Статистика галузі

Дочірнє підприємство (компанія) - це юридичне самостійне організа­ційне утворення, що здійснює комерційну діяльність, складає звітний баланс, але материнська фірма контролює його роботу, оскільки володіє контроль­ним пакетом їх акцій.

Акціонерне підприємство - це юридичне самостійне організаційне утворення, яке не перебуває під контролем фірми, що володіє його акціями.

Філія, на відміну від дочірніх і асоційованих підприємств, не користується юридичною та господарською самостійністю, не має власного статуту і балансу, діє виключно від імені і за дорученням головного підпри­ємства. Майже весь акціонерний капітал філії належить материнській фірмі,

З-поміж суб'єктів господарської діяльності окрему групу утворюють малі (дрібні) підприємства, що складають основу малого бізнесу. До малих відносять підприємства з чисельністю працюючих: у промисловості та будів­ництві - до 200 чоловік; в інших галузях виробничої сфери - до 50 чоловік; у науці і науковому обслуговуванні - до 100 чоловік; у галузях невиробничої сфери - до 25 чоловік; у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік.

За галузево-функціональним видом діяльності можна виділити такі гру­пи підприємств: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торговельні, виробничо-торгові, торгово-посередницькі, інноваційно-впроваджувальні, лізингові, банківські, страхові, туристичні і ін.

Лізингові підприємства - це орендні фірми-продуценти, які за відповід­ну плату здають в оренду товари споживчого призначення, обчислювальну техніку, різне технологічне устаткування, транспортні засоби тощо.

Підприємства (фірми) в умовах ринкової економіки можуть створювати на добровільних засадах, (якщо це не суперечить антимонопольному законо­давству) певні об'єднання (рис. 1.).

Асоціації - найпростіша форма добровільного об'єднання підприємств (фірм, організацій, компаній). Основною метою об'єднання є координація господарської діяльності. Асоціація не має права, втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-кого з її членів.

Корпорації - договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повнова­жень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Консорціуми - це тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Рис. 1. Форми добровільних об'єднань підприємств (фірм) і організацій.

Концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових установ, банків, транспорту, торгівлі і інших на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Картелі - договірне об'єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності - регулювання збуту виготовленої продукції.

Синдикати - різновид картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створений спільний збутовий орган або збутову мере­жу одного з учасників об'єднання. Таким же чином може здійснюватися за­купівля сировини для всіх учасників синдикату. Об'єднання підприємств створюється для галузей, що випускають однорідну продукцію. Синдикати зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трести - організаційно-виробнича одиниця або форма монополії, при якій всі об'єднані підприємства втрачають комерційну і виробничу само­стійність, підкоряючись єдиному органу.

Холдинги - організаційна форма об'єднання, при якій сама компанія не має виробничих підприємств, а володіє акціями інших компаній (володіє контрольним пакетом акцій), завдяки чому здійснює контроль за їх діяльніс­тю. Об'єднані у холдингу суб'єкти мають юридичну і господарську само­стійність. Проте вирішення основних питань їх діяльності належить холдінговій фірмі.

Фінансові групи - об'єднання юридичне та економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства. Фінансові групи очолюють один або декілька банків, які розпоряджаються капіталом підпри­ємств (фірм, компаній), що входять до складу фінансової групи, координу­ють всі сфери їх діяльності.

Статистичне вивчення забезпеченості промислового підприємства (фірми) предметами праці.

Забезпеченість промислового підприємства (фірми) сировиною, матеріалами і паливом характеризується на основі моментних та інтервальних даних. У першому випадку характеризують ступінь забезпеченості підприємства певним видом сировини, матеріалу, палива на наступний період.

Для оцінки забезпеченості підприємства тим чи іншим матеріалом розраховують показники забезпеченості в днях і натуральних вимірниках, вра­ховуючи при цьому наявний залишок відповідного матеріалу. День надход­ження матеріалу не слід включати в число забезпечених відповідними мате­ріальними ресурсами, оскільки в цей день вони розвантажувались з транс­портних засобів, перевірялися за кількістю і якістю, оформлялися відповід­ними прихідними документами, проходили певні підготовчі операції і, отже, в цей день вони могли не потрапити у виробництво.

Моментний показник фактичної забезпеченості, днів:

де Мд - обсяг запасу певного виду матеріалу в натуральних одиницях на певну дату; Впл - загальний обсяг планових витрат матеріалу; Др- кількість робочих днів.

Він показує, на скільки днів безперебійної роботи вистачить цього матеріалу при дотриманні середньодобового споживання матеріалу на рівні норми.

Інтервальний (середній) показник забезпеченості в днях 3 дн. запасом матеріалу за звітний період визначають шляхом ділення середнього запасу за період на фактичне середньодобове виробниче споживання:

Він дозволяє оцінити, на скільки днів у середньому підприємство було забезпечене у звітному періоді даним матеріалом.

Забезпеченість певним видом матеріалу в натуральних одиницях М визначають як добуток забезпеченості в днях на середньодобове виробниче споживання:

.

Для того, щоб визначити, на скільки днів вистачить партії матеріалів, що надійшли на підприємство, необхідно обсяг надходження поділити на середньодобове виробниче споживання за формулою:

,

де ПМ - обсяг одержаних підприємством матеріалів.

Загальну забезпеченість відповідним матеріалом у днях з початку періо­ду визначають шляхом ділення суми обсягу запасу на початок періоду і всіх надходжень цього матеріалу за даний період на середньодобове виробниче споживання:

Велике значення має зіставлення виробничих запасів з установленим нормативом. За умов ринкової економіки підприємства самі встановлюють норми запасів для кожного виду сировини, матеріалу, палива. Зіставляючи фактичний запас з нормативом, визначають індекс виконання норм запасу: