Іншої не менш важливою категорією прав і воль людини є захист материнства, дитинства і родини. Загальна декларація прав людини констатує: "Родина є природним і основним осередком суспільства і має право на захист із боку суспільства і держави". З загального конституційного положення випливають сімейні права громадян, і, насамперед - визначені права матері і дитини.
Захист материнства і дитинства, родини носить комплексний соціально-економічний характер і здійснюється шляхом прийняття різноманітних державних заходів для заохочення материнства, охороні інтересів матері і дитини, зміцненню родини, її соціальній підтримці, забезпеченню сімейних прав громадян.
Законодавство забезпечує особливу охорону трудових прав жінок і створення їм сприятливих умов праці, що відповідають їхнім фізіологічним особливостям.
Трудові пільги і гарантії, надані жінці в зв'язку з материнством, поширені на батьків, що виховують дітей без матері, а також на опікунів (попечителів) неповнолітніх.
Отже, батьки не в праві перекладати на державу функцію турботи про дітей і їхнє виховання, ця функція є їхнім обов'язком. У той же час держава, як і будь-які обличчя, не може позбавляти батьків аналогічного права, крім випадків, зазначених у законі. Батьки мають рівні права і рівні обов'язки по вихованню дітей, забезпеченню їхнього здоров'я, навчання і матеріального становища. Розірвання шлюбу батьків ( чи їхнє роздільне проживання ) не впливає на обсяг батьківських прав. Окремо проживаючий батько не тільки в праві, але і зобов'язаний брати участь у вихованні дитини, іншої не в праві йому в цьому перешкоджати. Усі питання виховання дитини ( у шлюбі і при його розірванні ) дозволяються батьком і матір'ю спільно. У випадку суперечки вони дозволяються органом опіки і чи піклування судом.
Нарешті, Конституція закріплює обов'язок працездатних дітей, що досягли 18 років, піклуватися про непрацездатних батьків. Це припускає, що діти зобов'язані підтримувати батьків, а при необхідності і містити їх. При відмовленні в допомозі необхідні засоби (аліменти) можу бути стягнені по суду, а при злісному відхиленні від сплати аліментів настає кримінальна відповідальність. Однак суд може прийняти рішення про звільнення дітей від цього обов'язку, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від батьківських обов'язків
Охорона здоров'я - комплексний інститут, що включає підготовку медичних кадрів, численні соціальні, організаційні, економічні, медичні, науково-медичні, епідеміологічний, санітарно-епідеміологічні і профілактичні міри, що зобов'язана проводити держава в інтересах своїх громадян. Право на охорону здоров'я саме означає сукупність цих обов'язків, виконуючи які державні органи при сприянні громадських організацій створюють національну систему охорони здоров'я. Платники податків вправі вимагати, щоб ця система була ефективною. Держава забезпечує громадянам охорону здоров'я незалежно від підлоги, раси, національності, мови, соціального походження, посадового положення, місця проживання, відносини до релігії, переконань, приналежності до суспільних об'єднань, а також інших обставин.
Держава гарантує громадянам захист від будь-яких форм дискримінації, обумовленої наявністю в них яких-небудь захворювань. Найважливішим фактором якості життя, здоров'я і благополуччя людей є екологічна безпека. Тому світове співтовариство визнало екологічні права як фундаментальні права людини і громадянина.
Право на сприятливе навколишнє середовище.
Право громадян на сприятливі умови життя припускає реальні можливості проживання в здорової, що відповідає міжнародному і державному стандартам навколишній природному середовищу, брати участь у підготовці, обговоренні і прийнятті екологічних рішень, здійснювати контроль за їх реалізацією, одержувати належну екологічну інформацію, право на відшкодування збитку.
Право громадян на сприятливе середовище існування забезпечується плануванням і нормуванням якості навколишнього середовища, заходами для запобігання екологічно шкідливої діяльності й оздоровленню навколишнього середовища, попередженню і ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, соціальним і державним страхуванням громадян, утворенням державних і суспільних, резервних і інших фондів допомоги, організацією медичного обслуговування населення, державним контролем за станом навколишнього середовища і дотриманням природоохоронного законодавства.
Висновок
На основі проведеної аналітичної роботи я розглянув такі питання, як форми та методи реалізації основних прав і свобод людини, громадянина, які неминуче виникають в процесі життєдіяльності в правовому суспільстві.
Треба сказати, що держава не може і не повинне роздавати всім громадянам правові, матеріальні і духовні блага, але зобов'язано забезпечити їм можливість захищати своє право на гідне життя. Однак для цього треба розумно обмежити волю інших. Якщо держава не зробить цього, то суспільство буде постійно роздиратися гострими соціальними протиріччями і, зрештою , загине.
Тому дуже важливим є знання тих прав, якими держава нагородила своїх громадян, знання способів захисту своїх прав, органи та суспільні інститути, які покликані сприяти захисту прав та свобод людини та громадянина. Отже вивчення цього питання є вкрай необхідним як для фахівців, так і для звичайних громадян нашої держави.
Додатки
Додаток 1.
Міжнародні органи та міжнародні документи по захисту прав людини і громадянина
А) Міжнародні акти:
Декларація прав людини і громадянина;
Декларація прав дитини;
Декларація про права народів на мир;
Декларація про право на розвиток.
Б) Міжнародні органи:
Комітет ООН з прав людини;
Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації.
Регіональні засоби
Африка
А) Міжнародні акти, документи:
Африканська хартія прав людини і народів.
Б) Міжнародні органи:
Африканська комісія з прав людини і народів.
Європа
А) Міжнародні акти, документи:
Заключний акт НБСЄ;
Документ Копенгагенської зустрічі держав-учасниць НБСЄ;
Паризька хартія для нової Європи
Документ Гельсінської зустрічі держав-учасниць НБСЄ „Виклик часу перемін”;
Декларація про агресивний націоналізм, шовінізм, расизм, ксенофобія та антисемітизм.
Список використовуваної літератури
1.Коментарий к Конституции Росийськой Федерации под редакцией Б.Н.Топорнина, Ю.М.Батурина, Р.Г.Орехова. М.1994.
2.Конституционное право зарубежных стран, Кутафин, Козлова. М.1995.
3.Конституционное право зарубежных стран, Баглай. М.1998.
4.Права человека. Основные международные документы: Сборник. Москва, Издательство " Международные отношения ", 1994 г.
5.Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.
Завантажити реферат