Ринкова інфраструктура визначається як комплекс галузей, підгалузей і сфер діяльності, головне завдання яких зводиться до доведення товарів від виробництва до споживачів.
Ринкова інфраструктура визначається як каркас ринку, що являє собою розгалужену і взаємозалежну мережу підприємств і господарств для обслуговування процесів обміну і руху товару.
Ринкова інфраструктура визначається як сукупність технічних засобів та устаткування, які забезпечують ринкові процеси.
Отже, ринкова інфраструктура – це сукупність особливих інститутів,
що виконують функції надання спеціалізованих послуг суб'єктам господарювання з метою створення для них нормальних умов для функціонування, найкращої реалізації їх інтересів та подальшої інтеграції у єдину економічну макросистему. Основною макроекономічною функцією РІС є підвищення ефективності капіталу, та, відповідно, ринкової економіки в цілому.
Елементами інфраструктури в сучасній ринковій економіці є:
- кредитна система і комерційні банки;
- емісійна система і емісійні банки;
- організаційно оформлене посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах;
- аукціони, ярмарки та інші форми організованого позабіржового посередництва;
- система регулювання зайнятості населення і центри (державні й недержавні) сприяння зайнятості (біржі праці);
- інформаційні технології і засоби ділової комунікації;
- податкова система і податкові інспекції;
- системи страхування комерційного господарського ризику і страхові (державні і недержавні) компанії;
- спеціальні рекламні агентства, інформаційні агентства і засоби масової інформації;
- торгові палати, інші громадські й добровільні державно-громадські об'єднання ділових кіл;
- митна система;
- професійні спілки тих, хто працює за наймом;
- комерційно-виставочні комплекси;
- система вищої і середньої економічної освіти;
- консультативні (консалтингові) компанії;
- аудиторські компанії;
- громадські і державно-громадські фонди, створені з метою стимулювання ділової активності;
- спеціальні зони вільного підприємництва тощо.
Самостійна робота № 7
Тема: «Державність та державне управління економікою»
1. Особливості управління економікою держави в ринкових умовах.
2. Механізми реалізації економічних функцій держави.
1. Особливості управління економікою держави в ринкових умовах.
У забезпеченні нормального функціонування будь-якої сучасної економічної системи важлива роль належить державі. Держава протягом всієї історії свого існування поряд із завданнями підтримки порядку, законності, організації національної оборони, виконувало певні функції в сфері економіки. Державне регулювання економіки має довгу історію - навіть у період раннього капіталізму в Європі існував централізований контроль над цінами, якістю товарів і послуг, процентними ставками й зовнішньою торгівлею. У сучасних умовах будь-яка держава здійснює регулювання національної економіки, з різним ступенем державного втручання в економіку.
Особливо зростає роль державного регулювання в умовах економічної кризи. Світовий досвід показав, що вихід із кризи можливий лише при твердій централізації державної влади й проведенні нетривіальних заходів щодо забезпечення економічного росту. Так було із західноєвропейськими країнами в післявоєнний період, і з латиноамериканськими (Чилі, Аргентиною, Бразилією) зовсім недавно.
Державне регулювання фінансового ринку й грошового обігу - одна з найважливіших і самих складних завдань держави. Добре продумана й правильно організована політика в області фінансів - найважливіший фактор успішного розвитку економіки будь-якої країни. Однієї з найголовніших причин нинішньої кризи в нашій країні - непродумана політика держави в області фінансів.
Фінансовий ринок - ринок короткострокових, середньострокових і довгострокових кредитів і фондових цінностей, тобто акцій, облігацій й інших цінних паперів.
Основними сегментами фінансового ринку є: ринок грошового капіталу (кредитів), ринок цінних паперів, валютний ринок.
Всі сегменти фінансового ринку дуже тісно взаємозалежні між собою. Найменші зміни на одному з них відразу тягнуть зміни на інші. Так, наприклад, продаж Центральним банком державних облігацій (операція на ринку цінних паперів) веде до звуження грошової бази, що робить гроші більше дорогими, і, у свою чергу, викликає підвищення процентних ставок по кредитах, тобто відбивається на ринку грошового капіталу.
Основними учасниками фінансового ринку виступають: держава, фізичні особи, підприємства, банки, пенсійні фонди, страхові компанії, пайові інвестиційні фонди.
2. Механізми реалізації економічних функцій держави.
Функцій держави щодо впливу на економіку багато, однак їх можна звести до:
• забезпечення правової бази, розробка правил функціонування ринкової економіки;
• захист конкуренції, підтримка її та обмеження монополізму;
• визначення мети й пріоритетів макроекономічного розвитку;
• перерозподіл доходу і багатства з ціллю реалізації соціальної справедливості, усунення надмірних відмінностей у рівні доходів;
• корегування розподілу ресурсів з метою змін в структурі виробництва та національного продукту;
• виробництво, фінансування суспільних благ та послуг;
• регулювання зовнішньоекономічних відносин та валютного ринку;
• стабілізація економіки з ціллю забезпечення повної зайнятості, стабільності економічного зростання та ін.
В цілому ж економічні функції держави можна звести до чотирьох:
• підтримка позитивних рис ринку;
• виправлення, послаблення негативних наслідків ринкових механізмів;
• виробництво суспільних благ і послуг, яких ринок не виробляє;
• розробка "правил гри" для функціонування економіки.
Самостійна робота № 8
Тема: «Демократія, економічна свобода та економічний порядок»
1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою.
2. Економічна свобода і її основи.
1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою.
Незважаючи на те, що за всіх часів демократія розумілася і трактувалася по-різному, безсумнівним є одне: вона як політична і правова цінність стала невід'ємним елементом свідомості людей усього світу. Але практично немає такої остаточної стадії демократії, яка б задовольняла усіх.
Розглянемо основні цінності демократії як громадсько-політичного явища.
1) Власна цінність розкривається через її соціальне призначення — служити на користь особі, суспільству, державі:
а) встановити відповідність між формально проголошеними і реально діючими принципами свободи, рівності, справедливо-с реально втілити їх в особисте, суспільне і державне життя;
б) поєднати державні і громадські засади в системі демократі як форми держави;
в) створити атмосферу гармонії інтересів особи та держави, консенсусу і компромісу між усіма суб'єктами демократії. При демократії суспільство усвідомить переваги соціального партнерства і солідарності, громадянського миру та злагоди.