XII. ЛІКУВАННЯ ДАНОЇ ХВОРОБИ.
Лікування загострення хронічного пієлонефриту повинно включати: правильну організацію загального та рухового режиму, раціональне харчування, антибактеріальну, патогенетичну та симптоматичну терапію.
Режим – повинен бути постільним при наявності лихоманкової реакції і больового синдрому; як правило, при адекватному лікуанні загострення хр.пієлонефриту тривалість постільного режиму не перевищує 7-10 днів.
Дієта - №5 по Певзнеру без обмеження солі та рідини (при умові збереження функції нирок); перевага надається білково-рослинній їжі. З метою оптимізації дії протибактеріальних препаратів (що виділяються нирками) та для створення неблагоприємних умов для росту мікробів слід чергувати білкову (підкислюючу) та рослинну (підлужнюючу) їжу; виключаються продукти, що містять екстрактивні речовини та ефірні масла (м’ясні бульйони, цибуля, часник, кава), не дозволяються смажені страви.
Антибактеріальна терапія –при виборі антибіотика слід враховувати:
1. відсутність чи наявність нефротоксичної дії
2. чутливість штамів уринокультур до даного антибіотика
3. механізм дії і переважний антимікробний спектр дії препарату
4. здатність накопичуватися у запальному вогнищі у високих концентраціях
5. особливості протікання захворювання (наявність урообструкції, стан функції нирок та печінки)
6. реакція сечі у хворого
7. синергізм та антагонізм препаратів
Наведеним критеріям відповідають півсинтетичні пеніциліни та цефалоспорини. Антибіотики інших груп володіють нефротоксичністю від помірної (гентаміцин, еритроміцин, тетрациклін) до вираженої (канаміцин, мономіцин, поліміксин). Курсова тривалість призначення цефалоспоринів та півсинтетичних пеніцилінів – 10-14 діб, аміноглікозидів – 5-7 днів.
Після курсу антибіотиків антибактеріальне лікування продовжують уроантисептиками. До них належать: невігнрамон, грамурин, піпемідинова кислота (палін), нітроксолін, нітрофурани. Тривалість курсу лікування уроантисептиками – в середньому 7-10 днів.
При максимальній активності процесу використовують поєднане застосування антибіотиків та уроантисептиків.
Патогенетичне лікування передбачає:
- протизапальну терапію: нестероїдні протизапальні засоби (ортофен, аспірин, вольтарен, індометацин);
- антиоксидантну терапію: унітіол, токоферолу ацетат, галаскорбін;
- гемореологічну терапію: трентал (пентоксифілін), стугерон (ціннірізін);
- імуномодуляцію: левамізол, тимоген, тималін, тактивін;
- препарати метаболічної дії: рибоксин, фосфаден, мультивітаміни;
- при наявності ознак склерозування – препарати з антисклеротичною дією: делагіл, хлорохіл;
- в 1-ий тиждень хвороби для підвищення діурезу (видалення бактерій з нирки) та покращення ниркового кровотоку використовують діуретики швидкої дії – фуросемід, лазикс, етакринова кислота; обов’язковим є збільшення кількості добового пиття під час прийому вказаних препаратів.
Після ліквідації ознак активності запального процесу показане фітотерапевтичне лікування – застосовують звіробій, кукурудзяні приймочки, кропива, листя брусниці, плоди шипшини, хвощ польвий, квіти ромашки, трава золототисячника, ін.
Наявність дисметаболічних розладів функції нирки потребує спеціальної додаткової корекції.
У стадії повної клініко-лабораторної ремісії показані ЛФК, гімнастика, масажі.
XII. ЛІКУВАННЯ НАШОЇ ХВОРОЇ.
Режим – палатний.
Дієта – №5.
Медикаментозна терапія.
