Митні збори можна класифікувати по різних підставах. Залежно від характеру здійснюваних зовнішньоекономічних операцій або про об'єкт стягнення розрізняють ввізні (імпортні), вивізного (експортного) мита та провізні (транзитні) мита.
Залежно від способу нарахування (за способом стягнення) митні збори поділяються на адвалерні, специфічні і комбіновані.
За способом введення мита підрозділяються на автономні (автономно-конвенційні), сезонні, особливі (спеціальні, антидемпінгові, компенсаційні).
Залежно від країни походження товарів мита підрозділяються на наступні основні групи: мінімальні (базові), преференційні, максимальні (генеральні), каральні.
У практиці міжнародних митних відносин існують також інші види митних зборів: протекціоністські, фіскальні, контингентні, вирівнюючі, зверхньо-кумулятивні, експансіоністські та інші митні збори, які в більшості своїй не отримали поширення. Наприклад, протекціоністські мита встановлюються державою (або групою держав) для захисту національної промисловості і сільського господарства (або промисловості та сільського господарства держав, об'єднаних у Митний союз) від конкурентних імпортних товарів іноземного походження. Ставки цих мит зазвичай є найвищими, що в значній мірі перешкоджає можливості конкуренції імпортного товару (за ціною) з товаром, виробленим на даній митній території. Однак згідно з принципами Заключного акта першої Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) (1964 р.) право на стягнення протекціоністських ставок митного оподаткування було надано лише країнам, що розвиваються. У митні тарифи деяких країн передбачені вирівнюючі митні збори. Приміром, у Німеччині такі мита визначаються комісією Європейського Союзу на прохання Уряду ФРН, якщо виявляються економічні труднощі, особливо у зв'язку з регулюванням в рамках Європейського Союзу ринків сільськогосподарських товарів. Контингентні мита встановлюються на контингентні товари і передбачають стягнення зниженою мита до тих пір, поки не буде вичерпано кількісний їх контингент.
3. Збори і платежі за використання радіочастотного ресурсу. Платники, ставки зборів, порядок обчислення і сплати в бюджет.
Використання радіочастотного ресурсу в Україні здійснюється на платній основі. Користувачі радіочастотного ресурсу в Україні сплачують такі збори і платежі:
- одноразовий платіж за видачу ліцензії за використання радіочастот (що дає право використовувати радіочастоти);
- щомісячний збір за використання радіочастотного ресурсу.
Від сплати цих платежів звільняються спеціальні користувачі радіочастотного ресурсу в Україні. Ставки одноразових платежів за видачу ліцензії та щомісячних зборів визначаються КМУ не частіше одного разу на рік.
Збір за використання радіочастотного ресурсу - це загальнообов'язковий збір, який сплачується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання.
Платники - юридичні та фізичні особи - користувачі радіоелектронних засобів, або радіовипромінювальних пристроїв, які мають ліцензію на використання радіочастот.
Об'єкт - операції по використанню радіочастот.
Ставка - диференційована, в залежності від шкали поділу видів радіозв'язку (за 1 мГц смуг радіочастот в гривнях).
Користувачі радіочастотного ресурсу до 15 числа кожного поточного місяця сплачують збір за його використання.
У разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на використання радіочастотного ресурсу України, а також дозволи на використання відповідних радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв анулюються без компенсації збитків користувачу із стягненням суми заборгованості у судовому порядку.
Література: I 28, 29. Ш – 1, 5
(Вісник Державної податкової служби України № 30, 2002р., с. 17-26).
Завантажити реферат