Спільне підприємництво

Таким чином тенденція створення СП в певній країні є індикатором економічного, правового та соціального розвитку національної економіки, а також показником інтеграції країни у світове господарство, оскільки на створення СП впливають, як внутрішні так і зовнішні фактори, до яких найбільш чутливе спільне підприємництво, як форма міжнародного переміщення інвестиційного капіталу. В процесі розрахунку інвестиційної привабливості країни враховується не тільки внутрішній інвестиційний клімат, а й позиція держави на світовій арені.

4. Розвиток спільного підприємництва в Україні, у контексті світового руху капіталу.

У даний час, як показала практика, жодна держава у світі не може успішно розвиватися без інтеграції у світову економіку. Причому зовнішньоекономічні зв'язки є важливим екзогенним чинником, що значно впливає на динаміку й усталеність розвитку національної економіки, формування її структури, ефективність функціонування.

За таких умов об'єктивні інтеграційні процеси обумовлюють розвиток різноманітних видів і форм спільного підприємництва. Серед них особливої уваги за­слуговує спільне підприємство (СП). За масштабами, динамікою та ефективністю впливу на структури сві­тової та національної економік у міжнародній еконо­мічній практиці ця форма організації бізнесу домінує.

Залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України - одна з актуальніших проблем економічного розвитку. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення спільних підприємств. Це дає можливість не тільки залучати прямі іноземні інвестиції, впроваджувати новітні технології, а й ви­йти на міжнародні ринки.

Перш ніж розглянути процес створення спільних підприємств в Україні в контексті руху світового капіталу, розглянемо загальне становище створення спільних підприємств та надходження іноземних інвестицій в Україну.

Система регулювання діяльності СП формується на законодавчому полі України як через загальні за­конодавчі нормативні акти (закони "Про оподат­кування прибутку підприємств", "Про зовнішньоеко­номічну діяльність", "Про валютне регулювання"), так і через спеціальні законодавчі акти стосовно іно­земних інвестицій. Зазначимо, що з 1992 р. діяв Закон України "Про іноземні інвестиції"", з 1993 р. - Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування, а з 1996 р. - Закон України "Про режим іноземного інвестування", з 2000 р. - Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності", з 2002 р. -Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окре­мих підприємств, створених за участю іноземних ін­весторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)".

Спільні підприємства на території України ство­рюються шляхом утворення спільного статутного фонду за участю капіталу однієї або кількох зарубіж­них країн. Розмір капіталу кожної сторони, форми внеску в нього та їх оцінка погоджуються між парт­нерами по СП у процесі підготовки до його створен­ня. Як правило, контрольний пакет капіталу має на­лежати українській стороні.

Згідно із Законом України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність" від 16.04.91 спільне підприємство - це підприємство (організація) будь-якої організацій­но-правової форми, створене відповідно до законо­давства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10%.[5].

Перші СП, як відомо, з'явилися ще у 80-х роках, коли з роками "перебудови" настали часи економічної лібералізації. Біля витоків створення тих чи інших підприємств були люди, капітали і фінансові технології, пов'язані з владними структурами. Іноземними партнерами, як правило, виступали бізнесмени, що вже мали тісні ділові контакти з представниками із СРСР, які знали особливості діяльності в радянському економічному просторі.

Після розпаду СРСР і економічного союзу Східної Європи частка СП у загальній кількості підприємств спочатку зменшилась, а після прийняття Закону України "Про інвестиційну діяльність" у 1992 р., збі­льшилась. Справа в тому, що закон передбачав значні пільги в оподаткуванні СП, завдяки чому їх кількість досягла 4-5 тис. за перші роки незалежності України.

Найпотужніші спільні підприємства створено у паливній промисловості, де випускається найбільше продукції із розрахунку на одного штатного праців­ника.

Саме через спільні підприємства "ЛУКОЙЛ", Тю­менська нафтова компанія і "Татнафта" (які володі­ють, відповідно, Одеським, Лисичанським і Кременчуцьким НПЗ) зараз продають свої нафтопродукти в Україні.

На початку 90-х років транснаціональні тютюно­ві компанії створили спільні підприємства із шість­ма з одинадцяти тютюнових фабрик, шо працювали в Україні. У 1994 р. спільні підприємства зробили 79 % загального обсягу виробництва в Україні. У 2000-2001 рр. частка спільних підприємств у виро­бництві збільшилася до 95%.

У формі СП також створено українсько-корейське підприємство "АвтоЗАЗ-DАЕWОО".

Загалом, протягом 2002 р. левова частка СП дія­ли в обробній промисловості (машинобудуванні та металообробці), у деревообробній і целюлозно-паперовій галузях. Іно­земні інвестори найбільше зацікавлені в розвитку СП у сфері торгівлі та громадського харчування. Найменше іноземних коштів витрачається на розвиток сільського господарства, а також таких га­лузей економіки України, як транспорт, жит­лово-комунальне господарство, наука та наукове об­слуговування. (Графік1).

Хоча порівняно з іншими галузями економіки у зв'язок вкладаються не такі значні кошти, проте ця галузь (поряд із наукою) є однією з найперспективніших. Необхідно відзначити, що Укртелеком є співзасновником низки спільних підприємств: Інфоком, Утел, Український мобільний зв'язок, Елсаком-Україна, Телесистеми України, Телекомінвест, які функціонують на телекомунікаційному ринку Украї­ни і успішно надають послуги Інтернету, міжнарод­ного телефонного і стільникового зв'язку.

У сфері науки і наукового обслуговування 30 % підприємств виробляють продукцію, яка у своїй ос­нові містить новітні технологічні ідеї та розробки. Прикладом може бути діяльність спільних підпри­ємств Національної академії наук України. На базі її науково-дослідних організацій засновано 30 спільних з іноземними фірмами підприємств. СП створені на базі Інституту проблем матеріалознавства, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту імпу­льсних процесів і технологій НАН України, Фізико-хімічного інституту НАН України, Інституту молеку­лярної біології і генетики, Інституту проблем міцнос­ті, Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, Спеціального конструкторського бюро ма­тематичних машин і систем.