- Rp.: Cefuroximi 0,75
D. t.d. N. 30.
S. Вміст флакона розчинити у воді для ін’єкцій, вводити дом’язево 3 рази на добу протягом 10 днів.
- Rp.: Dragee Nitroxolini 0,05
D. t.d. N. 80.
S. По 2 драже 4 рази на добу перорально (із 11 дня від початку антибіотикотерапії) протягом 10 днів.
- Rp.: Folium Urticae 100,0
D. S. 10 г листків настояти на 200 мл води, приймати по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за півгодини до їди (після припинення прийому уроантисептиків) курсами по 2-3 тижні.
- Rp.: Tab. Ortopheni 0,025 N. 20
D. S. По 1 табл. в 2 рази на день протягом 10 днів.
- Rp.: Tab. Levamizoli 0,05 N. 10
D. S. По 2 табл. в день щодня протягом 5 днів поза періодом загострення.
- Rp.: Sol. Tocopheroli acetatis 30% oleosae – 50 ml
D. S. По 1 краплі в день.
- Rp.: Tabulettae“Glutamevitum”
Obductae N. 30
D. S. По одній таблетці в день.
При покращенні стану хворої – ЛФК, гімнастика, масажі.
XIII. ЕПІКРИЗ.
Мудра Оксана Миколаївна, 11 років, поступила в клініку 29. 01. 2001. зі скаргами на підвищення температури тіла до 37,2 ˚С, ниючі непостійні болі в попереку справа, що не пов’язані з положенням тіла та часом доби, підвищену втомлюваність, загальну слабкість.
Анамнез хвороби: патологією сечовидільної системи хворіє з раннього дитинства: у віці 2 років перенесла гострий двосторонній пієлонефрит, котрий перейшов у хронічну форму, загострення хронічного пієлонефриту спостерігаються 1-2 рази/рік; 3,5 роки тому у дівчинки діагостовано вторинний гідронефроз лівої нирки ІІІ-ІV стадії, з приводу чого проведена нефректомія; із 3.02.2001 по 24.02.2001 пацієнтка лікувалася стаціонарно з приводу гепатиту А в інфекційному відділенні ТОДКЛ; після проведеного лікування температура тіла залишалася субфебрильною, зберігалася втомлюваність та загальна слабкість, з’явилися болі в попереку справа; дівчинку із діагнозом “Загострення хронічного пієлонефриту єдиної правої нирки” переведено до хірургічного відділення ТОДКЛ.;
Дані об’єктивного обстеження:загальний стан хворї середньої важкості, свідомість ясна, фізичний розвиток відповідає віку, шкіра бліда, періорбітальний ціаноз, періорально – незначна блідість; в лівій поперековій ділянці – дугоподібний епітелізований гіпопігментований рубець довжиною 18 см, шириною до 2-3 мм, поверхня шкіри м’яка, еластичність збережена, вологість звичайна, набряків, пастозності, ущільнень не виявлено; тургор м’яких тканин нормальний; пульс на променевих артеріях синхронний, 86 уд/хв, ритмічний, доброго наповнення та напруження, монокротичний. Артеріальний тиск на плечовій артерії 110/60мм рт. ст.; межі абсолютної та відносної серцевої тупості у пацієнтки - в нормі; діяльність серця ритмічна, тони ослаблені; дихання ритмічне, 18 дихальних рухів на хвилину, при порівняльній перкусії над легенями – ясний легеневий звук, аускультативно - альвеолярне дихання на всьому протязі легень; при поверхневій та глибокій методичній ковзкій пальпації живота болючості, пухлиноподібних утворів не виявлено, частини кишківника розташовані ортотопічно, задовільних властивостей.Набряків кінцівок, обличчя, внизу живота не виявляється. Слідів розчухів та крововиливів на шкірі немає; запах аміаку з рота відсутній; пропальпувати нирки не вдалось, пальпація правого костовертебрального кута болюча; перкусія ділянки нирок: симптом Пастернацького позитивний справа, негативний зліва; сечовий міхур не болючий; сечопуск 5-6 разів на добу, неболючий.
Завантажити реферат