Важливою особливістю метода медикаментозного електрофорезу являється те, що вводимі їм ліки значно рідше викликають негативні реакції, чим перорального і парантерального примінення їх.
По-перше, введення невеликих доз лікарських речовин і більше повільним поступленням їх в крові внутрішні органи, що природно, тормошить проявлення загальної діє препарату.
По-друге, електрофорезом в організм лікарські речовини вводиться в найбільш чистім вигляді (іоннім), дякуючи виключається побічна дія домішок.
По-третє, постійний струм, благополучно діє на реактивні властивості і імунобіологічну активність організму, борючись побічної дії ліків.
Слід вказати і на без болючість методу електрофорезу, дякуючи якому він користується популярністю у хворих, особливо у дітей, Медикаментозних електрофорез – особливий електрофармакологічний метод, в основі якого лежить комплексної дії на організм постійного струму і вводимих з його допомогою ліків.
Терапевтичний ефект медикаментозного лектрофореза залежить від правильності техніки і методики його приміщення.
Для електрофореза використовуються велика кількість ліків. Які відносяться до класів хімічних з’єднань і фармкотерапевтичним групам. Для електрофореза можна використовувати ті лікарські речовини, які при розчиненні диссоціруються на іони. Так, іони всіх металів мають позитивний заряд, тому при електрофорезі повинні вводитися з анода. Позитивний заряд несуть в розчині також алкалоїди, місцево анастизуючі речовини. Багато антибіотиків, сульфаміламіди.
Іони всіх металлоїдів (йод, хлор, бром та ін.) при дисоціації в розчині мають негативний заряд і в організм повинні вводитись з канюда. Негативний заряд мають в розчині також кислотні залишки.
Для електрофорезу в медичній практиці приміняються багато численні лікарські речовини, різного походження, фізико-хімічними властивостями і фармакологічною активністю.
Для електрофорезу природних препаратів використовують нафту, мумійо, нашивну грязь і препарати з неї, а також мінеральні води.
Нафта. Г.Георгієв (1972-1974) являється ініціатором використання нашивної нафти для лікування електрофорезу. Згідно фізико-хімічних досліджень автора, під впливом постійного струму через напівпроникаючі мембрани проникають (з двох положень - деякі органічні речовини – нафникові кислоти і нафникові вуглеводи. В нас використовують для електрофорезу нафту нафталанську рафіновану.
Клінічні спостереження (на обидві гідрофільні прокладки, змочені водою, наносять по 4-5 мл нашивної нафти) вказують на високу терапевтичну ефективність електрофорезу нафти при остеоартрозі. Вона виражалася у поліпшенні загального стану, зникнення болів, тугорухомості і набряків суглобів, відновлення їх функції і стійке поліпшення лікроциркуляції і тканинної трофіки. Результатами лікування залишались стійкими у 70% хворих на протязі 2-х років.
В фізіотерапевтичній практиці поряд з аплікаційними грязелікування дістали поширення електрогрязеві процедури.
1. Електрогрязелікування з використанням постійного непреривного та імпульсних струмів позволяє посилити хімічну дію лікувальної грязі і знизити загальну теплову реакцію організму.
2. Електрогрязелікування являється більш щадящим видом терапії, що дозволяє проводити при більш тяжкому протіканню захворювання, в гострий період і у похилого віку хворих, коли аплікаційна методика протипоказана або погано переноситься.
3. Електрогрязеві процедури можуть відпускатися і в електролікувальних кабінетах.
Для електрогрязелікування використовується нативна грязь, грязеві розчини, віджими, відгони і екстракти. В останні роки для електрофорезу використовують і препарати з грязі:
а) ФІБС – біогенний стимулятор з відгону лиманної грязі;
б) нелоїдодистиляш – продукт відгону лиманної грязі;
г) торфот - відгон торфів;
д) гумізоль – препарат з морської лікувальної грязі.
Як правило, грязевий розчин і препарати з грязей наносяться на два електроди, щільності струму – до 0,05 мА/см2, курс лікування – 10-16 процедур.
Найбільший ефект дає при шийному і поперековому остеохондрозі з неврологічними проявами, хр. неспецифічні пневмонії, ревматизмі, ревматоїдному поліартриті, бронхіальній астмі, хр. аднексітах, виразковій х-бі шлунку і 12-палої кишки.
Мінеральні води в комплексному лікуванні деяких захворювань приміняють не тільки для ванн і внутрішнього прийому, але і для лікувального електрофорезу. Для цього використовують переважно хлорно натрієві і йодо-бромні води. Відмічають, що електрофорез вказаних вод ефективніший, чим чисті розчини хлору, йода і брому той же концентрації, так як в першому випадку на організм діє комплекс одночасно вводимих іонів. При електрофорезі мінеральну воду розміщують на два полюси, або активним являється електрод, одноіменний з зарядом основного іона. Електрофорез мінеральних вод використовують в комплексному лікуванні захворювань суглобів, дерматозів, інфекційних неспецифічних поліартритів, гіпертонічній хворобі і атеросклерозі, виразковій х-бі шлунку і 12-палої кишки, холецистітів.
Екстракти алоє. Преставлена Черікчі (1952) методика електрофорезу екстракту алоє широко використовують в лікувальній практиці як протизапальний, покращуючий трофіку тканин, підвищуючий функціональну активність тканин середник.
Екстракт алоє для електрофорезу готується по інструкції Інституту ім. Філатова так само, як і для прийому в середину: на дистильованій воді в концентрації 1:3. електрофорез проводиться з негативного полюса. Використовується в основному при очних захворюваннях: кератитах, іридоциклітах, пігментної дегенерації сітківки, атрофії зорового нерва. А також використовують при лікуванні пародонтозу, виразковій х-бі шлунку і 12-палої кишки.
Для електрофорезу переважно використовують чисті (однокомпонентні) розчини. В ряді випадків з ціллю посилення фармакологічного ефекту і лікувальної дії в складі робочих розчинів вводять декілька лікарських речовин (головний чином однотипної дії), які мають однаковий електричний заряд. Найбільш розпоширеним в фізіотерапевтичній практиці дістав електрофорез суміші місцевоанестизуючих речовин (А.П. Парфенов, 1973). При лікуванні нічного нетримання сечі у дітей використовують бром-кофеїн-електрофорез по назальній методиці (Г.Д.Шевардін, 1967). Широко електрофорез змішаних розчинів використовують в очній клініці. Для лікування увеїта і його ускладнень, інших очних захворювань Л.Черікчі (1961-1966) методики електрофорезу із сумішей:
а) стрептоміцина сульфата і кальція хлорида;
б) ????? сульфата, адреналіна гідротартрама і новокаїна;
в) стрептоміцина сульфата, новокаїна, кальція хлорида і адреналіна гідрамартрама.
Бджолиний яд – це суміш різних хімічних речовин, володіючих високою біологічною активністю. В нього входять гістамін, ферменти, холін, триптофан, мікроелементи, органічні кислоти, ароматичні та інші сполучення. Для електрофорезу використовують препарати бджолиного яду – ані фар, меллівенон і рідше апізартрон.
Меллівенон, спеціально випускається для електрофорезу, складається з ліофілізірованого бджолиного яда (50 мг в ампулі) і глютамінової кислоти (2 мг). До препарата додається ампула з 10 мг буферного розчину (рН 4,6). Перед прийомом меллівенон розчиняють в буферному розчині, вводиться з катодом.