Шляхи підвищення ефективності торгово-технологічних процесів на гуртовому підприємстві торгівлі

Існують два основних способи реалізації: робота на замовлення й робота на вільний ринок.

Робота на замовлення. При цьому способі підприємство працює на заздалегідь відомий ринок. Випуск продукції здійснюється відповідно до наявного портфеля замовлень, укладеними контрактами, підрядами й попередніми згодами про поставки виробленої продукції й надання послуг. Заздалегідь обговорюються строки, технічні характеристики товарів, обсяги поставок продукції, ціни.

Робота на вільний ринок. При цьому способі підприємство випускає продукцію на вільний ринок без заздалегідь установлених обмежень щодо кількісних і якісних характеристик товарів. Завдання реалізації товарів включають пошуки можливих ринків збуту (з огляду на їх географічне розташування), вибір конкретних форм реалізації, визначення припустимого рівня цін.

У дійсності кожне підприємство залежно від профілю й особливостей продукції що випускається, орієнтується як на попередні замовлення, так і на роботу на вільний ринок.

Реалізація продукції на вільний ринок здійснюється через оптову й роздрібну торгівлю.

Оптова торгівля охоплює, власне кажучи, всю сукупність товарних ресурсів, що є як засобами виробництва, так і предметами споживання.

Оптова торгівля - це форма відносин між підприємствами, організаціями, при якій господарські зв'язки по поставках продукції формуються сторонами самостійно. Вона впливає на систему економічних зв'язків між регіонами, галузями, обумовлює шляхи переміщення товарів у країні, завдяки чому вдосконалюється територіальний поділ праці, досягається пропорційність у розвитку регіонів. Для раціонального розподілу торговельної кон'юнктури оптова торгівля повинна володіти конкретними даними про справжній стан і перспективні зміни ситуацій на регіональних і галузевих ринках.

Основними завданнями оптової торгівлі є:

· вивчення ринку, попиту та пропозиції на продукцію виробничо-технічного призначення й народного споживання;

· розміщення виробництва товарів у необхідних споживачу асортиментах, кількості й з відповідною якістю;

· своєчасне, повне й ритмічне забезпечення товарами в різноманітному асортименті посередницьких, роздрібних підприємств, споживачів;

· організація зберігання товарних запасів;

· організація планомірного й ритмічного завезення й вивозу товарів;

· забезпечення пріоритету споживача, посилення його економічного впливу на постачальника залежно від надійності господарських зв'язків, якості продукції що поставляється;

· забезпечення стабільності партнерських відносин у господарських зв'язках, погодження по всіх тимчасових категоріях (довгостроковим, середньостроковим, поточним, оперативним);

· організація планомірного завезення товарів з регіонів виробництва в район споживання;

· широке застосування економічних методів регулювання всієї системи взаємин між постачальниками, посередниками, споживачами;

· зниження сукупних витрат, пов'язаних із просуванням товарів від виробників до споживачів.

1.2. Організаційні форми гуртової торгівлі.

Оптова торгівля зв'язує практично всі галузі економіки, всі підприємства й організації, що здійснюють матеріальне виробництво й товарний обіг. Вона включає стадії просування товару від виробників до підприємств роздрібної торгівлі. Існують наступні форми оптової торгівлі: прямі зв'язки між виробниками й покупцями; через посередницькі організації й підприємства; комерційні контакти суб'єктів ринку.

Прямі зв'язки в господарських взаєминах між виробниками й покупцями товарів практикуються при транзитних (вагонних) поставках партії продукції.

Господарські зв'язки по поставці продукції можуть бути короткостроковими до року й тривалими. Швидка зміна асортиментів продукції, високі темпи оновлення її номенклатури, одноразовий характер споживання вимагають короткострокових господарських зв'язків, але в більшості випадків економічно доцільніше тривалі зв'язки.

Організація прямих тривалих господарських зв'язків дозволяє:

· звільняти сторони від щорічного складання договорів поставки (договір оформляється на кілька років);

· періодично коректувати асортименти й поквартальні строки поставки;

· відпрацьовувати технологію виготовлення продукції й тим самим підвищувати її якість;

· погоджувати графіки виробництва продукції із зацікавленими підприємствами;

· скорочувати строки подання специфікацій;

· знижувати документообіг у сфері обороту.

Оптова торгівля через посередницькі організації й підприємства (оптові магазини й бази, дрібнооптові й фірмові магазини й ін.) доцільна для покупців, що купують продукцію в разовому порядку або в обсягах менше транзитних норм.

Комерційні контакти суб'єктів ринку бувають декількох видів.

Так, у цей час досить розповсюджений прямий товарообмін - бартерні угоди. При цьому використовуються угоди про поставку конкретного виду товару від одного підприємства до іншого, і навпаки.

Широке поширення отримує аукціонна торгівля, при якій продавець з метою одержання найбільшого прибутку використовує конкуренцію покупців, які присутні при продажі

Значна роль в оптовій торгівлі приділяється товарній біржі. Товарні біржі здійснюють купівлю й продаж не товарів як таких, а контрактів на їх поставку. При цьому ведеться вільна купівля й продаж контрактів (покупець вільний самостійно вибирати продавця, продавець - покупця).

Можливість установлення комерційних контактів між виробником і потенційними покупцями створюють оптові ярмарки. Оптове призначення ярмарків складається в налагодженні безпосередніх ділових контактів між суб'єктами ринку (виробниками продукції, посередниками, покупцями), зацікавленими в реалізації й придбанні конкретної товарної продукції. (про ярмарки мова піде у розділі 2 п. 2.3.)

Пряма гуртова торгівля.

Реалізація продукції — це її збут з метою перетворення товарів у гроші й задоволення запитів споживачів. Реалізація продукції є частиною маркетингу, її ефективність залежить від рекламної роботи, дослідження ринку й планування асортиментів продукції.

Операції прямої оптової реалізації товарів здійснюють виробники без залучення посередників. Пряма реалізація товарів у цей час має досить широке поширення.

Пряма форма реалізації товарів має ряд переваг. По-перше, при такій формі підприємство-виробник може краще вивчати ринок своїх товарів, підтримувати тісне співробітництво з основними споживачами. По-друге, проводяться наукові дослідження, спрямовані на поліпшення якості продукції що випускається. По-третє, пряма оптова реалізація продукції прискорює цикл реалізації й, отже, оборот капіталу, що дозволяє збільшити загальну суму прибутку.

Разом з тим пряма форма реалізації товарів збільшує витрати виробника, оскільки він змушений створювати дорогі запаси товарів, забезпечувати їх зберігання й продаж конкретним споживачам. Тому тільки великим конкурентноздатним підприємствам під силу здійснювати самостійну реалізацію своїх виробів.

Пряма реалізація товарів промислового призначення може здійснюватися через власні регіональні збутові філії. За допомогою цих філій підприємство-виробник має можливість зберігати продукцію й контролювати процес її реалізації. Регіональні збутові філії стають засобом прямого впливу на ринок, при цьому частину торговельного прибутку одержують промислові підприємства (фірми).