Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу його затрат

Під час вибіркового хронометражу неважко відразу визначити тривалість спостережуваних елементів операції, яка фіксується на хронокарті у рядку "Т".

Різновидом вибіркового є цикловий спосіб хронометражного спостереження. За цього способу суміжні короткочасні елементи опе­рації (тривалістю менше 3 сек) спочатку об'єднують у групи різного складу (цикли). Спочатку вимірюстіля тривалість кожного окремого никлу. Потім з допомогою системи алгебраїчних рівнянь обчислюється тривалість кожного окремого елемента, що включений до того чи іншого циклу .

Найпоширенішими технічними засобами проведення хронометра­жу є одно- та двострілочні секундоміри і хронометри типу "Стріла".

Спостереження за безперервним способом ведеться таким чи­ном, щоб у хронокарті заповнити всі рядки і клітини у рядках, позначені літерою "П" (поточний час). При цьому кількість повто­рюваних операцій, за якими ведеться спостереження, повинна дорівнювати заздалегідь визначеному числу спостережень.

Після закінчення спостереження починається обробка його ре­зультатів. Насамперед слід визначити тривалість кожного елемента операції. Для цього від показника поточного часу закінчення даного елемента віднімають показник поточного часу закінчення поперед­нього елемента. Одержана різниця становитиме час тривалості да­ного елемента, а відповідний запис робиться у клітині рядка "Т" (табл. 1.8).

Після таких розрахунків у хронокарті проти кожного елемента в.рядку "Т" утвориться ряд неоднакових, проте близьких за вели­чиною чисел, що утворюють хронометражний ряд або скорочено — хроноряд.

Людина, виконуючи ручні трудові прийоми, не може працю­вати у такому усталеному темпі, як машина. Тому кожен хроноряд, незалежно від способу його одержання,, становить низку неоднакових числових величин затрат робочого часу. Співвідношення між найбільшою і найменшою величиною хроноряду, обчислене у вигляді коефіцієнта, характеризує сталість хроноряду, тобто

Кс= Тмах:Тmin

Розрізняють нормативні і фактичні коефіцієнти сталості. Хро­норяд вважається сталим, якщо його фактичний коефіцієнт сталості не перевищує нормативного.

Значення нормативних коефіцієнтів сталості залежно від серійності виробництва, тривалості елементів операції та характеру роботи зведені у табл. 1.9.

Виробнича практика свідчить, що серед показників хроноряду можуть зустрічатися аномальні величини, що значно відрізняютьсяіх інших. Таке може статися внаслідок помилки спостерігача під час фіксації затрат часу, помилки робітника-виконавця або з інших причин, що вплинули на дії цього робітника та тривалість того чи іншого елемента операції.

Таблиця 1.9 Нормативні значення коефіціентів сталості хроноряду.

За даними табл. 1.8 можна виділити два таких дефектних виміри: а) п'яте спостереження п'ятого елемента операції (відвести різець і вимкнути верстат) — тривалість 25 сек; б) шосте спостере­ження першого елемента операції (встановити і закріпити деталь) — 38 сек.

Такі помилкові або дефектні величини слід виключати з хро-норядів і в подальших розрахунках не брати до уваги. Загалом дозволяється виключати не більш як 20% загальної кількості вимірів одного хроноряду. У противному • разі хроноряд визнається невірогідним, що тягне за собою повторне спостереження відпо­відного елемента операції вибірковим способом.

Ступінь сталості хроноряду залежить від характеру й змісту трудового процесу. На ручних процесах коливання показників хро­норяду більші, ніж на машинно-ручних. Свій вплив на якість хро­норяду можуть справляти інші об'єктивні, а також суб'єктивні об­ставини: тривалість елемента операції, серійність виробництва, кваліфікація робітника і спостерігача тощо. Хроноряд вважається сталим, вірогідним, якщо його фактичний коефіцієнт сталості є меншим або дорівнює нормативному.

Після очищення хрокорядів та їх перевірки на сталість почи­нають обчислення середньої тривалості кожного елемента операції та всієї операції загалом, що, зрештою, є кінцевою метою хроно-метража, адже середнє значення тривалості операції за даними хро-нометража можна вважати за норму затрат часу, визначену аналітико-дослідним методом.

Середня тривалість операції, або її окремого елемента:

де (t1,t2,t3 — величина кожного окремого значення тривалості часу очищеного хроноряду; n — кількість значень вимірів, що залиши­лися після очищення хроноряду.

На деяких підприємствах США практикують "поліпшення" хронорядів. Після визначення середніх величин виключають ті зна­чення хроноряду, які перевищують значення середньої. І вже з тих величин, що залишилися, обчислюють нону, "поліпшену" середню величину тривалості елемента. Це робиться - метою досягнення більшої точності хронометражної норми.