Структура організації, що є об’єктом дослідження цієї курсової роботи наведена в додатку 2. Згідно зі схемою, отряд ОВГРО є структурним елементом ДВГРС Мінуглепрома України.
До складу ГВГСС належать: гірничорятувальні отряди, пункти, підрозділи профілактичної деперсіонної та медичної служби; газоаналітичні лабораторії та канатно-випробувальні станції; учбовий отряд – Центр підготовки рядового та командного составу; ремонтно-механічні майстерні; штаби областей і Центральний штаб ГВГСС.
Керівничим органом організації ДВГРС являється Центральний штаб, що знаходиться у м. Донецьку. Йому підпорядковані 11 гірничорятувальних отрядів, 46 загонів та 179 відділень. Також під керівництвом Центрального штабу знаходиться учбовий отряд (Центр підготовки гірничорятувальників), механічні майстерні, житлово-комунальная служба, а також Луганський штаб.
Отряди, що підпорядковані Центральному штабу ДВГРС м. Донецька, розташовані у містах: Донецьку, Горлівці, Макіїївці, Торезі. Димитрові, Павлограді; крім того, отряди що безпосередньо належать до Луганського штабу, знаходяться у місті Стаханові, Луганську, Червоному лучі, Краснодоні.
Кожний гірничорятувальний отряд має в своєму складі загони – це наступний (нижчий) рівень організаційної структури. Крім обов’язкового оперативного загону у місті, де розташований відповідний отряд, кожний отряд має від двох до п’яти загонів у сусідніх містах. Так ОВГРО м. Донецька, на базі якого написана ця курсова робота, має у складі Оперативний донецький загон, а також 1-й Петровський загон, 4-й Буденовський та 5-й Угледарський.
Вплив структурних змін значно глибший, ніж її вихідної структури. Доводиться уточнювати, а може й змінювати настанови персоналу (особливо керівництва), способи управління та роль керівників, ресурси (технічні, духовні), атмосферу організації й систему інформації.
Значним чинником ситуації, в якій знаходиться організація на кожному етапі свого існування, є ресурси, якими вона розпоряджається, іхня кількість і якість. Ресурси можуть бути як матеріальними, так і духовними (останні грають особливо важливу роль в підприємствах сфери обслуговування). Але не можна також зменшувати значення й технології.
Під час планування або проведення необхідних заходів завжди потрібно визначити наявність ресурсів, без яких їхнє здійснення неможливе. ОВГРО є юридичною особою, володіє основними та обіговими коштами, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку. Організація здійснює свою діяльність на некомерційній основі, тобто є безприбутковою.
Ресурсозабезпечення ОВГРО здійснюється на змішаній основі: з одного боку, організація є державною установою і повинна фінансуватися на базі витратного кошторису за рахунок відрахувань підприємств й організацій вугільної промисловості, які вона обслуговує; з іншого – організація має право виконувати профілактичні роботи неаварійного характеру на договірній основі з використанням гірничорятувального устаткування, спеціальних навичок і підготовки особистого складу, за що отримує окремі відрахування.
1.4 Управління кадрами
Особовий склад ГВГСС поділяється на военизований і вільнонайманий, в свою чергу военизовані підрозділи та служби поділяються на оперативні (ті, що беспосередньо організують і виконують аварійно-рятувальні роботи) й неоперативні.
Для военизованого состава є обов’язковим носити формений одяг, який надаєтся за рахунок коштів на утримання ГВГСС.
Особам рядового командного состава ГВГСС встановлюється постіне грошове забезпечення у вигляді щомісячного окладу або тарифної ставки (розмір визначається на основі галузевих договорів або діючих державних нормативних актів). Крім того, робітникам встановлюються та виплачюються доплаты, надбавки, винагороди. Оплата за виконання роботи по гірничорятувальному обслуговуванню здійснюється за рахунок коштів підприємств, на яких проводяться роботи. Треба зазначити, що існують ще й інші грошові виплати, які не є характерним для інших организацій. До них належать виплати щодо покриття (возмещению) вартості квартплатні й комунальних послуг (за діючими тарифами та нормами); виплати на забезпечення форменим обмундируваням военізованого состава; оплата видатків, пов’язаних з переводом на роботу в іншу місцевість і командировками. Під час виїзду на ліквидацію в інший басейн, на підприємство іншого відомства здійснюється оплата проїзду й добових за час перебування вдорозі до місця аварії й обратно. Проживання в цих умовах і оплата видатків на харчування здійснюється за рахунок тих підприємств, де проводяться роботи по гірничорятувальному обслуговуванню.
Для збільшення ефективності проведення гірничорятувальних робіт необхідно покращити якість підготовки гірничорятувальників й інженерно-технічних робітників по організації аварійно-рятувальних робіт і ліквідації катастроф у шахтах. Наказом начальника ДВГРС у лютому 1993 р. був створений Центр підготовки гірничорятувальників (ЦПГ) ДВГРС на базі учбово-оперативного отряду. Становлення Центра почалося ще в 1953 р., коли була створена школа молодшего командного складу, потім (у 1955 р.) вона придбала статус школи середнього командного складу на базі філіала гірничого технікуму. В 1971 р. вона була трансформована в учбово-оперативний воєнізований гірничорятувальний отряд.
Перед Центром були встановлені більш широкі завдання – удосконалення підготовки і збільшення кваліфікації інженерно-технічних робітників гірничорятувальної служби і підприємств вугільної промиловості в питаннях техніки безпеки. До керівничого, викладацького та інженерно-технічного складу були запрошені високо кваліфіковані оперативні та наукові фахівці, було розроблене відповідне програмове та методичне забезпечення учбового процесу, також придбали технічні засоби навчання, була створена необхідна учбова база. З цих причин Міністерство освіти України видало Центру ліцензію на підготовку та збільшення кваліфікації робітників гірничорятувальної служби в вугільній промиловості.
Серед штатніх викладачів кожний четвертий має вчений ступінь, для проведення занять притягуються доктори та кандидати наук НИИГД, ДонДТУ, медичного інстітуту, провідні фахівці ЦШ ДВГРС та інших організацій, використовуються полігони НИИГД та оперативних підрозділів ДВГРС, які оснащені сучасною технікою, учбова шахта Центра, що має більш 600 м горизонтальних, наклоних і вертикальних виробок різноманітного призначення пристосованих для практичних занять.
Для удосконалення підготовки кадрів був створений комп’ютерний кабінет із сучасними ПЕВМ, які об’єднані в локальну мережу; фахівці розробили спеціальне програмне забезпечення для навчання, контролю знань і тренування слухачів з різноманітних дисциплін.
Центр має 2 основних відділення
– з підготовки гірничорятувальників, що здійснює збільшення кваліфікації командирів і фахівців ДВГРС (післядипломна освіта), базову підготовку командирів першого року служби, резерва на заміщення посад;
– з підготовки інженерно-технічних робітників шахт – керівників ліквідації аварій, а також відповіджальних за складання планів ліквідації.
Завантажити реферат