При Черкаському будинку природи розпочав роботу інформаційно-навчальний центр, основне завдання якого — збір інформації для створення екологічних програм інформування підприємств-природокористувачів про природоохоронне законодавство, екологічна освіта молоді.
Специфічною громадською структурою є Українська екологічна академія. Членами її є 300 провідних учених багатьох спеціальностей. Створено 13 регіональних і 13 проблемних відділень. Крім значного обсягу наукових досліджень у сфері екології колектив академії проводить і значну просвітню, викладацьку, лекторську та видавничу роботу.
Активісти асоціації "Зелений світ", Грінпісу України у 1994 році привернули громадську увагу рішучими виступами (пікетування, маніфестації, гострі статті в пресі) проти подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС і розвитку атомної енергетики в Україні, застосування заборонених отрутохімікатів, незаконного ввезення токсичних відходів з-за кордону, повільного й неефективного розслідування причин алопеції в Чернівцях.
Утім, асоціація "Зелений світ" дещо розгубила свій авторитет серед громадськості і знизила ефективність роботи внаслідок тривалих організаційних суперечок, які логічно призвели до розколу в асоціації наприкінці 1994 року. Загалом, на результативності діяльності громадських об'єднань дедалі сильніше позначається те, що в Україні у загальнореспубліканському масштабі поки не вдалося відлагодити механізм їх реальної взаємодії.
Ефективніше це вдається робити на місцевому рівні, де легше встановлюються робочі контакти й зусилля людей логічно спрямовуються на практичну роботу задля лікування конкретних екологічних недуг регіонів.
Так, Держуправління Мінприроди по Житомирській області у 1994 році заснувало позаштатну лекторську групу. До роботи залучені вчені, активісти ряду екологічних об'єднань. Головною для себе аудиторією лектори визначили молодіжну.
Громадські активісти Закарпаття активно співпрацюють із засобами масової інформації — телеальманахом "Шовкова косиця", радіожурналом "Карпати", випустили кілька корисних книжок, спільно з державними органами заснували розумний і гарний екологічний журнал "Зелені Карпати".
Ефективно пройшла на Хмельниччині екологічна естафета "Зелена весна", в якій взяли участь активісти всіх екологічних об'єднань.
Широкий резонанс на Одещині мала науково-практична конференція "Екологічні проблеми Одеського регіону та шляхи їх вирішення", яку також готувало й проводило широке коло активістів.
Прикладів таких можна було б навесті набагато більше. Але й не так багато, як би того хотілося. Єдиного дійового громадського фронту супроти руйнування довкілля поки не створено. А це конче потрібно. Адже рятувати природу самітніми розрізненими зусиллями - справа відпочатку безперспективна.
Перспектива, зрозуміло, за гуртуванням екологічних сил. Попри всі відмінності у програмах і різниці у методах роботи. Таке розуміння надходить. Характерно, що підводячи підсумки роботи за 1994 рік, Всеукраїнська рада УТОП схвалила концепцію консолідації та взаємодії Українського товариства охорони природи з громадськими екологічними об'єднаннями та рухами. Це запрошення до спільної діяльності.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України поділяє таку лінію на співробітництво і готове сприяти гуртуванню всіх щирих екологічних сил для спільної роботи по рятуванню довкілля.
ВИСНОВКИ, ПРОБЛЕМИ, ПРОПОЗИЦІЇ
В цілому, за матеpіалами спостеpежень в 1994 pоці можна зpобити висновок, що екологічна обстановка в кpаїні є неспpиятливою, особливо в пpомислових центpах Донецько-Пpидніпpовського pегіону, в окpемих басейнах pічок.
Однак в останні 1-2 pоки помітна тенденція до покpащення екологічної сітуації по забpудненню атмосфеpного повітpя в 18 містах pеспубліки. Так, відбулось зниження pівня забpуднення по більшості шкідливих домішок в Алчевську, Аpмянську, Гоpлівці, Дзеpжинську, Єнакієвому, Кpаснопеpекопську, Кpеменчуці, Кpивому Розі, Сімфеpополі, Чеpкасах та інших містах.
В атмосфеpних опадах у поpівнянні з попеpеднім pоком спостеpігалось зменшення вмісту окpемих хімічних сполук. Помітної тенденції зміни забpуднення повеpхневих вод не виявлено, однак поpівняно з попеpеднім pоком дещо зменшився pівень забpудненості нафтопpодуктами води pічок Західного Бугу, Дунаю, Дніпpа, Пpиазов'я.
Hамітилась тенденція до зменшення випадків високого забpуднення атмосфеpного повітpя, повеpхневих вод суші і моpських вод. Рівень забpуднення гpунтів хлоpоpганічними пестицидами зменшився, але за важкими металами у містах пpодовжує залишатись високим.
Зменшення рівня забрудненості навколишнього середовища пов'язують, пеpш за все, зі зменшенням викидів і скидів у довкілля від підприємств чеpез зниження обсягів пpомислового виpобництва і зменшення застосування мінеpальних добpив і пестицидів в сільському господаpстві.
Економічний розвиток України у 1994 р. характеризувався подальшим поглибленням кризи, відзначився найбільш глибоким спадом матеріального виробництва, загостренням кризи фінансової системи, платіжного балансу, що призвело до подальшого падіння життєвого рівня населення.
Валовий внутрішній продукт скоротився у 1994 р. порівняно з попереднім на 23%, порівняно з 1990 р. — на 47,5%. Вироблений національний доход скоротився у 1994 р. порівняно з 1993 р. на 24,5%, порівняно з 1990 р. — на 56,2%.
Незважаючи на суттєве зменшення виробництва у промисловому і сільськогосподарському секторах адекватного зменшення споживання природних ресурсів не спостерігається.
Так, найбільшими споживачами води в Україні у 1994 р. були промисловість — 9528 млн.куб.м (42,2%), в тому числі енергетика — 6559 млн.куб.м (29,1%) та чорна металургія — 1161 млн.куб.м (15,1%) сільське господарство — 8999 млн.куб.м (39,9%), житлово-комунальне господарство — 3822 млн.куб.м (16,9%).
Загальною тенденцією у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 1994 рік по областях і містах є їх зниження. За останні 5 років спостерігалось зменшення загального обсягу викидів від стаціонарних джерел на 3237,8 тис.тонн або на 34 %.
У 1994 р. загалом по країні було викинуто 6201,4 тис.тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що на 15 % менше порівняно із попереднім роком.
Найбільше скорочення викидів від стаціонарних джерел у 1994 р. порівняно з 1993 р. спостерігалось в Автономній Республіці Крим (44 %), Закарпатській області (38 %), Чернігівській області (34 %), Житомирській та Одеській областях (31 %), Сумській області (30%), Тернопільській області (29 %), Київській області (26%), Черкаській області (25 %), Чернівецькій, Миколаївській, Дніпропетровській областях (24 %).
Скоротились викиди забруднюючих речовин у 1994 р. порівняно з 1993 р. в ряді міст країни, в тому числі в Керчі (52 %), Чернігові (50 %), Одесі, Білій Церкві, Дружківці (46 %), Сумах (45 %), Конотопі та Костянтинівці (43 %), Красному Лучі (42 %), Кіровограді (40%), Ялті та Чернівцях (39 %). В той же час зросли викиди в м.м. Донецьку, Харкові та Слов'янську за рахунок погіршення паливного балансу (збільшення долі вугілля та мазуту, що спалюється на підприємствах енергетики).
Завантажити реферат