Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу його затрат

Аналіз матеріалів фотографії починається із складання зведення одноіменних затрат, фактичного і нормативного балансів робочого часу у хвилинах і процентах (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Баланс робочого часу за даними індивідуальної фотографії

Як видно з таблиці 1.2, протягом спостереження було зроблено всього 35 записів про виконання робітником певних дій чи про перерви у його роботі з різних причин. Нормативний баланс скла­дено на підставі нормативних затрат часу Тпз, Тоб та Твоп, що відповідають конкретним умовам спостережуваного трудового проце­су.

Час непродуктивної роботи Три, перерв, зумовлених не­доліками у виробництві Тпнт та порушень трудової дисципліни Тптд до нормативного балансу не включається як такий, що не є не­обхідний за добре організованої праці. Натомість час на відпочинок та особисті потреби Твоп має зрости до нормативного рівня, тобто на 23 хв. Нормативний оперативний час Топ збільшиться за рахунок скорочення втрат на 73 хв. (4 + 8 + 12 + 43 + 29 - 23).

Процедура аналізу використання робочого часу передбачає роз­рахунки, принаймні, трьох відносних показників (коефіцієнтів): ефективного використання змінного робочого часу К1 неприхованих (явних) втрат робочого часу К2; прихованих втрат робочого часу К3.

Коефіцієнт ефективного використання робочого часу:

К1=- (Тпз" + Топ* + Тоб" + Твоп") : Тзм - (20 + 334 + 15+ 38) : 480 - 407 : 480= =0,848

Тобто змінний робочий час за призначенням використаний на 84,8%. Отже, втрачений робочий час за зміну становив 15,2% імінного фонду робочого часу.

Коефіцієнт неприхованих (явних) втрат робочого часу:

К2 =[(ТриФ + ТпнтФ + ТптдФ) - (Твоп"- ТвопФ) : Тзм =((12+43+29) - (38 - 15)): :480= (84 - 23) : 480 = 61 : 480 = 0,127

Це означає, що явні втрати робочого часу становлять 12,7% загальної тривалості робочої зміни.

Коефіцієнт прихованих втрат робочого часу

К3 - [(Тпзф - Тпз") + (Тоб* - Тоб") 1 : Тзм = (4 + 8) : 480= 12 : 480 °=0,025

Тобто приховані втрати робочого часу незначні, вони станов-Іять лише 2,5% тривалості робочої зміни.

Сума трьох коефіцієнтів (К1 + К2 + К3) має дорівнювати одиниці. Перевіряємо: 0,848 + 0,127 + 0,025 = 1,000.

Можливе ущільнення робочого часу внаслідок усунення усіх видів втрат (К4) можна розрахувати за такою формулою:

де показники К2 та К3 виражаються у процентах.

Отже К4 = 100 (12.7+ 2.5) =17,9%

100- (12,7+ 2,5)

Яким же чином при втратах 15,2% змінного фонду часу можна ущільнити робочий день на 17,9%? Робітник, втративши 73 хв, витратив на виконання змінного завдання 407 хв (480 - 73). За цей час він виконав 814 детале-операцій (по 0,5 хв на одну деталь). Збільшення часу оперативної роботи на 73 хв за рахунок усунення втрат дозволить додатково обробити 146 деталей.

Важливо підкреслити, що зростання виробітку станеться без підвищення інтенсивності праці, оскільки час виконання кожної до­даткової детале-опера ції залишається тим самим (0,5 хв).

Таким чином, фотографія робочого часу дозволяє виявляти наявні втрати, нічим не загрожуючи робітникові. Навпаки, він зацікавлений у тому, щоб за кращої організації праці більше зробити корисної роботи, отже мати відповідно більший змінний заробіток,, оскільки розцінка за кожну одиницю роботи не зменшується.

На завершальному етапі аналізу робочого часу методом індивідуальної (та й всіх інших видів) фотографії складають план заходів щодо поліпшення організації праці, усунення причин втрат робочого часу з метою більш продуктивного його використання.