Не дозволялося переносити збитки отримані в поточному податковому періоді на майбутні періоди.
Не дозволялося відносити на витрати виробництва в поточному періоді видатки по придбанню матеріальних запасів , що будуть використовуватися в майбутніх періодах.
Не дозволялося вести амортизацію основних фондів не введених в експлуатацію.
Не дозволялося проводити самостійну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції та впроваджувати інший ніж лінійний метод амортизації .
Досі діє правило , що забороняє продаж товарів за ціною нижчою за собівартість , не зважаючи на значне зростання товарних запасів.
4. Особливості прибуткового оподаткування різних галузей і форм власності (нерезидентів, сільгосптоваровиробників, неприбуткових організацій, операцій особливого виду, територій пріоритетного розвитку та вільних економічних зон);
Платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів є фізичні або юридичні, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
Згідно з статтею 10 Закону про податок на прибуток базовою ставкою податку на прибуток для платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, є ставка 25% до об'єкта оподаткування. Але окремі види діяльності оподатковуються за іншими ставками. (Для нерезидентів ставки визначені статтею 13 Закону про податок на прибуток).
Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними статтею 13 Закону про податок на прибуток.
Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
4. Порядок патентування окремих видів підприємницької діяльності. Види патентів і порядок їх отримання.
Правову основу патентування підприємницької діяльності складають Закон України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а також підзаконні нормативні акті, що були прийняті на його виконання: постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576 "Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню" та Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. № 1077.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, що зазначені в Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Патент, як і ліцензія, виступає своєрідним обмеженням підприємницької діяльності.
Література: I - 5, 29, 10. II – 25, 26. III - 1 – 5, 7,8
(Журнал "Вісник Державної податкової служби" №34, 2004р.)
Самостійна робота №9
Тема: "Податок з доходів фізичних осіб"
З даної теми студенту необхідно опрацювати відповідні статті Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та вивчити такі питання:
1. Прибуткове оподаткування у системі оподаткування населення. Основи прибуткового оподаткування .
У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави. Сфера перерозподілу доходів фізичних осіб є одним з основних фінансових ресурсів держави. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки, які входять до складу податкової системи України.
В Україні платники прибуткового податку розподіляються за такими ознаками:
- робітники та службовці (наймані працівники);
- фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, які
здійснюють незалежну професійну діяльність;
- громадяни, які отримують інші доходи від регулярної діяльності;
- іноземні громадяни та особи без громадянства. За характером
оподаткування доходи, отримані громадянами, класифікуються за такими ознаками;
- доходи, отримані не за основним місцем роботи; доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності;
інші доходи громадян від регулярної діяльності;
пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті).
2. Порядок оподаткування доходів одержаних нерезидентами, операцій пов’язаних з іпотечним житловим кредитуванням, операцій з продажу об’єктів нерухомого майна.
В залежності від джерела отримання доходу визначається податковий агент нерезидента. Так, якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то податковим агентом вважається банк – резидент, через який відбувається така виплата.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.
Якщо ж такі доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то податковим агентом вважається такий резидент.
Законом також визначені особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), процентів, дивідендів, роялті, виграшів та призів, інвестиційного прибутку, благодійної допомоги, доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, доходів нерезидентів, іноземних доходів, а також операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням, операцій з продажу об'єктів нерухомого майна та інше.
Порядок, визначений Законом щодо оподаткування операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням, операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, процентів, нарахованих податковим агентом, доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, доходів, одержаних як подарунки впроваджується з 1 січня 2005 року.
Завантажити реферат