ü Державне підприємство, що працює погано, можна продати приватному підприємству, бажано акціонерному.
ü Ще не було такого, щоб за державну власність, що приватизується, призначили дійсну ціну. Ті, хто оцінює, можуть бути фахівцями найвищої кваліфікації, але найкращий порадник ( сам покупець. Він і скаже яку суму готовий вкласти в справу. Занадто дорого не купить ніхто, при занадто дешевому продажі з'явиться багато претендентів, почнуться скандали. Краще, якщо претенденти з'ясують відносини між собою на основі фінансових можливостей.
ü Немає ніякого сенсу повертати власність її колишнім власникам. Це тільки загальмує весь процес. Колишнім власникам можна запропонувати визначену компенсацію в майбутньому, коли справи підприємства налагодяться, але і те з умовою, що сам власник протягом визначеного терміну оголосить про свої претензії.
Інтерв'ю з Юрієм Єхануровим
На засіданні 3 березня Верховна Рада України затвердив список підприємств, що не підлягають приватизації в 1995 році. Відповідно до формули постанови Верховної Ради від 29 липня 1994 року, як тільки постанова про цей список буде підписано, мораторій на висновок актів купівлі-продажу знімається. А коли так, то приватизаційні процеси охоплять величезний сектор підприємств, що уже давно чекають цього рішення. Самого списку у Фонді держмайна ми ще не маємо, але відомо, що приватизації в нинішньому році не підлягають близько 6 тисяч підприємств.
“Сірий Вівторок” української приватизації
Практичний хід приватизації в 1994 році в Україні можна умовно розділити на два етапи, вододілом яких було прийняття постанови Верховної Ради “Про удосконалювання механізму приватизації в Україні і посиленні контролю за її проведенням” від 29 липня 1994 року. У першому півріччі приватизаційні процеси здійснювалися більш динамічно, чим у 1993 році і другій половині звітного року. В другому півріччі обсяги приватизації значно скоротилися: у порівнянні з першим півріччям кількість приватизованих підприємств зменшилося в 1,5 рази.
За станом на 1 січня 1995 року за 1994 рік приватизовано 7967 об'єктів. Основними способами приватизації в 1994 році були викуп і оренда з викупом, якими приватизовано відповідно 39,7 і 36,3% всіх об'єктів. Продаж об'єктів по некомерційному конкурсі склала 2,2%, по комерційному – 2,5%, на аукціоні – 5,0%.
За станом на 1 січня 1995 року приватизаційні майнові рахунки відкрили 8,3 млн. Людина, чи 16% від загальної чисельності населення України.
Центр післяприватизаційної підтримки
Центр післяприватизаційної підтримки (ЦПП) підприємств України Був створений згідно з наказом по Фонду держмайна України від 24 лютого 1995 року. По великому рахунку така підтримка ¾ не тільки консультаційна, але і фінансова, ¾ напевно знадобиться і уже приватизованим підприємствам, і 8 тисячам, призначеним до приватизації в 1995 році. Багато хто з них випробують труднощі у своєму розвитку внаслідок несприятливості загальної економічної ситуації, а деяким просто не вистачає знань для обрання вірного орієнтира в перехідний до ринку період.
Інформація про хід приватизації підприємств державної власності по Дніпропетровській області
Відповідно до Указу Президента України від 19.02.94 р. №56 в області створена єдина система органів приватизації. У містах і районах засновані представництва Фонду держмайна України, що будуть здійснювати реформування підприємств комунальної власності.
У 1994 році в сфері приватизації відбувалися складні процеси, про що свідчать результати аналізу роботи органів приватизації області.
У першому півріччі 1994 року спостерігалася тенденція до прискорення приватизації в області. Так, протягом першого і другого кварталу 1994 року було приватизовано 90% підприємств, що здійснюють продаж майна протягом 1993-1994 років.
Прискоренню приватизації сприяло прийняття Кабінетом міністрів України постанови від 20.05.94 № 327 “ПРО проведення індексації основних фондів 1994 р.”. Це спонукало потенційних покупців, у першу чергу трудові колективи підприємств, виступати з ініціативою щодо приватизації через очікуване зростання платежів за обсяги приватизації в результаті збільшення їхньої вартості після індексації основних фондів.
У 1994 році було приватизовано 648 підприємств області, у тому числі: 169 ( загальнодержавної власності, 479 ( комунальної власності.
Підприємства загальнодержавної власності були продані шляхом:
- оренда з викупом членами трудових колективів (116);
- викуп трудовим колективом (24);
- продаж акцій відкритих акціонерних товариств (28);
- аукціони (1).
Приватизація майна підприємств переробної промисловості, сервісних, будівельних і інших підприємств проводиться тільки шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства.
Квота пільгового продажу акцій членами трудових колективів підприємств і сільськогосподарських виробників складає більш 51% акцій.
При такому поділі акцій приватизуються підприємства асоціацій “Родючість”, “Дніпромолпром”, “Дніпром’яспром” і інші. Частка акцій підприємств, що підлягають пільговому продажу працівникам кожного сільськогосподарського підприємства визначається обласним управлінням сільського господарства і продовольства пропорційно до обсягів сировини і послуг.
Для недопущення заміни в процесі приватизації державних організаційних структур монопольного типу частками і запобігання появи нових монопольних утворень необхідна організація чіткої взаємодії Фонду держмайна України, Міністерства економіки України й антимонопольного комітету України між собою і з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади. Така взаємодія необхідна насамперед при приватизації підприємств м'ясної, молочної, хлібопекарської промисловості і т.п., що займають монопольне положення на відповідних регіональних ринках.