Література: I – 25. III – 1, 4 , 5. (Проект податкового кодексу України)
Самостійна робота № 13
Тема “Плата за ресурси та послуги”
З даної теми студенти повинні вивчити такі питання:
1. Порядок обчислення і сплати в бюджет плати за спеціальне використання водних ресурсів.
Плата за спеціальне використання водних ресурсів - це загальнодержавний збір за використання природних ресурсів, який установлюється з метою стимулювання раціонального та комплексного використання та відновлення, вирівнювання соціальне – економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів різного ступеню доступності, проведення природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.
Розрахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів подається платниками до податкових органів щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. За неподання розрахунків ресурсних платежів у зазначені строки платник сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сплачується цей збір щоквартально протягом 10 днів наступних за останнім календарним днем граничного строку подання декларації. Граничний строк подання розрахунку і сплати у разі, якщо він припадає на вихідний (святковий день) переноситься на перший робочий день, що слідує за цім вихідним (святковим) днем.
2. Сутність і призначення відрахувань на геологорозвідувальні роботи. Платники, порядок обчислення і сплати в бюджет, звітність платників.
Плата за відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи вводиться з метою відображення в собівартості і ціні на добувну продукцію складу витрат на роботи, пов'язані з пошуком і розвідкою родовищ корисних копалин, а також з метою компенсації видатків бюджету.
Обчислення і справляння відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, здійснюються на підставі Кодексу України про надра, Закону України “Про систему оподаткування” та Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” від 29 січня 1999 р. № 115. Відрахування мають здійснюватися усіма користувачами надр незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Сплата відрахувань за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати платежів за користування надрами при видобутку корисних копалин, за спеціальне використання прісних водних ресурсів, від інших обов'язкових платежів.
Платниками відрахувань за геологорозвідувальні роботи є користувачі надр усіх форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини (в т. ч. підземні прісні, мінеральні і термальні води) на родовищах, розвіданих за рахунок коштів Державного бюджету. Нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи визначаються як частка вартості одиниці видобутої мінеральної сировини (за винятком підземних прісних, мінеральних і термальних вод, для яких норматив визначається як ставка відрахувань за одиницю видобутку їх).
Об'єктом обчислення відрахувань за геологорозвідувальні роботи є вартість видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки.
Розмір відрахувань за геологорозвідувальні роботи визначається користувачами надр самостійно, з вартості видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки за відповідний період, з нормативів відрахувань і знижувальних коефіцієнтів (щодо підземних прісних, мінеральних та термальних вод — з обсягів видобутку їх та ставок відрахувань) і відображається у бухгалтерській звітності. Вартість видобутої мінеральної сировини визначається із обсягів видобутку та ціни одиниці реалізованої мінеральної сировини за відповідний період.
Платники несуть відповідальність за повноту обчислення і вчасну сплату відрахувань за геологорозвідувальні роботи до Державного бюджету, а також правильне складання і вчасне подання розрахунків до органів державної податкової служби відповідно до чинного законодавства.
3. Збір за забруднення навколишнього природного середовища.
Збір за забруднення навколишнього середовища - це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який установлюється з метою відшкодування витрат та оточуючого середовища.
Платники - суб'єкти підприємницької діяльності не залежно від форм власності, включаючи їх об'єднання філії тощо; бюджетні, громадянські установи та організації; постійні представництва нерезидентів, що одержують доходи в Україні;
Об'єкт - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів
Ставки встановлюються у вигляді фіксованої плати відповідно кожного інгредієнта забруднюючої речовини і виду шкідливого впливу на довкілля.
Література: II – 1, 3, 5, 6. III – 1-5. (Вісник податкової служби України № 14-15 2001р.).
Самостійна робота № 14
Тема "Державне мито та інші неподаткові платежі"
Опрацювавши рекомендовану літературу студенти повинні вивчити такі питання:
1. Доходи від реалізації майна, що перейшло у власність держави згідно з діючим законодавством і вироками судів.
Облік, вжиття заходів щодо охорони й оцінки майна, що перейшло у власність держави, покладається на державні податкові інспекції.
Оцінка конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, та скарбів провадиться комісією у складі представників державної податкової інспекції та організації, якій передається це майно для реалізації або вирористання, у 5-денний строк з дня взяття на облік податковою інспекцією.
У необхідних випадках для оцінки окремих предметів комісією запрошуються спеціалісти-експерти.
Оцінка майна, взятого на облік державними податковими інспекціями, провадиться:
а) товарно-матеріальних цінностей (крім імпортних), на які встановлено державні регульовані ціни, - за цими цінами з урахуванням зносу;
б) товарно-матеріальних цінностей, на які не встановлено державних регульованих цін, імпортних товарів, а також будівель і споруд (у тому числі житлових будинків) - за цінами, визначеними комісією за участю спеціалістів-експертів, з урахуванням діючих ринкових цін на момент оцінки;
в) продуктивної і робочої худоби (крім племінної), птиці, кролів, сімей бджіл, а також шкіряної і хутрової сировини, зерна, фуражу, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, на які встановлено державні закупівельні ціни, - за цими цінами, а сільськогосподарської продукції, на яку не встановлено державних закупівельних цін, - за цінами можливої реалізації;
г) валютних цінностей, а також іншого майна, не переліченого у даному пункті, - у порядку, встановленому Міністерством фінансів України.
2. Збори митного характеру, що стягуються різними державними структурами. Штрафні санкції, що направляються в бюджет.