-перевага роботи в групах і, отже, можлива затримка в прийнятті рішень, а також колективна відповідальність або безвідповідальність.
Тому потрібно однозначне регулювання компетентності і нормальні робочі відносини між партнерами. Управління включає три аспекти:
-"Хто" керує "ким" (інституціональний аспект);
- "Як" здійснюється управління і "як" воно впливає на керованих (функціональний аспект);
-"Чим" здійснюється управління (інструментальний аспект).
У діяльності будь-якого підприємства (виробництва) варто виділити цілі й обмеження, завдяки чому вони виконують наступні основні задачі в управлінні:
· зіставлення існуючого стану з бажаним ("де ми?" і "куди йдемо?");
· керівні вимоги до дій ("що треба зробити?");
· критерії прийняття рішень ("який шлях кращий?");
· інструменти контролю ("куди ми в дійсності прийшли і що з цього випливає?").
Основні види цілей:
- прагнення до доходу;
- прагнення до майнового стану;
- прагнення до добробуту;
- прагнення до збільшення обороту (частки ринку);
- прагнення до зниження витрат;
- завоювання іміджу.
2.2. Життєвий цикл виробництва.
Підприємства зароджуються, розвиваються, домагаються успіхів, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодне не живе без змін. Нові виробництва формуються мабуть щодня. У той же час щодня також деякі підприємства ліквідуються назавжди. Ті що вміють адаптуватися - процвітають, негнучкі - зникають. Якісь організації розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж інші. Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться виробництво, і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.
Саме тому широко поширене поняття про життєвий цикл виробництва як про передбачувані їхні зміни з певною послідовністю станів протягом часу. Застосовуючи поняття життєвого циклу, можна бачити: існують виразні етапи, через які проходять підприємства, і переходи від одного етапу до іншого є передбачуваними, а не випадковими.
Концепції життєвого циклу приділяється велика увага в літературі по вивченню ринків. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як продукт проходить через етапи народження або формування, росту, зрілості й занепаду. Виробництва мають деякі виняткові характеристики, що вимагають певної модифікації поняття життєвого циклу. Один з варіантів розподілу життєвого циклу підприємства на відповідні тимчасові відрізки передбачає наступні етапи.
1. Етап підприємництва. Виробництво знаходиться в стадії становлення, формується життєвий цикл продукції. Цілі є ще нечіткими, творчий процес протікає вільно, просування до наступного етапу вимагає стабільного забезпечення ресурсами.
2. Етап колективності. Розвиваються інноваційні процеси попереднього етапу, формується місія організації. Комунікації і структура в рамках організації залишаються в сутності неформальними. Члени організації затрачають багато часу і демонструють високі зобов'язання.
3. Етап формалізації й управління. Структура виробництва стабілізується, уводяться правила, обумовлюються процедури. Упор робиться на ефективність інновацій і стабільність. Органи по виробленню і прийняттю рішень стають головними компонентами підприємства. Зростає роль вищої керівної ланки підприємства, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консервативним. Ролі уточнені таким чином, що вибуття тих або інших членів підприємства не викликає серйозної небезпеки.
4. Етап вироблення структури. Підприємство збільшує випуск своїх продуктів і розширює ринок надання послуг. Керівники виявляють нові можливості розвитку. Організаційна структура стає більш комплексною і відпрацьованою. Механізм прийняття рішень децентралізований.
5. Етап занепаду. У результаті конкуренції, ринку що скорочується підприємство зіштовхується зі зменшенням попиту на свою продукцію або послуги. Керівники шукають шляхи утримання ринків і використання нових можливостей. Збільшується потреба в працівниках, особливо тих, хто має найбільш цінні спеціальності. Кількість конфліктів нерідко збільшується. До керівництва приходять нові люди, що починають спроби затримати занепад. Механізм вироблення і прийняття рішень централізований.
Графічно основні етапи життєвого циклу організації представлені на малюнку (рис. 7). Показано по висхідній лінії створення, ріст і зрілість виробництва (підприємства), а також його занепад, позначений спадаючою кривою.
Стадії розвитку виробництва приводяться досить розгорнуто в образній формі; дана характеристика основних властивостей підприємства на кожнім тимчасовому відрізку її розвитку. Розглянемо характерні риси кожної з названих тут стадій розвитку виробництва.
Зрілість
Занепад
Ріст
Створення
1 2 3 4 5
Рис. 7. Стадії життєвого циклу виробництва.
Кожній стадії відповідають певні проблеми і можливості.
1. Етап підприємництва:
- Нечіткі цілі;
- Високі творчі можливості.
2. Етап колективності:
- Формалізація правил;
- Високі зобов'язання.
3. Етап формалізації і управління:
- Формалізація правил;
- Стабільна структура;
- Упор на ефективність.
4. Етап вироблення структури:
- Більш складна структура;
- Децентралізація;
- Диверсифіковані ринки.
5. Етап занепаду:
- Висока плинність кадрів;
- Конфлікти що зростають.
3. Виробничо-технологічний процес підприємства (на прикладі українських машинобудівних підприємствах)
Виробничий процес – сукупність взаємозалежних процесів праці і природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються в готові вироби.
У залежності від характеру і масштабу продукції, що випускається, виробничі процеси можуть бути простими і складними. Продукція, виготовлена наприклад на машинобудівних підприємствах, як правило, складається з великої кількості деталей і складальних одиниць. Деталі мають різноманітні габаритні розміри, складні геометричні форми, обробляються з великою точністю, для їх виготовлення вимагаються різні матеріали. Усе це ускладнює виробничий процес, що поділяється на частини, і окремі частини цього складного процесу виконуються різними цехами і виробничими ділянками підприємства.
Завантажити реферат