Закон України Про відпустки

Зміст

Теоретична частина

Закон України “Про відпустки”

План

1 Вступ

2 Роздiл I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

3 Роздiл II ЩОРIЧНI ВIДПУСТКИ

4 Роздiл III ДОДАТКОВI ВIДПУСТКИ У ЗВ'ЯЗКУ З

НАВЧАННЯМ. ТВОРЧА ВIДПУСТКА

5 Роздiл IV СОЦIАЛЬНI ВIДПУСТКИ

6 Роздiл V ОПЛАТА ВIДПУСТОК

7 Роздiл VI ВIДПУСТКИ БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБIТНОЇ

ПЛАТИ

9 Роздiл VII ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД I КОНТРОЛЬ ЗА

ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО

ВIДПУСТКИ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА

ЙОГО ПОРУШЕННЯ

9 Роздiл VIII ЗАКЛЮЧНI ПОЛОЖЕННЯ

Ситуаційні задачі

Ситуація 1

Ситуація 2

Література

 

Закон України “Про відпустки”

1 Вступ

Закон України “Про відпустки” (Вiдомостi Верховної Ради (ВВР)) 1997, N 2, ст. 4, вводиться в дiю Постановою ВР N 505/96-ВР вiд 15.11.96, ВВР, 1997, N 2, ст. 5 ) із змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 2073-III вiд 02.11.2000, ВВР, 2000, N 51-52, ст.449 N 490-IV вiд 06.02.2003 )

Цей Закон встановлює державнi гарантiї права на вiдпустки, визначає умови, тривалiсть i порядок надання їх працiвникам для вiдновлення працездатностi, змiцнення здоров'я, а також для виховання дiтей, задоволення власних життєво важливих потреб та iнтересiв, всебiчного розвитку особи.

2 Роздiл I - ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Законодавство про вiдпустки

Державнi гарантiї та вiдносини, пов'язанi з вiдпусткою, регулюються Конституцiєю України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, Кодексом законiв про працю України ( 322-08 ), iншими законами та нормативно-правовими актами України.

Стаття 2. Право на вiдпустки

Право на вiдпустки мають громадяни України, якi перебувають у трудових вiдносинах з пiдприємствами, установами, органiзацiями незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi та галузевої належностi, а також працюють за трудовим договором у фiзичної особи (далi - пiдприємство).

Iноземнi громадяни та особи без громадянства, якi працюють в Українi, мають право на вiдпустки нарiвнi з громадянами України.

Право на вiдпустки забезпечується:

гарантованим наданням вiдпустки визначеної тривалостi iз збереженням на її перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

забороною замiни вiдпустки грошовою компенсацiєю, крiм випадкiв, передбачених статтею 24 цього Закону.

Стаття 3. Право на вiдпустки у разi звiльнення

За бажанням працiвника у разi його звiльнення (крiм звiльнення за порушення трудової дисциплiни) йому має бути надано невикористану вiдпустку з наступним звiльненням. Датою звiльнення в цьому разi є останнiй день вiдпустки.

У разi звiльнення працiвника у зв'язку iз закiнченням строку трудового договору невикористана вiдпустка може за його бажанням надаватися й тодi, коли час вiдпустки повнiстю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чиннiсть трудового договору продовжується до закiнчення вiдпустки.

Стаття 4. Види вiдпусток

Установлюються такi види вiдпусток:

1) щорiчнi вiдпустки:

основна вiдпустка (стаття 6 цього Закону);

додаткова вiдпустка за роботу iз шкiдливими та важкими умовами працi (стаття 7 цього Закону);

додаткова вiдпустка за особливий характер працi (стаття 8 цього Закону);

iншi додатковi вiдпустки, передбаченi законодавством;

2) додатковi вiдпустки у зв'язку з навчанням (статтi 13, 14 i 15 цього Закону);

3) творча вiдпустка (стаття 16 цього Закону);

4) соцiальнi вiдпустки:

вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами (стаття 17 цього Закону);

вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку (стаття 18 цього Закону);

додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей (стаття 19 цього Закону);

5) вiдпустки без збереження заробiтної плати (статтi 25, 26 цього Закону).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись iншi види вiдпусток.

Стаття 5. Визначення тривалостi вiдпусток

Тривалiсть вiдпусток визначається цим Законом, iншими законами та нормативно-правовими актами України i незалежно вiд режимiв та графiкiв роботи розраховується в календарних днях.

Святковi та неробочi днi (стаття 73 Кодексу законiв про працю України) при визначеннi тривалостi щорiчних вiдпусток та додаткової вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей (стаття 19 цього Закону), не враховуються. (Частина друга статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2073-III вiд 02.11.2000 )

3 Роздiл II - ЩОРIЧНI ВIДПУСТКИ

Стаття 6. Щорiчна основна вiдпустка та її тривалiсть

Щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня укладення трудового договору.

Промислово-виробничому персоналу вугiльної, сланцевої, металургiйної, електроенергетичної промисловостi, а також зайнятому на вiдкритих гiрничих роботах, на роботах на поверхнi шахт, розрiзiв, кар'єрiв i рудникiв, на будiвельно-монтажних роботах у шахтному будiвництвi, на транспортуваннi та збагаченнi корисних копалин надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 24 календарних днi iз збiльшенням за кожних два вiдпрацьованих роки на 2 календарних днi, але не бiльше 28 календарних днiв.

Працiвникам, зайнятим на пiдземних гiрничих роботах та в розрiзах, кар'єрах i рудниках глибиною 150 метрiв i нижче, надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 28 календарних днiв незалежно вiд стажу роботи, а в розрiзах, кар'єрах i рудниках глибиною до 150 метрiв - 24 календарних днi iз збiльшенням на 4 календарних днi при стажi роботи на даному пiдприємствi 2 роки i бiльше.

Працiвникам лiсової промисловостi та лiсового господарства, державних заповiдникiв, нацiональних паркiв, що мають лiсовi площi, лiсомисливських господарств, постiйних лiсозаготiвельних i лiсогосподарських пiдроздiлiв iнших пiдприємств, а також лiсництв надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 28 календарних днiв за Списком робiт, професiй i посад, затверджуваним Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Воєнiзованому особовому складу гiрничорятувальних частин надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, невоєнiзованим працiвникам гiрничорятувальних частин - 24 календарних днi iз збiльшенням за кожних два вiдпрацьованих роки на 2 календарних днi, але не бiльше 28 календарних днiв.

Керiвним працiвникам навчальних закладiв та установ освiти, навчальних (педагогiчних) частин (пiдроздiлiв) iнших установ i закладiв, педагогiчним, науково-педагогiчним працiвникам та науковим працiвникам надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю до 56 календарних днiв у порядку, затверджуваному Кабiнетом Мiнiстрiв України. ( Частина шоста статтi 6 в редакцiї Закону N 2073-III вiд 02.11.2000 )

Iнвалiдам I i II груп надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, а iнвалiдам III групи - 26 календарних днiв.

Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 31 календарний день.