Стан довкілля в Україні в 1994 році

Так, скинуто 40 тис.тонн органічних забруднень,

745 тонн нафтопродуктів,

більше 400 тис.тонн сульфатів, стільки ж хлоридів,

26 тис.тонн нітратів,

20 тонн міді,

32 тонни цинку,

23 тонни нікелю,

7 тонн хрому.

Майже вдвічі зменшився скид фенолів (2,74 тис.тонн), більше, ніж в три рази фосфору (143 тонни).

Скид заліза збільшився втричі (2,7 тис.тонн).

Крім перерахованих вище забруднень, які надходять від точкових джерел (скиди підприємств, організацій, міських очисних споруд та ін.), значна кількість забруднень надходить у водні об”єкти басейну від дифузних джерел забруднення (з поверхневим змивом з сільськогосподарських угідь, ферм та тваринницьких комплексів, з забрудненими підземними водами, з територій населених пунктів та ін.). А оскільки господарський режим в водоохоронних зонах річок басейну Дніпра, як і інших річкових басейнів в Україні, не витримується і вони майже ніде не виконують належну їм роль буфера.

Від дифузних джерел надходить неврахованим не менше, а подекуди і більше забруднень, ніж від точкових. За оціночними розрахунками загальної кількості забруднень, що надходять у водні об’єкти басейну Дніпра, більше половини - від дифузних джерел забруднення.

Інша проблема - ерозійні процеси, які охоплюють більше половини території басейну. На 35% території ерозія набуває значних масштабів. Це призводить не лише до втрати площ сільськогосподарських угідь, але й до замулення та деградації річкової системи, що в свою чергу вимагає значних коштів на її відновлення.

Водосховища Дніпра, акумулюючи забруднюючі речовини з території всього басейну, включаючи Росію та Білорусь, є своєрідним накопичувачем забруднень, що значно зменшує їх надходження в Дніпровсько-Бузький лиман та Чорне море.

Ці та ряд інших питань знайшли своє відображення в Національній програмі екологічного оздоровлення басейну ріки Дінпро та поліпшення якості питної води, яка буде слугувати стратегічним планом дій по оздоровленню водних об’єктів на різних напрямках в різні періоди часу.

Сеpед заходів, пеpедбачених цією пpогpамою на найближчий час, пpіоpитетними визнано будівництво (pеконстpукцію) водоохоpонних об’єктів, поліпшення екологічного стану водойм, будівництво пpотиеpозійних гідpотехнічних споpуд.

Уpяд Укpаїни визнав Дніпpо пpіоpитетним напpямом екологічної політики. Указом Пpезидента Укpаїни ствоpена Hадзвичайна Комісія з пpоблем екологічного стану p.Дніпpо та якості питної води. Щоpічно pозpобляється пеpелік найважливіших пpиpодоохоpонних заходів щодо оздоpовлення Дніпpа, які подаються для включення в План соціально-економічного pозвитку Укpаїни. У 1994 pоці на пеpшочеpгові заходи з деpжавного бюджету було виділено 264 млpд.кpб.

Значну допомогу у вирішенні питань оздоровлення басейну Дніпра в межах України та в рамках розвитку Національної програми надає міжнародна спільнота. Так, Уряд Канади виділив 5 млн.кан.дол. на програму “Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні. Басейн Дніпра”. Термін дії Програми - 3 роки.

Програмою передбачено навчання фахівців різних напрямків в галузі охорони довкілля, створення інформаційної системи екологічного менеджменту , громадська освіта, а також покращання системи контролю за рівнем забрудненості водних об’єктів в басейні Дніпра. Останнє включає такі напрямки: вивчення якості води, розвиток природоохоронного аудиту, зелені технології, місцевий контроль забрудненості води. В цілому Програмою передбачається виконання близько 50 проектів відповідно до зазаначених напрямків.

Одним з найбільш значних виконаних на цей час проектів була Українсько-Канадська експедиція по визначенню сучасного екологічного стану р.Дніпро, яка відбулась у вересні-жовтні 1994 р. В експедиції брали участь провідні наукові заклади України, Канади, Нідерландів, Словаччини. Метою експедиції було визначення сучасного стану забруднення дніпровських водосховищ (починаючи з Кременчуцького) та головних притоків Дніпра.

Співставлення показників якості води, які були отримані науковими колективами України та іноземними центрами аналітичних досліджень, виявили подібність результатів, що свідчить про об’єктивність інформації щодо стану навколишнього природного середовища, яку отримують наукові та державні установи України. Аналіз отриманих цією експедицією даних показав:

· поверхневі води басейну р.Дніпро належать здебільшого до 5-6 класів якості (вода дуже забруднена). Для екосистем більшості водних об’єктів цього басейну властиві елементи екологічного та метаболічного регресу, що впливає на зменшення видової різноманітності гідробіонтів, спрощує міжвидові відносини та трофічні ланцюги, а в ряді випадків має місце повна деградація біоценозів;

· водоймища басейну Дніпра забруднені токсикантами органічної та неорганічної природи. Деякі показники сягають або перевищують ГДК для водойм, які використовуються як джерела питного водопостачання та водойми рибогосподарського призначення;

· в усіх відібраних пробах вод виявлено наявність поліхлорованих біфінілів з максимальними концентраціями, особливо нижче Києва, Дніпропетровська та Запоріжжя, що підтверджує їх надходження зі стічними водами промислових підприємств. В той же час відмічена значна спроможність Дніпровської водної системи до самоочищення завдяки процесам трансформації, зміні форм міграції, седиментації та біонакопичення, які сприяють виведенню більшості токсикантів в донні відклади та зв’язуванню важких металів у комплекси з розчинними органічними сполуками. Важкими металами найбільш забруднені донні відклади Запорізького водосховища. В ньому ж зареєстровано найбільш високий вміст в донних відкладах сполук ДДТ, а також нафтопродуктів;

· відносно великий рівень забруднення водойм поверхнево-активними речовинами встановлено у воді нижче промислових центрів, розташованих в басейні Запорізького та Каховського водосховищ. Нижче міст Дніпропетровська, Нікополя та Енергодару зареєстровано помітне погіршення сапробіологічної ситуації;

· встановлена наявність висококанцерогенного бенз(a)пірену в донних відкладах практично всіх дніпровських водосховищ, також значне забруднення гідробіонтів, в тому числі і риб, токсикантами (радіонуклідами, важкими металами, пестицидами). За вмістом ртуті рибу, зловлену в частині водосховищ Дніпра, можна вживати лише один раз на місяць;

· одержані дані про радіаційний стан Дніпра та його притоків свідчать про наявність окремих радіаційних аномалій на річках Рось, Урклей, Цибульник, Коноплянка, Домоткань, Мокра Сура, Самоткань, Конка, Московка, Базавлук та Інгулець. Канадськими фахівцями виявлено підвищене забруднення донних відкладів Запорізького водосховища радіонуклідами, походження якого ще не виявлено.

Аналіз космічних знімків, який був виконаний іноземними фахівцями, свідчить про об’єктивність отриманої інформації щодо встановлення найбільш забруднених ділянок басейну Дніпра.