Історія України

Що стосується третього питання то можна зробити висновок , що у переломні моменти можна досягти суспільної гармонії лише тоді, коли паралельно з радикальними перетвореннями у політиці, економіці, соціальній сфері відбуваються адекватні зрушення в культурі. Це засвідчує історичний досвід. Адже внаслідок діа­лектичної взаємодії з суспільством культура є, по-перше, індика­тором суспільного розвитку (відображає стан морального здоров'я суспільства, рівень економічних і політичних свобод, характери­зує його духовний потенціал); по-друге, синтезатором суспільного досвіду (сягаючи корінням у традиції попередніх поколінь, орга­нічно поєднує позитивний досвід минулого з сучасним, враховує тенденції майбутнього); по-третє, стабілізатором суспільних про­цесів (перебуваючи під значним впливом пануючого типу сус­пільних відносин, економічного укладу політичного режиму, со­ціально-класової структури, етнічних і національних відносин, культура активно впливає на духовну архітектоніку суспільства, шляхом періодичної радикалізації або стабілізації громадської дум­ки активізує або гальмує суспільні процеси у різних сферах жит­тя, намагаючись забезпечити суспільну гармонію при переході до нових орієнтирів, пріоритетів, шкали цінностей); по-четверте, інтегратором суспільних сил (культура має здатність об'єднувати людей незалежно від їхньої світоглядної та ідеологічної орієнта­ції, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи — у світову цивілізацію.