Капіталістична економіка західних країн пройшла тривалий шлях становлення, одним із важливих етапів якого стала інституціоналізація ринку праці – як докладно описує цей процес Девід Старк (Stark, 1999). Ринок праці в капіталістичних країнах організований таким чином, що значною мірою обмежує свободу дій як роботодавців, так і найманих працівників, причому значна частина інституціоналізованих норм у цій сфері є результатом політичної активності зацікавлених соціальних груп і відповідних інституцій, насамперед робітничого руху та діяльності профспілок. Особливість країн, що на початку 90-х ставали на шлях ринкових перетворень полягала в тому, що в той час, коли було створено певні передумови для розгортання підприємницької діяльності – впроваджено приватну власність, встановлено ринкові механізми ціноутворення тощо, – що дало згодом можливість деяким найбільш успішним підприємцям вже за короткий час впливати на хід процесів реформування – жодним чином не було враховано інтереси найманих працівників, робітничого класу. Ця група іиявилась практично виключеною з політичних процесів.
Брак емпіричних даних щодо функціонування неформальної економіки, зокрема у сфері ринку праці в колишніх соціалістичних країнах не дозволяє робити обґрунтованих висновків, проте ми можемо стверджувати, що саме відсутність можливості найманих працівників звернутися до державних чиновників за захистом своїх прав призвела до дискредитації державних політичних інститутів. В даному випадку неформальна економіка призводить до послаблення, якщо не розриву зв’язків між політичною та соціальною сферою, якими є, з одного боку політична підтримка, та відповідальність політичних лідерів, а з іншого, політичні рішення та сформульовані політичні інтереси.
Таким чином, мобілізація неформальних зв’язків і поширення неформальної економіки поставило певні перепони на шляху до запланованої мети трансформаційних процесів – побудови ринкової економіки.
Однак, проти такого погляду на вплив неформальної економіки на перебіг ринкових перетворень свідчать деякі факти – економічна стабілізація в деяких колишніх соціалістичних країнах в останні роки (прикладом може бути Україна). З іншого боку, деякі дослідники відзначають зменшення важливості неформальних зв’язків в підприємницькій діяльності (Jensen, 2002) та збільшенню можливостей для легальної діяльності.
Висновки
Підсумовуючи попередній виклад, слід підкреслити, що неформальна економіка справила неоднозначний вплив на хід ринкових перетворень і трансформацій полытичноъ системи. Основою для її значного поширення у колишніх соціалістичних країнах стали соціальні мережі, що склалися за часів централізованої планової економіки. Вплив неформальної економіки мав два важливих аспекти: (1) неформальна економіка стала сферою, що послабила негативні наслідки інституційної перебудови, надаючи змогу її учасникам забезпечувати головні життєві потреби і часом навіть досягати значних успіхів; (3) зв’язки, що утворилися в неформальній економіці, призвели до формування груп, що отримали можливість визначально впливати на політичні процеси і використовувати цей вплив у власних інтересах.
Немає сумнів, що хід ринкових перетворень у колишніх соціалістичних країнах визначається впливом численних сфер суспільного життя, лише однією з яких є неформальна економіка. Однак мережі неформальних зв’язків, що склалися в неформальній економіці і їх вплив безумовно, значні, особливо з огляду на проникнення таких зв’язків в політичну сферу.
Оцінюючи подальші можливі взаємні впливи неформальної економіки і трансформаційних процесів, слід відзначити такі можливості розвитку:
1. Змінився функціональний характер неформальної економіки і мереж, на яких вона базується. Якщо за часів соціалізму неформальна економіка відігравала роль компенсації наслідків недосконалого централізованого планування, то тепер головним призначенням неформальної економіки є небажаних наслідків уникнення наслідків трансформації – таких як політична нестабільність і невизначеність. Тому будь-які інновації, що матимуть наслідком стабілізацію політичної ситуації, сприятимуть зменшенню обсягів неформальної економіки.
2. Проблематичним виглядає відтворення колишніх зв’язків у соціальних мережах у нових умовах. Наразі міцність зв’язків, на яких базується неформальна економіка залежить від тих ефективності неформальних економічних практик, в яких вони склалися і зміна інституційного середовища може значно змінити їх міцність.
3. Важливим приводом для трансформацій у сфері неформальної економіки може стати структурація політичних процесів, зокрема боротьба політичних сил за відстоювання інтересів найманих працівників, наприклад, у сфері пенсійного, медичного забезпечення, захисту трудових прав – якщо наслідком такої боротьби стане інтеграція найманих працівників як соціального класу з чітко вираженими політичними інтересами і представниками.
Використана література
Bernabè, Sabine (2002) Informal Employment in Countries in Transition: A conceptual framework Centre for Analysis of Social Exclusion, LSE
Feige E.L.(1990) Defining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institutional Economics Approach. World Development. 1990. Vol. 18. No. 7. рр. 989-1002
Granovetter, Mark (1973) The Strength of Weak Ties, American Journal of Sociology, Vol. 78, Is. 6, pp. 1360-1380
Jensen, Dorte (2002). Is there anything new about good connections, 'blat' and corruption? The experiences of small female entrepreneurs. <http://www.anthrobase.com/txt/J/Jensen_D_B_01.htm.>
Kolankiewicz, George (1996). Social capital and social change. British Journal of Sociology, Vol. 47 Issue 3, pp. 427-42
Ledeneva, Alena (1998) Russia’s Economy of Favours: Blat, Networking and Informal Exchange. Cambridge: Cambridge University Press
Lomnitz, Larissa; (2002) Sheinbaum, Diana. Trust, Social Networks and the Informal Economy: A Comparative Analysis. IIMAS-UNAM
Lonkila, M. (1997) Informal Exchange Relations in Post-Soviet Russia: A Comparative Perspective. Sociological Research Online, vol. 2, no. 2, <http://www.socresonline.org.uk/socresonline/2/2/9.html>
Nagy, Andras (1996) Interest groups. In C. Clauge and G.C. Rausher (ed.) The emergence of Market economy in Eastern Europe, pp. 71-78
Schneider, Friedrich and Enste, Dominik (2000) Shadow Economies Around the World: Size, Causes, and Consequences. Working Paper of the International Monetary Fund
Stark, David (1999) Bending the Bars of the Iron Cage: Bureaucratization and Informalization in Capitalism and Socialism, Sociological Forum, Vol. 4, No. 4,
Wedel, Janine (2002) Blurring the Boundaries of the State-Private Divide: Implications for Corruption <http://www.anthrobase.com/txt/W/Wedel_J_01.htm>
Барсукова С. Ю. (2001) Неформальная экономика и система ценностей россиян. Социологические исследования, №1, 2001, стор. 57-61
Барсукова С. Ю. (2002а) Солидарность участников неформальной экономики. На примере стратегий мигрантов и предпринимателей. Социологические исследования, №4, 2002, стор. 3‑12.
Завантажити реферат