2) спрямованість на забезпечення господарської діяльності учасників договірних відносин;
3) тісний зв'язок з плановим процесом, насамперед, внутрішньофірмовим плануванням;
4) поєднання в договорі майнових (виготовлення/передача продукції, її оплата тощо) та організаційних елементів (визначення порядку виконання, приймання виконання тощо).
Господарський договір — це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їх господарської діяльності. Види господарських договорів:
за критерієм обов'язковості: плановані (укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів: державних підприємств, підприємств-монополістів та підприємств, які функціонують переважно на базі державної власності) і регульовані (укладаються вільно, на розсуд учасників господарських відносин);
за строками дії: довгострокові (укладаються на строк понад п'ять років; в них переважають організаційні елементи), середньострокові (строком дії від одного до п'яти років; організаційні елементи в таких договорах врівноважені з майновими), короткострокові (строком дії до одного року; в цих договорах переважають майнові елементи) та разові (укладаються на одну господарську операцію містять зазвичай лише майнові елементи);
за взаємним становищем сторін: вертикальні (укладаються між нерівноправними суб'єктами — органом господарського керівництва та підпорядкованим йому підприємством; наприклад, державний контракт) та горизонтальні (укладаються між рівноправними суб'єктами);
за економічним змістом та юридичними ознаками: договори на реалізацію майна (купівлі-продажу, поставки, міни, комісії, консигнації, контрактації сільськокогосподарської продукції, забезпечення електроенергією, газом, водою тощо), договори на передачу майна в користування (безоплатне користування майном, оренда, лізинг); півдні договори (підрядне капітальне будівництво, підрядне виконання проектно-вишукувальних, дослідно-конструкторських та інших робіт), транспортні договори (перевезення вантажів, буксирування, тайм-чартеру, подачі та забирання вагонів, експлуатації залізничної під'їзної колії та ін.); договори на надання банківських, послуг (договори на розрахунково-фінансове обслуговування, банківського кредитування, факторингу та ін.); договори на надання інших послуг (щодо охорони суб'єктів, зберігання майна та ін.); договори про спільну діяльність, в г. ч. установчі договори щодо створення господарських організацій корпоративного типу.
Господарський договір виконує такі функції:
— регулятивну, тобто регулює відносини між сторонами на підставі закону, але з урахуванням специфіки конкретного господарського зв'язку (щодо порядку та строків виконання договірних зобов'язань, кількісних та якісних характеристик предмету договору тощо), доповнюючи прогалини закону (наприклад, встановленням конкретного розміру санкцій за І порушення умов-договору, якщо такі санкції не передбачені законом). Регулятивна дія господарського договору обумовлена двома чинниками: а) господарський договір є індивідуальним правовим актом, що забезпечує юридичне оформлення складних і різноманітних господарських зв'язків; б) складність і різноманітність цю зв'язків вимагає
належного пристосування загальних вказівок закону до змісту І сере;, функціонування певного господарського зв'язку, характеру коні господарської операції, економічних інтересів і технічних можливостей стс фінансового становища, перспектив розвитку;
— координаційну, яка полягає в тому, що сторони господарського до виробляють умови цього договору шляхом погодження між учасниками догс відносин умов договору. Оскільки інтереси сторін господарського зв'яз правило, не співпадають, а задовольнити свої потреби кожна з них може співпрацюючи з контрагентом, сторони на стадії укладання договору змуші скоординувати свої потреби і можливості, інтереси і передбачення, щоб й компромісу виробити обопільне прийнятну правову модель відпої господарського зв'язку; на стадії виконання договору сторони координуюті діяльність відповідно до його умов;
— функцію інструменту планування (насамперед внутрішньофірм Плануючи свою діяльність, суб'єкт господарювання перш за все орієнтує! попит щодо результатів своєї діяльності (продукції, робіт, послуг). На надійну інформацію у цьому відношенні дають укладені суб'єктом гоєно, договори. Узагальнюючи інформацію щодо всіх укладених договорів, господарювання закладає відповідні покажчики у свої виробничі пре Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону "Про підприємства в Україні" основу становлять державні замовлення та договори, укладені із споживачами (поку продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
— контрольну, яка полягає в тому, що за допомогою господарського де здійснюється контроль за ефективністю діяльності суб'єктів господарювання суб'єкт господарювання уклав договір на збут (продукції, робіт, послуг), сукупності забезпечує повне або таке, що близьке до повного, завант, устаткування і зайнятості трудового колективу, це свідчить про те, щ< діяльність потрібна суспільству. Якщо укладеними договорами покриваєті значна частина виробничого потенціалу суб'єкта, це свідчить, що результат діяльності не мають достатнього попиту, а сама діяльність суспільству не по тобто є неефективною. Такий суб'єкт господарювання для продовженню кціонування має „вжити активних заходів щодо вдосконалення діяльності (о асортимент, поліпшити якість, зменшити ціну продукції, робіт, послуг; з виробничий профіль, якщо це можливо і доцільно);
— охоронну, сама наявність договору в передбаченій законом формі, зафікс ньому права і обов'язки сторін, а також санкції за невиконання (нен виконання) останніх дозволяють здійснити в судовому порядку захист прав конних інтересів сторін у разі порушення однією з них своїх договірних зобоЕ
Правове регулювання господарсько-договірних відноси. Єдиного г укладення господарського договору не існує. Розрізняють конкурен неконкурентні способи укладення господарських договорів.
Конкурентними способами укладення господарських договорів є (аукціони, тендери), конкурси.
Торги (аукціони, тендери) бувають двох видів:
1) на реалізацію майна, робіт, послуг — договір укладається з покупців, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або ] послуги, що пропонуються;
2) на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг — договір укладається з тим із потенційних продавців чи виконавців, який запропонував найнижчу ціну за майно, що необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт.
При застосуванні конкурсу договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання.
Неконкурентні способи укладення господарських договорів:
1) шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін, що завершуються підписанням договору як єдиного документу (з можливими додатками у вигляді спеціальних графіків виконання,