Багато Агресивних вчинків підлітків, що попадають у поле зору правоохоронних органів, є наслідком особистісної кризи [10, с.76]. Особливо варто назвати ті ускладнення підліткового віку, які спричиняє бурхливий і нерівномірний розвиток організму, що супроводжує процес полового дозрівання підлітка. Ця нерівномірність може виявитися як у розвитку кістково-м'язової системи й соматичний статевій організації, так і в розвитку серцево-судинної системи й внутрішніх органів підлітка. В одному випадку це приводить до соматичних диспропорцій (високий зріст при маленькій голові, вузькій грудній клітці, довгі кінцівки й т.д.), що болісно сприймається підлітком. В іншому випадку нерівномірність розвитку серцево-судинної системи може привести до артеріального тиску, головним болям. І, мабуть, саме помітне на поводження підлітка здатна зробити підвищена активність ендокринної системи, так звана «гормональна буря», викликана прискореним половим дозріванням, і як наслідок цього - емоційна нестійкість, підвищена збудливість, неврівноваженість, неадекватність реакції, що виливаються в невиправдану різкість і підвищену конфліктність, що саме по собі здатне утруднити його стосунки з навколишніми.
Підвищена конфліктність, особливо у взаєминах з дорослими, котра нерідко проявляється в підлітковому віці, пояснюється не тільки органічними змінами, але й тілесними, міняється вся система відносин підлітка з дорослими, і з однолітками. Прагнучи позбутися від оцінки й впливу дорослих, підліток стає критичним стосовно своїх батьків, учителів, починає гостро почувати й зауважувати їхні недоліки. Активний процес засвоєння навичок соціального поводження триває.
Кризовість підліткового віку з більш-менш вираженою тенденцією до криміналізації також проявляється в тому, що в підлітка істотно перебудовуються відносини з однолітками. Для підлітка характерна підвищена потреба в спілкуванні з однолітками, прагнення до самоствердження в їхньому середовищі, чуйне реагування на думку однолітків.
Потреба в спілкуванні й самоствердженні підлітка повинна бути реалізована в сприятливому середовищі. Якщо це з якихось причин не відбувається самоствердження здійснюється в неформальних підліткових групах, вуличних, неформальних компаніях у формі асоціальних проявів (випивка, паління, нецензурне вираження, хуліганство), воно може стати небезпечним, криміналізуючим фактором [2, с.81].
Підліткові реакції групування тісно пов'язані з кризовими процесами самосвідомості. Антисоціальні компанії (соціально негативні) пов'язані з розвагою й спілкуванням, але в основі їх лежить діяльність, спрямована на шкоду суспільству. Витоки групової злочинності лежать у бездоглядності вуличних компаній, лідерами яких стають важкі підлітки або дорослі правопорушники. Здорова юнацька тяга до колективності виражається тут у небезпечному груповому егоїзмі, некритичній гіперідентифікації з групою і її лідером, у невмінні й небажанні свідомо зважити й оцінити приватні групові норми й цінності у світлі загальних соціальних і моральних критеріїв [4, с.89].
Корячись законам групи, підлітки йдуть на неймовірно жорстокі злочини для того, щоб як їм здається, «відновити життєво важливий для них зв'язок власного Я с групою» [1, с.45].
Аморфна моральність підлітка робить його залежним у своїх судженнях від думки інших. Компенсація несамостійності при цьому досягається шляхом крайньої відданості спільності «ми» і критичного, нігілістичного відношення до усім, хто входить в «вони». В «важких» підлітків сильно розвинений «рефлекс наслідування», що спонукає їх не критично переймати форми поводження в більше запущених підлітків. Цим пояснюється зростання ступеня важкості виховання, незалежно від педагогічних впливів рухів по вектору поводження, що відхиляється, аж до деліквентності (правопорушення).
З анатомо-фізіологічними перетвореннями організму в підлітка можна спостерігати посилення інтересу до теми «сексуальної норми». При цьому результати «промірювання» до еталонів дорослого полового поводження виявляється переважно не на його користь, що викликає або різні прояви сексуальної агресії, або тривожність. Перекручений розвиток сексуального інтересу, орієнтація на різного роду ерзаци полових відносин приводять окремих підлітків до статевих збочень аморальним учинкам, індивідуальним і груповим правопорушенням.
Підлітки, як правило, уникають у спілкуванні з дорослими обговорення біопсихологічних аспектів взаємовідносин чоловіка та жінки, приховують свою поінформованість або, навпаки, проявляють безсоромність, відкритий цинізм, коли хочуть шокувати навколишніх, довести свою дорослість [1, с.52]. Швидко й легко підлітки опановують «заборонені» прийоми психологічного захисту від нападу, які зустрічаються в арсеналі дорослої людини: витиснення неприємних представлень про наслідки свого вчинку, хитрість, обман, конформне підпорядкування вимозі, демонстрація фізичної сили, агресивність, брутальність, погроза, шантаж.
Окрему групу становлять фактори важкості виховання, пов'язані з негативним впливом на педагогічний процес неблагополучної родини підлітка. Родину, у цьому випадку, варто розглядати насамперед як фактор, що визначає психофізіологічну повноцінність або ущербність дитини. Неблагополучна сім'я може робити прямий розкладницький вплив на формуючу особистість, перешкоджати її нормальному розвитку. Негативні сімейні умови, відсутність нормального, морального середовища, порушення психологічного контакту з найближчими людьми гостро перевиваються підлітками, які починають усвідомлювати протиріччя життя дорослих. Озлобленість, що доходить до розпачу або жорстокості, недовіра до людей, зневага до норм, цинізм, байдужість - такий далеко не повний перелік внутрішніх установок підлітка, що переживають незлагоду або розлучення батьків, що живе в умовах пияцтва, розпусти, сварок, конфліктів, які не припиняються, неуцтва, байдужості [13, с.76].
Однак, нерідкими є випадки, коли перекручену моральну атмосферу навколо дитини створюють люблячі його й бажаючі йому всякого добра. Велика шкода своїми діями, наноситься батьками, які намагаються попередити всі його бажання, нав'язати свої подання про світ, критерії способу життя серед людей. «Штучне затягування дитинства таїть у собі небезпечні наслідки»,- пише И.С. Кін. - У молодих людей, які не приймають серйозної участі в суспільній діяльності, не виробляється почуття відповідальності, властивого дорослій людині [4, с.92]. Їхня активність може направлятися по антигромадських каналах, виливаючись у пияцтво, хуліганство, усілякі форми злочинності.
Особливе місце серед несприятливих особистих характеристик, що становлять психофізіологічні передумови асоціального поводження, займає відставання в розумовому розвитку, олігофренія, уроджені черепно-мозкові травми. В окремих випадках у ролі передумов можуть виступати різні фізичні недоліки, дефекти мови, зовнішня непривабливість, недоліки конституційно-соматичного характеру.
Причини, що приводять до психологічних розладів, акцентуаціям характеру зв'язують як з органічними ушкодженнями мозку (асфіксії при народженні, черепно-мозкові травми, важкі інтоксикації) так і із соціальними факторами, на перше місце серед яких можна поставити умови сімейного виховання. Найчастіше ці фактори настільки тісно зв'язані, що викликають серйозні труднощі в дослідників при визначенні першопричинності поводження, що відхиляється, у підлітків [11, с.73].
Завантажити реферат