6. Лінійне програмування.
7. Імітаційне моделювання.
8. Метод теорії імовірності.
9. Метод теорії ігор. Задачі зважуються в умовах повної невизначеності.
10. Метод аналогій. Пошук можливих рішень проблеми на основі запозичення з інших об'єктів управління.
Ефективне прийняття рішень необхідно для виконання управлінських функцій. Тому процес прийняття рішень займає центральний пункт у теорії управління. Збільшення здатності керівника до прийняття обґрунтованих об'єктивних рішень у ситуаціях виняткової складності за допомогою моделей і кількісних методів сприяє підвищенню ефективності організацій.
Відповідно до американського соціолога М. Рубінштейна можна виділити 10 принципів, якими варто керуватися при прийнятті будь-яких рішень:
1. Перш ніж вникати в деталі, постарайтеся уявити проблему в цілому.
2. Не приймайте рішення, поки не розглянете всі можливі варіанти.
3. Сумнівайтеся. Едісон вирішив загадку електрики тільки тому, що засумнівався в усьому, що стверджували його знамениті колеги.
4. Намагайтеся глянути на проблему, що стоїть перед вами, із самих різних точок зору, навіть якщо шанси на успіх здаються мінімальними.
5. Шукайте модель чи аналогію, що допоможе вам краще зрозуміти сутність розв'язуваної проблеми.
6. Задавайте якнайбільше питань.
7. Не задовольняйтеся першим рішенням, що прийде до вас у голову.
8. Перед ухваленням остаточного рішення поговоріть з ким-небудь про ваші проблеми. Варто також послухати, що скажуть інші.
9. Не зневажайте своїми почуттями. При ведучій ролі логічного мислення і здорового розуму в аналізі проблем і прийнятті рішень не можна применшувати значення, що мають почуття переживання й інтуїції.
10. Пам'ятайте, що кожна людина дивиться на життя і виникаючі повсякденні проблеми зі своєї точки зору, і тому різниця в поглядах на життя – основна перешкода на шляху ухвалення рішення, що задовольнило б усіх.
Для подальшого розгляду методології і методів прийняття рішень варто розібратися з визначеннями основних понять.
Процес і процедура прийняття рішень.
Для того щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинний добре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але і досить кваліфіковано при цьому застосовувати на практиці:
ü методологію управлінського рішення;
ü методи розробки управлінських рішень;
ü організацію розробки управлінського рішення;
ü оцінку якості управлінських рішень.
Методологія управлінського рішення являє собою логічну організацію діяльності по розробці управлінського рішення, що включає формулювання цілі управління, вибір методів розробки рішень, критеріїв оцінки варіантів, складання логічних схем виконання операцій.
Методи розробки управлінських рішень містять у собі способи і прийоми виконання операцій, необхідних у розробці управлінських рішень. До них відносяться способи аналізу, обробки інформації, вибору варіантів дій і ін. (додаток 3).
Організація розробки управлінського рішення припускає упорядкування діяльності окремих підрозділів і окремих працівників у процесі розробки рішення. Організація здійснюється за допомогою регламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій, відповідальності.
Технологія розробки управлінського рішення – варіант послідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріями раціональності їх здійснення, використання спеціальної техніки, кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання роботи.(додаток 1,3)
Якість управлінського рішення – сукупність властивостей, якими володіє управлінське рішення, що відповідають тією чи іншою мірою потребам успішного вирішення проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність.
Об'єкт ухвалення управлінського рішення – багатогранна діяльність підприємства незалежно від його форми власності.
Рішення – результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив і являє собою посібник до дії на основі розробленого проекту чи плану роботи.
Правильність і ефективність прийнятого рішення багато в чому визначається якістю економічного, організаційного, соціального й інших видів інформації.
Цінність одержуваної інформації залежить від точності завдання, тому що правильно поставлена задача визначає необхідність конкретної інформації для ухвалення рішення.
Прийняття рішень притаманне будь-якому виду діяльності, і від нього може залежати результативність роботи однієї людини, групи людей чи усього народу певної держави. З економічної й управлінської точок зору ухвалення рішення варто розглядати як фактор підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, у кожнім конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером рішення.
З одного боку, виконуючи свої функціональні обов'язки, кожен менеджер вибирає найбільш оптимальні рішення, що сприяють перетворенню в життя поставленої задачі. З іншого боку - рішення накладає на менеджера велике соціальне навантаження і залежить від психологічної підготовленості менеджера, його досвіду, особистісних якостей.
Управлінське рішення встановлює перехід від того, що є, до того, що повинно бути пророблене за певний період. У процесі підготовки рішення виявляються проблеми, уточнюються цілі, ведеться варіантне пророблення рішень, вибір кращого варіанта і завершується його затвердження.
Ухвалення рішення завжди сполучено з певною моральною відповідальністю, у залежності від рівня, на якому приймається рішення: чим вище рівень управління, тим вище моральна відповідальність за прийняте рішення. З економічної й управлінської точок зору ухвалення рішення можна розглядати як фактор підвищення ефективності виробництва.
3.2. Практичне використання технології ухвалення рішення.
На жаль, в Україні служба менеджменту практично не розвита, управлінські рішення приймаються, як правило, керівниками підприємств на основі їхнього особистого досвіду, тобто сугубо суб'єктивно. Зворотний зв'язок – контроль за виконанням рішень практично відсутній. Але, як не дивно, найчастіше прийняття правильного управлінського рішення підкоряється всім описаним у роботі процесам, і поза залежністю від знань приймаючих рішення, проходить через усі три стадії, але набагато більш складним шляхом.
Практичне використання технології ухвалення управлінського рішення я хотіла би розглянути на прикладі ТОВ «Діоніс».
ТОВ «Діоніс» займається декількома видами діяльності, якось: монтаж, ремонт і сервісне обслуговування опалювальних котлів, а також устаткування для виробництва будматеріалів; здача в оренду приміщень і т.д.
На цьому підприємстві в один час виникла необхідність підвищення ефективності роботи. Для збільшення одержуваного підприємством прибутку необхідно знижувати собівартість продукції підприємства, тобто вводити ефективний контроль над витратами.
Першим кроком на цьому шляху є створення системи одержання оперативної, точної і достовірної інформації про діяльність підприємства - системи управлінської звітності.
Завантажити реферат