Даний вид контролю відрізняється від всіх попередніх відсутністю державне - владного змісту в контрольній діяльності суб’єктів громадського контролю. Їх рішення, що приймається за результатами перевірок носять, як правило, рекомендаційний характер.
3. Нагляд та його види.
Нагляд за додержанням законності в сфері державного управління здійснюється у формі адміністративного нагляду та нагляду прокуратури.
Адміністративний нагляд - це особливий вид контрольної діяльності, який здійснюється спеціальними державними структурами з метою спостереження за дотриманням органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами спеціальних правил і норм передбачених нормативними актами
Суб’єктами адміністративного нагляду є інспекції та міліція.
Інспекції умовно можна поділити на дві групи:
1) надвідомчі інспекції (податкова, ДАІ, Держпожежнагляд та інш).
2) відомчі інспекції, які здійснюють свої функції тільки в межах того чи іншого відомства (інспекція польотів цивільної авіації, військова інспекція безпеки дорожнього руху, інспекція гірничого технагляду, котлонагляду, інспекція особового складу та інш).
Правове становище державних інспекцій закріплено у відповідних положеннях про них, затверджених Кабінетом Міністрів України.
До повноважень державних інспекцій належить:
- розробка правил і норм, виконання яких є обов’язковим для піднаглядних об’єктів,
- організація і здійснення нагляду - одержання та витребування необхідних матеріалів /документів/; обслідування на місцях; здійснення дозвільних функцій; давання експертних оцінок, обов'язкових приписів і вказівок.
- Застосування заходів державного примусу, зокрема притягнення до адміністративної відповідальності за відповідними статтями КпАП України.
Адміністративний нагляд міліції - це систематичний нагляд за дотриманням посадовими особами і громадянами правил і норм, що регулюють громадський порядок і громадську безпеку.
Метою адміннагляду міліції є:
А - попередження і припинення порушень правил і норм;
Б - виявлення порушників і притягнення їх до відповідальності (кримінальної і адміністративної).
Адміністративний нагляд міліції поділяється на загальний і спеціальний.
1) Загальний адміннагляд - це нагляд, за дотриманням загальнообов’язкових правил і норм (правил перебування іноземців в Україні, правил дозвільної та паспортної системи).
2) Спеціальний адміністративний нагляд міліції - це нагляд за поведінкою певної категорії громадян, які звільнені з місць позбавлення волі, з метою запобігання вчинене злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Категорії осіб, якими може бути встановлений адміністративний нагляд передбачені Законом України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 1 грудня 1994р.
Даний вид нагляду встановлюється у всіх випадках судом терміном від 1 до 2 - х років. Особи, за якими встановлено адміннагляд повинні додержуватись певних правил, передбачених Законом, до них можуть бути застосовані обмеження.
За порушення правил і обмежень адміністративного нагляду настає адміністративна і кримінальна відповідальність.
Нагляд прокуратури є наступною формою нагляду, як способу забезпечення законності у державному управлінні.
Здійснюючи нагляд, прокурор наділений певними повноваженнями (ст. 20 Закону), а саме: витребовувати для перевірки відповідності закону рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти; вимагати проведення перевірок, ревізій діяльності підконтрольних органів; залучати спеціалістів для проведення експертиз; викликати посадових осіб і громадян та вимагати від них пояснень з приводу порушень закону.
Формами реагування на порушення закону є:
1) протест прокурора (ст. 21 Закону );
2) припис прокурора (ст. 22 Закону );
3) подання прокурора (ст. 23 Закону );
4) постанова прокурора (ст. 24 Закону ).
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або вищестоящого органу.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушення права. Наслідками принесення протесту є зупинення дії опротестованого акта. Протест підлягає обов’язковому розгляду протягом 10 днів з дня його надходження і протягом також строку повідомляється прокурору про наслідки його розгляду.
Письмовий припис про усунення очевидних порушень закону вноситься прокурором (його заступником) органу чи посадовій особі, які допустили порушення або у вищестоящий орган.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону носять очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Припис може бути оскаржений вищестоящому прокурору, який протягом 10 днів розглядає скаргу і вносить остаточне рішення.
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, вноситься прокурором (його заступником) у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Постанова прокурора про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи виноситься у разі порушення закону посадовою особою або громадянином. Постанова прокурора про дисциплінарне провадження, або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у 10-ти денний строк після її надходження.
Відповідно до ст. 25 Закону у протесті, наданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
4 Звернення громадян.
Одним із дієвих засобів забезпечення законності є право громадян на звернення до органів держави з питань забезпечення законності. Дане право закріплено у ст. 40. Конституції України, в якій сказано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатись до органів державної влади, органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У розвиток конституційних положень 2.10.1996р. був прийнятий Законом України "Про звернення громадян"; Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення" від 19.03.1997р. та Інструкція з діловодства за зверненнями громадян.
Завантажити реферат