Спільне підприємництво

Поняття спільне підприємство можна ототожнювати за таким поняттям, як кооперація виробництва, особливо, якщо йде мова про міжнародні спільні підприємства. Міжнародна кооперація, являє собою спільне виготовлення складної, технологічної, наукомісткої продукції зі спеціалізацією окремих суб’єктів.

Згідно з класифікацією СЕК ООН формами виробничої кооперації можна вважати:

- поставку комплектних підприємств та обладнання з наступною сплатою їх вартості продукцією, що має бути виготовлена на їх основі;

- надання ліцензій та виробничого досвіду і знань з наступною оплатою їхньої вартості поставками продукції, отриманої з їх використанням;

- підряд;

- спільне виробництво, включаючи науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР);

- організація спільних підприємств;

- запровадження спільних проектів.

В той же час потрібно зауважити, що класифікація форм виробничої кооперації, збігається з класифікаційними формами спільного підприємництва.

Поміж форм спільного підприємництва особливу увагу потрібно звернути на створення спільних підприємств, тому що СП мають переваги порівняно з іншими видами спільного підприємництва, оскільки забезпечують довготривалість угод, комплексність співробітництва, спільну відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємства, зменшують ризик, особливо політичний. Дуже часто СП — це єдина або найбільш заохочувана форма проникнення підприємницького капіталу в іншу країну.

Світовий досвід свідчить про користь, яку може принести економіці країни розвиток спільного підприємництва, тому всі країни світу зацікавлені у залученні міжнародного капіталу за допомогою розвитку спільнго підприємництва, до найбільш масштабних заходів стимулювання розвитку спільного підприємництва можна віднести такі заходи: створення вільних економічних зон, створення технопарків, а також залучення міжнародних капіталів у процесі створення офшорних компаній.

Вільна економічна зона (ВЕЗ) — форма організації гос­подарської діяльності на певній частині території країни, в межах якої встановлюються особливі правила еко­номічної діяльності.

Тєхнополіс — найвища форма інтеграції продуктивних сил (зокрема, людини, науки, техніки, інформації)- спільного капіталу, фінансово-кредитних інститутів і дер­жави в процесі виробництва з метою прискореного роз­витку відсталих регіонів, поглиблення НТР і створення до­сконалішого суспільства.

Офшорний бізнес - бізнес компаній в центрах спільного підприємництва за межами країни, в якій він зареєстрований, але не підпа­дає під дію національного законодавства, отримує пільговий режим для фінансово-кредитних операцій з іноземними резидентами в іноземній валюті.

Також існують інші способи стимулювання розвитку спільного підприємництва, які являються не такими масштабними і потребують менших капіталовкладень, до них можна віднести:

- проведення активної державної політику щодо зменшення або уникнення інвестиційних ризиків;

- зниження податкового тиску на підприємства, особливо ті, які щорічно вкладають ресурси в інвестиційний розвиток, виходячи з градаційного рівня ресурсів і податків;

- зниження матеріало- та енергомісткості на одиницю продукції, підвищуючи її конкурентоспроможність через забезпечення якісних характеристик та ін;

Взагалі при створенні будь-якого підприємства (створення спільного підприємства не є виключенням), засновник керується декими мотивами, а також аналізує низку факторів, які можуть впливати на подальшу діяльність не тільки підприємства, а й галузі в яку він бажає вкласти капітал.

Якими ж мотивами керується інвестор при створенні СП? До таких мотивів можна віднести:

· освоєння нових ринків збуту і, відповідно, збільшення прибутку через зростання продажу новим покупцям;

· краще забезпечення надійного і довгострокового доступу до джерел сировини й енергоносіїв;

· розширення діючих виробничих потужностей;

· зниження собівартості виробництва і поліпшення його конкурентних параметрів завдяки можливості використання дешевших факторів виробництва, зокрема робочої сили;

· економія часу та витрат завдяки можливості купити вже існуючі та діючі потужності;

· забезпечення можливості господарського маневрування, використання нових важелів поліпшення позиції на ринку;

· використааня збутової мережі партнера й відомих у світі торгових марок;

· загальне поліпшення умов ринкової роботи й більш повне і ефективне використання ряду інших маркетингових чинників.

На масштаби, динаміку та результативність СП впливає сукупність взаємопов'язаних факторів, серед яких до­цільно виділити:

· глобально-економічні - стан розвитку світової економіки, головних міжнародних факторних ринків, у тому числі ринку інвестицій; стабільність світової валютної системи; активність страхування міжнародних операцій;

· політико-, ресурсно- та загальноекономічні стосовно тієї чи іншої країни - стабільність політичного устрою та уряду, загроза стабільності іззовні, ступінь втручання уряду в економіку, його ставлення до іноземних інвестицій, дотримання міжнародних дво- та багатосторонніх угод; наявність природних ресурсів, демографічна ситуація, географічне положення; темпи економічного розвитку, рівень інфляції, конвертованість валюти, стан платіжного балансу, розвиненість національного ринку капіталів, система оподаткування тощо.

Перейдемо до розгляду стану створення спільних підприємств в Україні.

Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України - одна з актуальніших проблем економічного розвитку. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення спільних підприємств. Це дає можливість не тільки залучати прямі іноземні інвестиції, впроваджувати новітні технології, а й ви­йти на міжнародні ринки.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.01.2003р. становив 5339 млн. дол. США.

Тільки у І півріччі 2003 р. прямі іноземні інвестиції в економіку України збільшилися на 4,7%, а приріст іноземного капіталу склав 252,8 млн. дол. Загальний обсяг прямих іноземних інвести­цій на 01.04.2003 р. становив 5604,6 млн. дол. У той же час, за експертними оцінками, вітчизняна еко­номіка потребує щорічно 40 млрд. дол. США іноземних інвестицій.

Функціонування СП та підприємств із 100%-ми іноземними інвестиціями є одним із способів стимулювання інве­стиційної активності, який надає можли­вість залучення додаткових вкладень, у тому числі у розвиток економіки і в пер­шу чергу — її виробничої сфери.

Водночас, незважаючи на високі темпи росту інвестиційних надходжень, кількість СП за останні п'ять років змен­шилася більш як на третину. Скоротилася чисельність підприємств з 100%-ми іно­земними інвестиціями, причинами цього являються не тільки економічні, а й геополітичні фактори, які в Україні на даний момент не є стабільними і врегульованими.

Таким чином, для активізації залу­чення іноземних інвестицій необхідно застосовувати додаткові макроекономічні та адміністративні стимули й механізми, які б відповідали довгостроковим націо­нальним інтересам України і не суперечи­ли пріоритетності національного капіта­лу. Водночас потрібно враховувати фак­тор надзвичайно високої і жорсткої кон­куренції на світовому ринку капіталів.