Дослідження вікових особливостей пам'яті учнів молодшого шкільного віку

З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9.

Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі – 55,5 %.

Провівши методику "Запам‘ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).

Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).

Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.

Таблиця №4:

Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць.

Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу.

Підсумок

У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання. І за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена мною підтвердилася – результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів.

У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при наочності. Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність.

Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запам’ятання. Легше зберігається в пам’яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується.

У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті.

На мою думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення.

Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки.

При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку.