Шлях до любові істинної, Божої проходить через страждання і смирення. Вистраждана любов – це коли ви любите незалежно від того, чи та людина любить вас. чи ненавидить; знаходиться поруч, чи живе в іншій сім’ї; бажає вам добра чи проклинає вас. Смиренністю, а не розумом пізнається така любов. І тільки Творець може дати кожному з нас те, що ми називаємо істинним щастям. Розумом ми любимо недосяжне, створене в своїй уяві. Але як тільки одержимо те вимріяне, дуже швидко приходить або розчарування, або привикання, впевненість, що це вже постійне, власне і вічне. І тут настають раптові зміни в житті, міняються обставини, створюються непередбачені проблеми, що викликають непримиренність, злість, ненависть, і наша гордість починає боротися за себе, щоб показати свою зверхність, надзвичайність. Нам легше перенести, коли принижений хтось, коли з іншими трапляються нещастя, зрада. Тому, коли відчуваємо, що живемо краще від інших, що нещастя обминають нас, що нам навіть заздрять, а це, звичайно, кожному подобається, тоді ми починаємо інших осуджувати, повчати, уявляючи себе кращими, такими, що мають на це право, і тоді, нарешті, саме в нас з’являються справжні проблеми. Якщо ми осуджуємо когось за підлість, то саме з нами поступлять підло, якщо нам не подобаються п’яниці, то хтось з наших рідних обов’язково стане таким; якщо ми осуджуємо перелюб, то нас зрадять; якщо ми осуджуємо когось за невихованих дітей, то наші діти завдадуть нам кривди і т.д. Отже, проблем багато, а ліки єдині: прийняти все з любов’ю, молити Бога, щоб дав сили прожити без ненависті, смиренно. Тоді все раптово вирішиться і стане на своє місце, зникнуть проблеми, жити стане цікавіше, бо з любов’ю нам ніщо не страшне. Отже, здатність оцінювати, яку одержали люди внаслідок первородного гріха, ми на Землі повинні використовувати так, щоб вона не стала для нас трагедією життя. Пізнання добра і зла дає людині різні думки, а думка – це фундамент, основа вчинку. Навіть хвороба організму – це витвір думки. І означає не що інше як наше бажання захворіти. Парадокс, але це так. Чому ж може виникнути таке бажання, яка користь від нього? Відповідь проста: нам хочеться більше уваги, любові від рідних, близьких, або вигідно мати пенсію по хворобі. Ми міцно закріплюємо хворобу в своїй свідомості і як результат – маємо те, що хочемо. Отже, позбутися хвороби необхідно спочатку в думках, а для цього непотрібно шукати спонсора. Думкою ми плануємо своє майбутнє, а змінити її можна не виходячи з кімнати. Діє думка за принципом бумерангу: повертається до свого власника помноженою дією. Тобто, коли ми на зло реагуємо злом, одержуємо в кілька раз сильнішу агресію, що руйнує організм – дає хвороби. Коли ж на спричинене зло, відповідаємо смиренністю, віддаючи все на Божу волю, не відчуваючи ненависті – зберігаємо і душу, і тіло, і Божественну любов, любов вічну, яка підтримує Всесвіт і все людство. Отже, кінець світу – це накопичення зла в кожній людині, яке ми відправляємо в Космос своїми негативними думками.
Кожен наш вчинок носить двоякий характер: негативний і позитивний. Тобто, коли для одних він є хорошим, то іншим може завдати прикрощі. В народі кажуть: “Немає такого зла, що не вийшло на добре, і немає такого добра, щоб не вийшло на зле”. Тому, коли з великого добра і достатку все обертається для когось злом, то це означає, що в даний час для цієї людини це найкращі ліки, щоб врятувати її душу. Навіть, таке зло, як брехня, приносить більше шкоди, якщо ми обманюємо самі себе, а не когось. Наприклад, ми хочемо мати гроші будь-яким шляхом, навіть коли для цього буде необхідно когось обманути, обділити, недодати, використати – це брехня проти себе. Брехня завжди обертається проти вас, адже, знаючи і відчуваючи її, ви в душі себе заспокоюєте, виправдовуєте. І тут раптом вас або пограбують, або обдурять, або з’являться судові тяжби з майном. Насправді ж забереться лише зайве, зароблене нечесним шляхом, використане з когось. Так, за часів Радянської влади окремі чиновники, користуючись своєю посадою, намагалися награбувати якнайбільше: виписували “липові” документи на будівельні матеріали, використовували державний транспорт в особистих цілях, брали хабарі, купляли автомобілі і т.д. Звичайно, в рамки зарплатні такі матеріальні статки ніяк не вкладуться. Для цих горе-чиновників зараз настала велика криза, бо розвелося їх надзвичайно багато, і грабувати вже нема що, а вони більше нічого не вміють робити. Настав час ремесла і якості, час випробувань на людяність, духовність, чесність.
Майстер Ошо говорив: “Реальність важка; доводиться страждати і йти крізь вогонь. Чим більше ви пройдете вогнів, тим більше зрілим ви станете, а чим більше зрілим, тим більше цінним. Свою Божественність неможливо купити на ринку, за неї не можна торгуватися; вам доведеться платити всім вашим життям. Коли ставка все ваше життя, тільки тоді це трапиться”.
Отже, реальність треба прийняти, а не боротися з нею. Зрозуміти свою сутність і тоді страху не буде. Бути таким, яким себе відчуваєш, не дивлячись ні на що, справжнім, не боятись нічиєї думки. Довіряти життю, не шукати мети. “Якщо у вас є мета – ви проти життя,” – говорив Ошо. Всесвіт відкрита таємниця відкрита, лише ви закриті. Коли ви пристосовуєтесь до когось, відчуваючи, що суперечите своєму внутрішньому стану – у вас уже немає свого “я”.
Справжня одрога, за свідченням Біблії, вузька, терниста. Яка це дорога? Це дорога тих, хто створює навкруг себе простір любові, а не матеріальні блага, що породжують жорстокість і байдужість. Вашим дітям не принесе щастя ні машина, ні особняк, ні вища освіта. Даруйте їм свою любов і можете не журитися за свою старість. Не існує ні минулого, ні майбутнього, є лише тепер і зараз. То ж живімо любов’ю до всього, що оточує нас. І що б не трапилося, знайте – все для нашого ж блага. Якщо не дають зарплатні медикам, шахтарям, освітянам, значить не виконують вони свою місію перед Богом. Лікувати треба не тіло, а душу. І досить, напевно, спустошувати недри Землі, вона і так розранена. Освіта теж не така нам потрібна. Вже тепер академік Михайло Пертович Щетінін створив лісову школу в Краснодарському краї. Школа відноситься до Міністерства освіти Російської Федерації, вона безкоштовна. В ній немає жодного вільного місця, але є дві з половиною тисячі заяв на місце, яке лише з’явиться. Школу діти будують своїми руками. Це дім, де кожен камінь поставлений доброю рукою, він має цілющу силу. В школі навчаються діти різного віку. Сидять вони в холі, навкруг розставлених столів. Поводять діти себе вільно: встають, кудись виходять і знову повертаються. Деколи підходять до стендів з цифрами, або можуть просто ходити по кімнаті, декотрі розмовляють між собою, щось пояснюють один одному. “Тут ми бачимо в основному спробу зустрітися”, - говорить Михайло Петрович. Якщо зустріч відбудеться, діти зможуть освоїти курс математики середньої школи не більше ніж за рік. Таке стоїть завдання. Це стається з тими, хто зможе зустрітися з володіючими такими знаннями, наскільки їх відношення будуть відкритими. Їх польові структури зможуть зчитувати інформацію один одного. Відоме спостереження в народі – любов з першого погляду, коли закохані розуміють один одного з півслова. Єдина умова для позитивного результату – очищення свідомості від негативних думок. Людина може легко користуватися всією інформацією, яку зберігає для неї Всесвіт.
Завантажити реферат