В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.
Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.
Таблиця 2
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість відтворених слів |
1. |
11 |
13. |
10 |
2. |
9 |
14. |
11 |
3. |
4 |
15. |
7 |
4. |
9 |
16. |
11 |
5. |
11 |
17. |
10 |
6. |
11 |
18. |
10 |
7. |
11 |
19. |
9 |
8. |
5 |
20. |
10 |
9. |
- |
21. |
10 |
10. |
10 |
22. |
7 |
11. |
11 |
23. |
11 |
12. |
11 |
24. |
10 |
Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).
В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.
Таблиця 3
№ п/п |
Кількість підібраних карточок |
Кількість відтворених слів |
№ п/п |
Кількість підібраних карточок |
Кількість відтворених слів |
1. |
12 |
7 |
9. |
10 |
9 |
2. |
14 |
9 |
10. |
11 |
6 |
3. |
11 |
11 |
11. |
8 |
7 |
4. |
15 |
9 |
12. |
12 |
7 |
5. |
10 |
10 |
13. |
15 |
7 |
6. |
10 |
8 |
14. |
14 |
7 |
7. |
12 |
6 |
15. |
7 |
7 |
8. |
14 |
9 |
16. |
6 |
6 |
З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти.
Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень.
Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність.
3.2. Результати дослідження короткочасної пам‘яті учнів початкових класів.
При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур”, а також методику “Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні).
З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол.(Додаток №1).
Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм корткочасної пам’яті (А) за такими формулами: (Додаток №2)
Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам‘ятання геометричних фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами. (Додаток №5).
Інтерпритуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів.
З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні.