підтримки. В такому випадку реструктуризація проводиться тільки після прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Таким чином, на основі вищевикладеного, можна сказати , що "реструктуризація передбачає:
• передачу об'єктів соціальної сфери на баланс міста, району;
• зміна форм власності шляхом корпоратизації або приватизації;
• розділення підприємства на самостійні фірми, котрі виробляють різноманітну продукцію;
• перебудову системи стимулювання працюючих;
• розробку товарної політики, стратегії маркетингу і конкуренції;
• отримання інвестицій, створення спільних підприємств".
Головне в питанні реструктуризації - слід пам'ятати, що головна мета міститься в тому, щоб підвищити ефективність роботи підприємства в умовах ринкової економіки.
Державні підприємства групи "В" і "Г" належать перетворенню в акціонерні товариства відкритого типу, приватизація яких здійснюється шляхом продажу акцій. Підготовка до приватизації цих об'єктів різноманітна. Перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство можна здійснити шляхом корпоратизації у відповідності до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" або шляхом приватизації у відповідності із Законом України "Про приватизацію державного майна". Проведення підготовки до роботи по вищевказаним напрямкам мас певні особливості.
Проведення корпоратизації регламентовано Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємства" і Положенням про порядок корпоратизації підприємств. Засновниками з боку держави створених шляхом корпоратизаційних акціонерних товариств є міністерства і відомства, підлеглі Кабінету Міністр України, органи виконавчої влади, уповноважені управляти цим майном. І передбачає особливий підхід відносно кількості операцій і "порядку виконання підготовчих робіт по приватизації, а саме:
• формування переліку підприємств, які підлягають корпоратизації, органами, уповноваженими управляти державним майном з подальшим затвердженням Міністерством Економіки України;
• формування комісій по корпоратизації, до складу яких включаються представники засновника;
• представники банківської установи, що обслуговує підприємство;
• представники органів приватизації;
• представники трудових колективів підприємства, яке корпоратизуєть-ся;
• представники Антимонопольного комітету України (при корпоратизації підприємства-монополіста);
• представники інших органів і організацій".
Склад комісії по корпоратизації затверджується засновниками в тижневий термін.
Комісія в двомісячний термін із дня її затвердження розробляє і подає засновникам акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, який підлягає корпоратизації і проект статуту відкритого акціонерного товариства.
Далі робота проводиться у відповідності до Указу Президента України "Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених шляхом корпоратизації" від 18 березня 1994 року № 98:
· спостережливою радою розробляються і подаються засновникам відкритого акціонерного товариства проекти планів розміщення акцій;
· у двотижневий термін із дня реєстрації у встановленому порядку випуску акцій і інформації про їх випуск засновниками відкритого акціонерного товариства подаються проекти планів розміщення акцій в органи приватизації.
· органом приватизації в тижневий строк із дня отримання повідомлення про реєстрацію випуску акцій приймаються інформації про їх випуск, а також проекти планів розміщення акцій, рішення щодо продажу цих акцій і затвердження планів їх подальшого розміщення.
· органами приватизації сповіщаються засновники відкритого акціонерного товариства про прийняття вищевказаних рішень".
У відповідності до Закону України "Про приватизацію державного майна" розглядання питань, пов'язаних з приватизацією, починається з аналізу її правомочності відносно кожного підприємства, а також прийняття рішень про приватизацію.
Комісія по приватизації на протязі двох місяців із дня затвердження її складу подає в органи приватизації на затвердження проект плану приватизації об'єкту, здійснює його оцінку і назначає ціну об'єкту приватизації, розмір уставного фонду відкритого акціонерного товариства, а також (при необхідності) дає рекомендації відносно реорганізації об`єкту.
Для забезпечення гласності і відкритості приватизації в роботі комісії по приватизації можуть приймати участь народні депутати України у відповідності до ст.13 Закону України "Про приватизацію державного майна".
4.8. Приватизація невеликих державних підприємств.
Приватизацію в Україні можна поділити на два основні види: велика приватизація, правове регулювання якої розглядалося раніше, і мала приватизація.
Великий, середній і малий бізнес є трьома китами будь-якої сучасної ринкової економіки. Модель такої економіки повинна бути метою і результатом трансформації ринкової економіки України. Особливе значення слід надавати розвитку малого бізнесу, базуючись на позиції його фундаментальної і специфічної ролі як у відсталій економіці, так і у економіці перехідного періоду.
"У відсталій ринковій економіці малий бізнес займає 50-60% робочої сили і є динамічним, гнучким, доступним і найбільш живучим сектором економіки. В перехідній економіці його розвиток сприяє загальному оздоровленню економіки, більшому наповненню ринку різноманітними товарами, підвищує якість продукції, яка виробляється, розвиває здорову конкуренцію і т.ін."
Одним з визначальних факторів інституціональних перетворень в Україні є малий бізнес. Мала приватизація має велике значення у розвитку малого бізнесу і формуванні ринкових структур. За станом на 1 січня 2000 року прива-
тизовано 49442 малих підприємства, що складає більше 80% загальної чисельності підприємств, що входять в дану групу.
Мала приватизація в Україні почалася у 1992 році. Ефективність її оцінюється динамікою розвитку малого бізнесу в Україні. Але в Україні склалося "звужене" поняття малої приватизації, яке зведено до акту організаційно-правового оформлення роздержавлення власності. Це поняття необхідно розширити, включити до нього період становлення і затвердження приватизованих підприємств, а Фонду державного майна України надати повноваження організації і проведення після приватизійної підтримки малих підприємств.
Процес малої приватизації в Україні значно відрізняється від подібних процесів в країнах Західної Європи. До основних відмінностей можна віднести такі:
· виключно тривалі терміни проведення малої приватизації;
· різноманітність способів малої приватизації;
· надання першочерговості права викупу підприємств членам їх трудових колективів.
Правовий механізм процесу малої приватизації регламентується Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (мала приватизація)". Важливим положенням цього закону є те, що за бажанням покупця будівлі можуть приватизовуватися спільно з розміщеними в них об'єктами приватизації, якщо щодо цього немає прямих заборон органів приватизації.