добробуту людей. Посилення конкуренції призведе до зниження цін і до зміцнення положення споживачів. Варто продовжувати роботу щодо підвищення безпеки продуктів харчування. В усіх сферах співробітництва в ЄС повинний дотримуватися принцип рівноправності. Необхідно поглиблювати співробітництво, спрямоване на перетворення ЄС у регіон волі, безпеки і справедливості. Кримінальна політика повинна ґрунтуватися на трьох наріжних каменях: на запобіганні злочинів, боротьбі з ними і подоланні їхніх наслідків. Відмітними рисами міграційної політики ЄС повинні бути повага до права на притулок, солідарність і гуманізм.
Європейський Союз відіграє важливу роль у зовнішній політиці і політиці безпеки. Швеція виступає за солідарний і активний міжнародний союз - союз, відкритий для іншого миру і союз за демократію, повагу до прав людини, правову державу, рівноправність, вільну торгівлю, культурне різноманіття і турботу про навколишнє середовище. Швеція під час головування продовжить розвивати здатність ЄС до вирішення криз і запобігання конфліктів. У цій галузі особливе значення віддається відносинам ЄС-Росія. Велика увага буде приділятися розвитку ситуації на Балканах і Близькому Сході. Варто зміцнювати зв'язки із США.[2]
Аграрна промисловість Швеції
У Швеції близько 91 тис. фермерських господарств із площею землі на одну ферму від 2 га і вище. Загальна площа орних земель у цих господарствах - 2,8 млн. га ріллі (у середньому по 30,9 га), пасовищ – 446 тис. га (по 4,9 га на господарство). Крім цього, у власності цієї категорії фермерів знаходиться 4,1 млн. га лісу (45 га на господарство в середньому). До категорії фермерських господарств відноситься також біля 206 тис. господарств із площею орної землі менш 2 га на господарство. На їхню частку приходиться близько 230 тис. га ріллі, 247 тис.га пасовищ і 22,3 млн.га лісу. Друга категорія фермерів не грає якої-небудь ролі в с/г виробництві. Основні райони с/г виробництва знаходяться в південній і центральній частині країни.
Механізм кредитування фермерів. Одержання фінансових ресурсів під заставу нерухомості – основна форма кредитування с/г виробництва у Швеції. Велика частина таких операцій здійснюється банком «Ференингс Спарбанком» і фінансовою установою «Ландсхіпотек». При вирішенні питання про виділення фермеру кредиту під заставу його нерухомості, наявність у фермера «чистої», незакладеної нерухомості є тільки лише одним з факторів, що визначають остаточну позицію банку. При звертанні до банку фермер повинний надати інформацію як за характером запитуваного кредиту (величина, на які цілі він буде використаний, терміни повернення, гарантії), так і за економічним становищем фермерського господарства.
За Національним регістром нерухомості, доступ до якого для будь-якої установи або громадянина вільний, перевіряється відповідність величини запитаного кредиту вартості нерухомості, що знаходиться у власності фермера. Будь-яка форма нерухомості фермера (як і будь-якого іншого власника в країні) має дві оцінки: ринкову й оподатковувану. Ринкова оцінка нерухомості (землі, економічних і житлових будівель і ін.) проводиться щорічно експертами - оцінювачами приватних фірм. Використовується покупцями і продавцями для орієнтації при здійсненні угод по придбанню і продажу землі, будинків і т.д. Оподатковувана оцінка нерухомості проводиться державними експертами й у середньому складає 75% від ринкової вартості. Але цей розрив може бути і значно більше. Оподатковувана оцінка використовується для розрахунку сум податку з нерухомості, а також банками як основна оцінка при вирішенні питання про виділення кредиту під заставу нерухомості. Оподатковувана оцінка нерухомості раніше проводилася раз у 10 років, потім раз у 5 років і з 1997 року проводиться щорічно.
У 1991-95 р. у сільському господарстві Швеції реалізувалася програма перехідного періоду, спрямована на підготовку аграрного сектора країни до роботи в умовах відкритої конкуренції з боку сільськогосподарських виробників інших країн членів ЄС. Програма являла собою детально розписаний план, по якому частина фермерів, яким загрожувало руйнування при відкритому ринку, достроково ішла на пенсію (усі втрати держава брала на себе), на інших фермах проводилася реструктуризація виробництва з переорієнтацією його на більш конкурентноздатні напрямки, починаючі фермери одержували «стартові субсидії» і т.д. У сільському господарстві Швеції, після вступу країни в ЄС, розорилося б до 30% фермерів, якби не була реалізована урядова програма перехідного періоду.
Аграрна політика Швеції як члена ЄС. В усіх країнах-членах ЄС діє Єдина Аграрна Політика ЄС. По суті, її принципи і механізм дії такі ж, якими вони були у Швеції до вступу її в ЄС. Тільки цей механізм захисту працює по границях не окремих країн, а всього ЄС. Основні цілі аграрної політики ЄС: перевага своїм товарам у торгівлі на ринках ЄС; захист внутрішнього ринку ЄС (імпортними митами, квотами й ін.); гарантований мінімальний рівень закупівельних цін на основні с/г товари; субсидування с/г виробництва, що досягає в ряді країн ЄС 50-60% до витрат виробництва. Додатковими факторами захисту с/г виробництва і, відповідно, збереження робочих місць у Швеції є:
Завантажити реферат