• задачі відносно приватизації майна, котре знаходиться в державній
власності і державного майна, котре знаходиться у власності Автономної республіки Крим;
• способи приватизації для різноманітних груп об'єктів приватизації;
• квоти обов'язкового використання приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів приватизації;
• задачі відповідних органів виконавчої влади по відношенню до забезпечення проведення приватизації;
• заходи, спрямовані на залучення до процесу приватизації потенційних інвесторів;
• особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних громадян, а також інших покупців;
• розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх використання і джерела фінансування;
• прогноз надходження коштів від приватизації і напрямок їх використання." [16].
Республіканська (Автономна республіка Крим) і місцеві програми приватизації повинні відповідати таким вимогам:
• не суперечать Державній програмі приватизації, не створюють додаткових обмежень і не розширяють перелік об'єктів, котрі не підлягають приватизації; забезпечити виконання задач відносно приватизації майна державних підприємств, а також квот обов'язкового використання приватизаційних паперів.
Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації. Контроль за виконанням Державної програми приватизації забезпечує Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, котра створюється з числа депутатів.
4.2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про приватизацію.
Зміст поняття юридичної відповідальності складається з того, що особа зобов'язана нести відповідальність за здійснення протиправних дій невиконання громадянсько-правових зобов'язань. А також за спричинені цімі протиправними діями збитки.
Основний принцип юридичної відповідальності міститься в тому, що вона наступає за конкретні протиправні дії або бездіяльність (діяння) правопорушника. Карна, адміністративна, громадянсько-правова та інші види відповідальності закріплені у відповідних актах конкретних галузей матеріального права.
Юридична відповідальність - це законодавче закріплений спосіб забезпечення правомірної поведінки суб'єктів права, належного виконання ними своїх обов'язків.
"Юридична відповідальність настає на основі правовідносин між державою і суб'єктом правопорушень або між суб'єктами громадянсько-правових відносин. Ці відносини характеризуються наявністю протиправності в діяннях винного суб'єкту, а також в наявності законодавчого чи нормативного акту, де ці діяння закріплені як протиправні."
Відповідальність у сфері приватизації - це забезпечення державою юридичними способами гарантій роздержавлення і приватизації державного майна, захисту прав власності, яке охороняється законом.
Юридична відповідальність здійснюється на принципах законності, обгрунтованності, невідворотності, індивідуалізації і справедливості.
Види відповідальності мають свої особливості, різну мету і детально
вивчаються відповідними областями права - карним, адміністративним, громадянським.
"Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів виконавчої влади при наявності в їх діяннях ознак злочинів, пов'язаних з порушенням законодавства про приватизацію, несуть карну відповідальність в порядку, який передбачено Карним кодексом України."
Посадові особи державних органів приватизації, різноманітних органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у виді штрафів за:
• безпідставну відмову в прийнятті заяв про приватизацію, порушення строків розглядання заяв про приватизацію, порушення умов і порядку проведення конкурсів, аукціонів, продажі акцій, порушення умов і порядку передачі акцій акціонерним товариствам - до восьми, встановлених на день здійснення правопорушення, розмірів мінімумів доходу громадян, що не оподатковуються;
• не обгрунтована відмова від продажу підприємств (майна, акцій), безпідставна відмова у видачі приватизаційних сертифікатів громадянам України, не обгрунтована відмова в наданні інформації про об'єкти приватизації - до десяти , встановлених на день порушення, неоподаткованих розмірів мінімуму доходу громадян.
Доходи стягуються з винних осіб за рішенням суду в порядку, передбаченому Карним Кодексом України про адміністративні правопорушення.
"Покупці, котрі не сплатили за об'єкти приватизації шляхом викупу, на аукціоні чи конкурсі на протязі 60 днів з моменту реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку у розмірі і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішення про придбання об'єкту в таких випадках підлягають анулюванню."
У випадку повного або часткового невиконання умов договору купівлі-продажу встановлюється наступна відповідальність покупців:
• у випадку порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу термінів внесення інвестицій покупцем сплачується пеня у розмірі 0,1% вартості не внесених інвестицій за кожен день прострочення;
• у випадку розривання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору у відношенні внесення інвестицій, внесена частка інвестицій не повертається, а у випадку невнесення інвестицій на день подання позову, покупець сплачує штраф у розмірі 10% об'єму інвестицій;
• у випадку недотримання покупцем зобов'язань відносно збереження на протязі встановленого періоду профілю підприємства приватизованого об'єкту, покупець сплачує штраф у розмірі 10% вартості придбаного об'єкту.
Вказані тарифи перераховуються в Державний бюджет України. За недопущення робітників державних органів приватизації, перешкоду проведенню ними дотримання умов договору купівлі-продажу державного майна на керівника приватизованого підприємства накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян.
Порушення діючого законодавства про порядок приватизації дають підстави для визнання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації не дійсним.
Спори, що виникають у процесі приватизації, вирішуються судом або арбітражним судом в порядку, встановленому законодавством України.
4.3. Об'єкти і суб'єкти правовідносин у сфері приватизації державного майна.
Характеристика і оцінка об'єктів приватизації.
До державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
"До об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, належать такі:
• майно підприємств, філій, цехів, виробництв, ділянок інших підрозділів, котрі є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в наслідок їх виділення в самостійні підприємства не порушується технологічна цілісність виробництва і не змінюється його основна спеціалізація;
• об'єкти незавершеного будівництва і законсервовані об'єкти;