Облік і аудит основних засобів на залізниці - Дипломна робота

3.6 Переоцінка основних засобів

Переоцінка основних засобів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості (дивись таблицю 3.6.1).

Таблиця 3.6.1 — Порядок визначення справедливої вартості основних засобів

У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.

Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:

- зі зведень заводів-виготовлювачів;

- із прайс-листів посередників;

- з періодичних видань;

безпосередньо на ринку;

в агентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;

- зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);

- у міському відділі цін.

При великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів - трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації представлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливої вартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця може використовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.

3.7 Ліквідація основних фондів

Звичайно це рішення приймається через те, що придбане раніше (3, 5 і більш років тому) устаткування сьогодні вже морально чи фізично застаріло і непридатне для подальшої експлуатації. Причому ступінь зношеності таких основних фондів може бути як повний, так і частковий: підприємству все рівно буде дешевше скласти акт про їхню ліквідацію і придбати для роботи нове, сучасне, устаткування, ніж постійно ремонтувати (чи модернізувати) старе. У бухгалтерському обліку дане питання регулюється П(С)БО 7 "Основні засоби", що вступив у силу 1 липня 2000 року. Так, у п.33 даного Стандарту відзначається: об'єкт основних засобів списується з балансу (ліквідується), якщо він не відповідає критеріям визнання активу, тобто якщо цей об'єкт у майбутньому вже не принесе підприємству яких-небудь економічних вигод. "Бухгалтерський" доход, отриманий від ліквідації необоротного активу (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, що оприбутковуються), відбивається по кредиту субрахунку 746 "Інші доходи від іншої діяльності", а залишкова вартість об'єкта і витрати понесені при його ліквідації, враховуються по дебету субрахунок; 976 "Списання необоротних активів". При цьому фінансовий результат від ліквідації (вибуття) основного засобу (далі – ОЗ) визначається на субрахунку 793 "Результат іншої звичайної діяльності" як різниця між доходом, отриманим у результаті зазначеного виду вибуття об'єкта необоротного активу (за винятком непрямих податків (у нашому випадку - ПДВ) - там де вони повинні нараховуватися), і залишковою вартістю об'єкта, а також витратами, зв'язаними з його ліквідацією.

Ліквідація ОЗ обов'язково оформляєте актами на їхнє списання (їхні типові форми 0З-3 "Акт списання основних засобів" і 0З-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352).

На відміну від бухгалтерського обліку (у який знос нараховується по кожнім об'єкті основних засобів, що дає можливість завжди знати, яка залишкова вартість ліквідованого необоротного активу), у податковому пооб’єктний облік балансової вартості основних фондів (далі -ОФ) здійснюється тільки по групі 1. По групах же 2 і: облік балансової вартості ОФ ведеться сукупно, тобто основні фонди, що входять у ці групи, амортизуються не пооб’єктно, а в цілому по всій групі. Отже, на практиці буває вкрай проблематично визначити балансову вартість окремого ОЗ групи 2 чи 3. Порядок нарахування амортизації ОФ, установлений Законом про прибуток (п.8.б ст.8), абсолютно іншої в порівнянні з порядком нарахування зносу ОС (у розмірі бухгалтерської амортизації), передбаченим П(С)БО 7 (п.п.22-30). Тому балансова вартість ліквідованого об'єкта ОФ групи 1 не буде збігатися з його залишковою вартістю в бухгалтерському обліку. Хоча очевидно, що для нарахування ПДВ при самостійній ліквідації такого об'єкта необхідно оперувати даними саме податкового обліку. Приклад господарських операцій по ліквідації основних засобів наведено в таблиці 3.7.1

Таблиця 3.7.1 — Відображення в бухгалтерському обліку операцій по ліквідації повністю зношеного принтера