Відомий український вчений Михайло Антонович ПАВЛОВСЬКИЙ народився 1942 року в селі Ружичне на Хмельниччині. Шістнадцятирічним юнаком з золотою медаллю закінчив середню школу і поїхав до Києва - став студентом КПІ (інститут закінчив з відзнакою), у 25 років - кандидат технічних наук, у 35 - доктор технічних наук, у 55 - доктор економічних наук. Відомий вчений, як у галузі технічних наук так і в економіці: опублікував 20 монографій і більш 350 статей, підготував 10 докторів та 50 кандидатів наук, професор, академік, Віце-президент АТНУ, лауреат державних премій УРСР, СРСР, України, Заслужений діяч науки і техніки України, його докторська дисертація з економіки вперше на просторі СНД присвячена соціально-економічним проблемам економіки перехідного періоду. Здібний організатор: творець власної наукової школи з гіроскопів, навігаційних приладів і комплексів, ініціатор заснування в Національному технічному університеті (КПІ) факультету авіаційних та космічних систем, деканом якого він є;
директор науково-дослідного інституту проблем механіки "РИТМ", який займається дослідженням та виробленням найсучасніших приладів і систем керування аерокосмічними об’єктами; працював міністром промисловості України (1992 р.).
Віце-президент Академії технологічних наук України; Вагомий політик і державний діяч: після першого обрання в парламент стає яскравою політичною фігурою, яку поважають навіть супротивники: Протягом 1994-98 рр. був Головою комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики і безпеки. Під його керівництвом в Україні створені основи ядерного законодавства. Протягом 1994-98 рр. виступив 36 разів на сесіях, зробив найбільше депутатських запитів, автор п'яти прийнятих законопроектів, вніс понад 100 пропозицій до законопроектів, опублікував 50 статей з економіки та політики. Автор проекту Закону України "Засади внутрішньої економічної політики України на перехідний період"
у березні 1998 року виборці Хмельниччини в друге довірили Михайлу Павловському захищати їх інтереси у парламенті країни. Зараз Михайло Антонович очолює підкомітет Верховної Ради України, а також парламентську групу по зв'язкам з Китаєм. у березні 1999 року М. Павловський був обраний Головою Всеукраїнського об'єднання "Шлях України". Від перших днів незалежності академік Павловський як вчений та державний діяч багато сил та енергії віддає державному самоствердженню України. В його наукових працях введено нове поняття "Стійкості економічної системи" , отримана нова формула для інфляції в умовах нестабільної економічної системи, сформульовані закони розвитку і деградації ринку, запропонована паралельна трьохфазна стратегія економічного розвитку та ідеологія прогресивних реформ для України.
На мою думку, така біографія може бути вміщена на будь якому ресурсі присвяченому політиці, але ніяк не на власному ресурсі – тут вона виглядає як «реклама» від першого лиця, що створює цілком негативне враження про людину, що, звичайно, не сприяє покращенню іміджу. Цілком протилежне враження виникає від перегляду сайту Володимира Олійника.
http://www.harmony.kiev.ua/oliynyk/
Красивий сайт, з гарним професійно-створеним дизайном, підготовлений до виборів, але зараз поповнюваний зовсім різною інформацією. На першій сторінці вміщена біографія Володимира Олійника, його програма, звернення до українського народу, та девіз, який відображає сутність його програми – “Хмельницький Розпочав шаблею, я довершу правом!”. В розділі Преса вміщено два інтерв’ю з Володимиром Олійником, одне українською, а друге російською мовою, обидва присвячені виборам та позиції Олійника на них. Окремий розділ присвячено фотографіям політика та його родичів. Розділ “Хроніка подій”, присвячений виборам, містить так звані “бліц новини”, але останні датовані 25 жовтня 99, отже про “свіжість” новин говорити не доводиться. Існує навіть певна спроба створити зворотній зв’язок з відвідувачами сайту, але нових питань після виборів 99 року там не з’являлося. Сайт створює цілком позитивне враження: це і гарно продумай та добре організований вміст сайту, зручна навігація, проста але цікава біографія, вміщена на першій сторінці:
Олійник Володимир Миколайович, українець, 42 роки, безпартійний. Народився 16 квітня 1957 року в с.Бузiвка Жашкiвського району Черкаської області в селянськiй родинi. У 1974 роцi пiсля закiнчення школи працював слюсарем, водiєм Бузiвского вiддiлення "Сiльгосптехнiки", потiм проходив строкову службу в Радянськiй Армiї (1975-1977 рр). Уже через рiк пiсля закiнчення Харкiвського юридичного iнституту (1981) став народним суддею Приднiпровського районного суду м.Черкас, а ще через три роки - головою суду. З 1987 року працював на керiвних посадах мiськкому й обкому КПУ. У жовтнi 1990 року призначений заступником голови Черкаського мiськвиконкому. У липнi 1994 року обраний (у 1998 роцi - повторно) мiським головою Черкас. З 1998 року - радник Прем'єр-мiнiстра України; член Мiжвiдомчої комiсiї з питань мiсцевого самоврядування при КМ України. У 1999 роцi захистив кандидатську дисертацiю "Селянське самоврядування в Українi (1921-1929 рр.)" у Донецькому державному унiверситетi. Батько - Олiйник Микола Євгенович, 73 роки; мати - Олiйник Килина Iванiвна, 74 роки; пенсiонери, проживають в селi Бузiвка. Дружина - Олiйник Людмила Геннадiївна, перебуває в декретнiй вiдпустцi по догляду за дитиною. У сiм'ї Олiйникiв росте три сини: сiмнадцятирiчний Руслан, шiстнадцятирiчний Денис i Володимир, котрому минув рiк. Олiйник - Президент Асоцiацiї мiст України (з 1998 року), член державної комiсiї з питань адмiнiстративної реформи (з 1999 року), крайовий отаман Черкаського козацтва, член Конгресу мiсцевої та регiональної влади Ради Європи (Страсбург).
Як на мене – коротко й зрозуміло, а я кщо вам потрібна докладніша інформація – будь ласка, цьому присвячений окремий розділ. Отже враження цілком позитивне, Олійник постає як людина яка робить від початку до кінця те за що береться і цей ресурс був створений цілком свідомо, із залученням до створення цілої дизайн студії (до речі, це єдиний, окрім сайта Мороза, ресурс над створенням якого працювала ціла дизайн студія). Отже імідж Олійника в інтернетчи не найкращий з усіх політиків. Трохи інші цілі ставив перед собою при створенні сайту Роман Безсмертний, а отже його зміст та структура трохи інші.
Роман Безсмертний
http://www.rb.kiev.ua/ Цей ресурс наповнений графікою. На мою думку навіть переповнений нею, як для сайту політичного діяча. Якщо, наприклад, сайт Олійника виглядає дуже гармонічно з точки зору балансу графіка-текст, то на сайті Безсмертного цей баланс явно зрушено в бік графіки. За обсягом сайт досить таки малий – він містить біографію Романа, розділ “Безсмертний як представник Президента”, “Представник у парламенті”, досить таки цікавий розділ “Команда Безсмертного”, цілком звичний розділ “Преса про Безсмертного”, Зворотній зв’язок (тобто можливість відіслати e-mail прямо з сайту), та останній розділ – Список лінків (посилань) на інші ресурси пов’язані з діяльністю Безсмертного. (Наприклад сервер Верховної Ради, сайти міністерств, Національного банку України, сайт Народно-Демократичної партії.)
Завантажити реферат