Становлення радянського права

Участь у процесі обвинувачення та захисту була обов'язковою при розгляді справ про найбільш тяжкі злочини. Судові засідання, як правило, були відкритими. При вирішенні справ народний суд керувався декретами уряду, інтересами революції та правосвідоміс­тю.

Основні риси цивільно-процесуального права. Спори про циві­льне право вирішувалися тільки в судах. Потерпілому, який зазнав шкоди та збитків від злочину, підсудного ревтрибуналу, надавалося право пред'явити цивільний позов через народний суд або при розгляді кримінальної справи, або після закінчення кримінальної справи в порядку цивільного судочинства.

В період воєнного комунізму цивільний майновий обіг був майже відсутній, а питома вага цивільних справ у судах — невелика. Цивільні спори в народних судах розглядалися рідко і зводилися до незначних за розмірами претензій між окремими громадянами. Внаслідок заборони операцій з нерухомістю, вилучення з цивільно­го обігу багатьох предметів домашнього вжитку та переходу до планового розподілу продуктів була майже усунута можливість зас­тосування стягнень та задоволення претензій окремих осіб. Цим пояснюється порівняно незначна кількість спеціальних норматив­них актів, що регулювали цивільне судочинство.