Гога А.М.,
курсант факультету кримінальної міліції
Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ
Науковий керівник:
Кучук А.М.,
кандидат юридичних наук, доцент
Незалежність, здобута Україною в 1991 році, не тільки розпочала нову сторінку в історії розвитку країни, але й визначила низку завдань, без вирішення котрих зменшуються можливості інтегрування України в світове суспільство значно. З`явилися питання щодо модернізації всієї інфраструктури країни до рівня міжнародних стандартів, особливо у сферах економіки, медицини, освіти та в суспільно-політичній сфері - щодо побудови прозорого, демократичного суспільства, охорони природних ресурсів, управління людськими ресурсами.
Як зазначається в Декларації тисячоліття, яку Україна ратифікувала в 2000р. і зобов’язалась втілювати її норми в життя, разом з 188 іншими країнами, де зазначається, що чоловіки і жінки мають право жити і ростити своїх дітей в гідних для людини умовах, вільних від голоду і страху насильства, пригноблення і несправедливості. Кращою гарантією цих прав є демократична форма правління, заснована на широкій участі і волі народу[1].
Ст. 1 Конституції України проголошує: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава» [2], але складається враження, що в Україні діє «керована демократія».
Керована демократія - система державного устрою, при якій демократичні права та свободи регулюються та обмежуються згідно з інтересами правлячої еліти. При наявності зовнішних ознак демократії, існують приховані від громадськості механізми впливу на політичний процес. Реальне управління та прийняття рішень відбуваються незалежно від демократичних інститутів[3].
Засадами європейських цінностей є визнання та повага до прав людини та демократії, працюючий механізм яких базуються на ефективній та прозорій системі правосуддя, незалежності ЗМІ, свободі слова та релігії, громадському контролі та діяльності влади, прозорості та гласності державних інституцій, чесних та вільних від маніпуляцій діючої влади виборів.
У Міністерстві закордонних справ Канади назвали минулі українські вибори недемократичними і непрозорими, йдеться в повідомленні відомства. «Канада стурбована відсутністю відкритості, прозорості та своєчасності, що було характерно для підрахунку голосів на виборах. На жаль, це всього лише останні із серії порушень, які характерні для кампанії в цілому, і підтверджують те, що в Україні парламентські вибори не відповідали демократичним стандартам, чого українці мали право чекати", - заявили міністр закордонних справ Канади Джон Берд і міністр міжнародної співпраці Джуліан Фантіно.
Україна займає 87 місце серед 97 країн у сфері меж повноважень центральної влади в індексі верховенства права проекту "Правосуддя в світі" (World Justice Project's Rule of Law Index 2012). Цей звіт оприлюднений 28 листопада, у Вашингтоні, передає радіо «Свобода».
У дослідженні йдеться про те, що в Україні поширена політичне втручання, безкарність та корупція. «Урядові установи неефективні в сфері дотримання виконання законів (91 місце серед усіх досліджуваних країн і друге з кінця серед країн з доходами нижче середнього). Суди, незважаючи на те, що доступні, є неефективними і корумпованими», - йдеться у звіті [4].
За результатами дослідження організації Transparency International Україна стала однією з найгірших країн на пострадянському просторі за рівнем прозорості роботи уряду, повідомляє Радіо Свобода. «"В Україні – розмита політична воля: заяви про відкритість влади супроводжуються законами про обмеження прав українців, свободи слова і т.д. Корупція - одна з найбільших перешкод. Створити інтернет-ресурс, де постійно оновлюються усі фінансові показники одного з міністерств, в Україні уп'ятеро дорожче і складніше, ніж в іншій державі Європи», - заявив представник Transparency International в Україні Олексій Хмара.
Вперше за історію незалежності українська прокуратура стала корумпована політичною елітою діючої влади, зазначається на прес-конференції в Брюсселі проведеною Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, Вінницькою правозахисною групою, де головною темою було порушення права людини в Україні та переслідування незалежних ЗМІ.
Також, всупереч домовленості з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій 16 жовтня 2012 року Верховна Рада ухвалила в цілому як закон законопроект №10221, який вносить суттєві зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», повідомляє Інститут релігійної свободи [5].
Ухвалений закон значно ускладнює порядок набуття релігійними організаціями статусу юридичної особи у зв’язку із запровадженням двох не узгоджених між собою реєстраційних процедур – реєстрацію статутних документів та державну реєстрацію (внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб).
Різко погіршилася ситуація з дотриманням прав людини на свободу вираження поглядів. Влада не може довести, що вживає усіх заходів для пояснення позбавлення телеканалів «5 канал» та TVi ліцензій на частоти відбулося в ході процедури, яка дивує своєю нелогічністю та викликає численні запитання щодо законності та пропорційності втручання у діяльність та однакового ставлення до різних телеканалів України.
Надзвичайно поширеними є випадки порушення права власності. Так, в єдиному державному реєстрі судових рішень міститься понад 420 000 рішень судів, в яких йдеться про порушення права власності. З них понад 180 000 – це рішення, ухвалені протягом 2010-2011рр., тобто менш як за півтора роки в єдиний державний реєстр судових рішень було внесено близько 200 тис. справ, пов’язаних з різними порушеннями права власності. У більшості таких справ судами не дотримуються строки розгляду, більше того, ці строки бувають перевищені настільки, що інколи втрачалася актуальність цього захисту.
Нажаль наша «демократична» держава, неспроможна створити надійний механізм забезпечення прав та основоположних свобод людини, проведення демократичних та прозорих виборів, прозорості та гласності інституцій влади, про це свідчить сьогоднішня ситуація в Україні.
Рада ООН з прав людини офіційно передала Києву 145 рекомендацій які стосуються розвитку демократії та громадянських свобод українців. Вперше Україна пройшла експертизу Ради ООН з прав людини в 2008 році, отримавши більше сорока рекомендацій. У Женеві, де 24 жовтня 2012 пройшло засідання Ради, Україні представили вже 145 рекомендацій [6].
"Кількість рекомендацій не є прямим показником поліпшення або погіршення ситуації в країні. Проте якісний аналіз рекомендацій говорить про те, що Україна стає цікавою для країн учасниць ООН", - підкреслила Щербініна.
Як сказано в документі, Україна взяла на себе зобов'язання "розглянути наступні рекомендації і відповісти на них в розумний строк, але не пізніше двадцять другої сесії Ради ООН з прав людини, яка пройде в березні 2013 року".
Отже, аналітичний огляд окремих засобів масової інформації дозволяє зробити висновок про недосягнення українським суспільством того рівня правової свідомості, за якого права людини є цінністю, що визначає спрямованість діяльності держави та дозволяє говорити про формування громадянського суспільства.
Завантажити реферат