Власна цінність демократії виражається в усіх її елементах, принципах, формах, інститутах.
2) Інструментальна цінність — через її функціональне призначення — служити інструментом у руках людини для вирішення суспільних і державних справ:
а) брати участь у формуванні органів держави та органів місцевого самоврядування;
б) самоорганізовуватися в партії, профспілки, рухи тощо;
в) захищати суспільство і державу від протиправних дій, відкіля б вони не виходили;
г) здійснювати контроль за діяльністю обраних органів влади та інших суб'єктів політичної системи суспільства. Інструментальна цінність демократії реалізується через її функції та функціональні інститути.
3) Особиста цінність розкривається через визнання прав особи:
а) їх формального закріплення;
б) реального забезпечення за допомогою створення загально соціальних (матеріальних, політичних, духовно-культурних) і спеціально-соціальних (юридичних) гарантій;
в) дії ефективного механізму їхнього захисту;
г) встановлення відповідальності за невиконання обов'язків, оскільки демократія — не засіб для досягнення честолюбних особистих цілей за рахунок приниження прав, свобод і законних інтересів іншої особи або будь-якого суб'єкта демократії.
2. Економічна свобода і її основи.
Економічна свобода - важлива складова частина бізнесу. Вона являє собою свободу господарської діяльності, торгівлі, землекористування, добровільного співробітництва та ін. Економічна свобода однаково важлива як для підприємця-бізнесмена, так і для споживача, оскільки вона створює середовище для творчої діяльності особистості.
Економічна свобода - основна умова розвитку бізнесу.
Економічна свобода на практиці означає право розпочинати або припиняти свій бізнес, купувати будь-які ресурси, використовувати будь-яку технологію, виробляти будь-яку продукцію і пропонувати її до продажу за будь-якою ціною; вкладати свої кошти за власним розсудом. Слід розуміти, що ці права - свободи не забезпечують гарантованого успіху для кожного бізнесмена. Він може виробляти будь-яку продукцію, встановлювати на неї будь-яку ціну. Проте немає гаранти, що хтось її купить, оскільки споживачі також користуються економічною свободою, тобто свободою особистого вибору, яка не менш важлива, ніж свобода підприємництва Кожний споживач має право вільно купувати будь-який товар або послугу, пропонувати свої послуги для виконання будь-якої роботи; відмовлятися від будь-якої роботи; використовувати власні ресурси за умови, що це не порушує прав інших людей. Ці права - свободи також не дають ніяких гарантій, тобто бізнесмен має право запропонувати свої послуги, але нікого не можна змусити прийняти їх.
Самостійна робота № 9
Тема: «Структурна перебудова національної економіки»
1. Структура та структурні зрушення економіки.
2. Раціональна структура економіки.
3. Вплив структурних зрушень на динаміку макроекономічних показників: структурний ефект і його вимірювання.
4. Державне регулювання структурних зрушень в економіці.
1. Структура та структурні зрушення економіки.
Співвідношення, які відбивають взаємозв’язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки в процесі її розвитку, характеризуються поняттям структури економіки.
Структура економіки має велике значення для збалансованого розвитку народного господарства, його ефективного та стабільного зростання. Світовий досвід указує на те, що економічне зростання країн Західної Європи великою мірою пояснюється глибокими структурними змінами, які забезпечили впровадження досягнень науково-технічного прогресу, економію, раціональне використання ресурсів та інші позитивні зрушення.
Структура економіки — багатопланове поняття, яке відображає співвідношення різних елементів економічної системи. Залежно від характеру елементів та змісту економічних явищ, зв’язки між якими відображаються в пропорціях, на макроекономічному рівні розрізняють такі основні види структурних співвідношень: відтворювальні, соціальні, галузеві, регіональні, зовнішньоекономічні.
2. Раціональна структура економіки.
Головна мета становлення раціональної структури економіки полягає в досягненні стабільного й ефективного функціонування всіх життєво важливих систем економіки України та створення умов для забезпечення високої якості життя населення, активної мотивації до трудової й підприємницької діяльності та рівноправного партнерства України у світовому економічному просторі.
Для забезпечення макроекономічних пропорцій економіки необхідно виконати такі умови: стабілізувати економіку, вийти з кризового стану та поступово підвищувати темпи і збільшувати обсяги виробництва валового національного продукту;
- забезпечувати більш ефективне використання національного доходу шляхом підвищення в ньому частки фонду нагромадження;
- поліпшувати структуру валового національного продукту в напрямі соціальної орієнтації за рахунок збільшення в ньому питомої ваги предметів народного споживання; прискорювати розвиток невиробничої сфери з підвищенням її частки в структурі ВНП; поліпшувати структуру особистого споживання матеріальних благ за рахунок збільшення в них питомої ваги непродовольчих товарів;
- удосконалювати структуру ВНП за рахунок збільшення в ньому частки фінансових та загальнодержавних секторів.
На практиці структурна політика виступає як сукупність усіх державних заходів, що цілеспрямовано стимулюють структурні зміни в економіці відповідно до основних напрямів структурної перебудови.
Розрізняють галузеву та регіональну структурну політику. У першому випадку об’єктом державної політики виступають підприємства певних галузей чи виробництв, у другому - увага зосереджується на економічно відсталих районах з метою підтягування їх до середнього по країні рівня розвитку. Крім того, самостійною ланкою економічної політики стала технологічна структурна політика, спрямована на підтримку НТП як фундаментальної основи структурних перетворень.
3. Вплив структурних зрушень на динаміку макроекономічних показників: структурний ефект і його вимірювання.
Вплив структурних змін в економіці на динаміку макроекономічних показників називається структурним ефектом. Він відображує зв’язок між змінами галузевої структури та динамікою показників обсягу виробництва продукції, передовсім таких, як валовий випуск (ВВ), валовий внутрішній продукт (ВВП) і чистий внутрішній продукт промисловості (ЧВП).
Найпростіший метод вимірювання структурних змін ґрунтується на використанні як індикатора індексу структурних змін (Іс.з), що визначається за формулою
де 
— абсолютна величина зміни питомої ваги і-го елемента структури економіки; n — кількість структурних елементів.
На підставі динаміки індексу структурних змін та відповідного показника обсягу продукції розраховується кореляційне рівняння й коефіцієнт кореляції, який показує міру зв’язку між показниками.
Завантажити реферат