Грай!
Шарпни струну безжалісно, потужно
І брязни в неї, наче на пожежу
(Леся втомлено підіймає голову).
Леся.
Я знаю, так, се хворії примари, -
Не час мені вмирати, є пора.
Та налягли на серце чорні хмари
Лихого передчуття: душа моя вмира!
Уста говорять: “Він навіки згинув”.
А серце каже: “Ні, він не покинув”!
Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
Тремтить, бринить, немов сльоза гаряча,
Тут в глибині і б`ється враз зі мною:
“Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
Чи сон мені склепить помалу вії,
Покриє очі втомлені від мрії,
Та крізь важкі ворожії сновиддя
Я чую голос любого привиддя,
Бринить тужливо з дивною журбою:
“Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
Стій, серце, стій! Не бийся так шалено,
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, Музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Дай руку, притули мене до свого лона,
Тобі я віддала усе, що мала.
Подай мені великую пораду,
Скажи мені, пораднице надземна,
Куди мені подітись у просторі?
Муза.
Грай!
Грай на оцих, людьми розбитих струнах.
Грай!
(Звучить музика. Муза обходить Лесю, котра сидить, опустивши руки і дивиться кудись у далечінь).
Муза.
Сім струн я торкаю , струна по струні,
Нехай мої струни лунають,
Нехай мої співи літають
По рідній коханій моїй стороні.
І, може, де кобза знайдеться,
Що гучно на струни озветься,
На струни, на співи мої негучні.
(Муза благословляє Лесю).
І, може, заграє та кобза вільніше,
Ніж тихії струни мої.
І вільнії гуки її
Знайдуть послухання у світі пильніше:
І буде та кобза – гучна…
(Леся піднімає голову, ніби звертаючись до неба).
Леся.
О, знаю я, багато ще промчить
Злих хуртовин над головою в мене,
Багато ще надій із серця облетить,
Немов од вихру листячко зелене.
Не раз мене обгорне, мов туман,
Страшного розпачу отруєне дихання.
Не раз в душі наступить перелом,
І очі глянуть у бездонну яму,
І вгледжу я в кохання над чолом
Строкату шапку блазня або пляму.
Не раз мій голос дико залуна,
Немов серед безлюдної пустелі,
І я подумаю, що в світі все мана
І на землі ніде нема святині.
І, може, приведуть не раз прокляті дні
Лихої смерті грізную примару,
І знову прийдеться, покинутій мені,
Не жити, а нести життя своє, мов кару.
Я знаю се і жду страшних ночей,
І жду, що серед них вогонь той загориться,
Де жевріє залізо для мечей,
Гартується ясна і тверда криця.
(З-за куліси виглядає Доля).
Коли я крицею зроблюсь на тім вогні,
Скажіть тоді: нова людина народилась;
А як зломлюсь, не плачте по мені!
Пожалуйте, чому раніше не зломилась.
Доля. (Сміється, відчуваючи свою здобич).
Натура гине…
Останній усміх ясний посила.
Недавно ще була вона в турботі,
Жила і працею щасливою була,
Тепер останнії дарунки роздала
І тихо умира… Кінець її роботі!
(Звертається до Лесі).
Пора у путь!
Хвилини не ждуть!
Леся. Хто ти така?
Доля.
Чи ти мене не знаєш?
Я поведу тебе в далекий край,
Незнаний край, де тихі темні води
Спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі.
Спокійно там: ні дерево, ні зілля
Не шелестить, не навіває мрій,
Зрадливих мрій, що не дають заснути.
Гострі блискавиці
Ламаються об скелі і не можуть
Пробитися в твердиню сна й спокою.
Тебе візьму я… Ти туди належиш.
(Обгортає Лесю своїм покривалом. Але Леся намагається вирватись з її чіпких рук. Звучить музика. Вони борються).
Леся.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!…
(Але Доля все-таки перемагає. Свічка згасає і встановлюється темрява. На деякий час встановлюється тиша. Потім стиха починає лунати музика.
Входить Муза із запаленою свічкою, її голова вкрита чорною хусткою. Вона піднімає свічку над головою і починає звучати фонограма):
Голос Лесі.
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну,
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.
(Стиха звучить музика, а потім раптом замовкає і вмикається яскраве світло).
2.2. Результати дослідно-експериментальної роботи по підвищенню ефективності роботи з естетичного виховання старшокласників.
Завдання, що ставились у формуючому експерименті вимагали своєчасної оцінки результативності їх рішення, що обумовило необхідність проведення діагностуючого експерименту у процесі реалізації програми дослідної роботи і по її закінченні.
Мета діагностуючого експерименту полягала у тому, щоб перевірити ефективність сукупності умов, створених у ході формуючого експерименту для підвищення ефективності роботи з естетичного виховання учнів.
Ефективність рішення поставлених завдань визначалась за такими критеріями:
- естетична свідомість;
- естетичний інтелект;
- естетичні здібності.
Динаміка показників кожного з вищезазначених критеріїв дозволили зробити висновок по їх сукупності про рівень сформованості естетичної культури учнів, що брали участь у дослідно-експериментальній роботі. Виявлення змін за даними критеріями передбачало співставлення цих рівнів за результатами констатуючого й формуючого експерименту.
У кінці формуючого експерименту ми провели контрольне тестування з метою визначення рівня естетичних здібностей учнів.
Зміст тестових завдань до теми “Життя і творчість Лесі Українки” ми наводимо. Оскільки результативність зрізової контрольної роботи на етапі констатуючого експерименту перевірялась рік тому при “5”-бальному оцінюванні і за трьома рівнями, то й тестові завдання ми давали трьох типів: високого, достатнього й низького.
Запитання і завдання третього типу
1. Розкрийте зміст вислову “Лиш боротись – значить жить…” (Іван Франко) на матеріалі подвижницького життя Лесі Українки.
2. У чому, на вашу думку, полягає творчий подвиг Лесі Українки?
3. Соціально-політичні та естетичні погляди поетеси.
4. Леся Українка і літературний гурток “Плеяда”.
5. Окресліть тематику творчості Лесі Українки.
6. Патріотичні мотиви у творчості Лесі Українки.
7. Поетичний образ України у поезії Лесі Українки.
8. Як трактує Леся Українка роль і призначення поета та поетичного слова.
9. Чим близька вам інтимна лірика Лесі Українки.
10. Проблема боротьби за вільне, творче, духовно багате життя у драмі “Лісова пісня”.
11. Як розкривається проблема духовного і матеріального у драмі-феєрії “Лісова пісня”?
12. Дайте порівняльну характеристику Мавки і Лукаша.
Завантажити реферат