Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Називаючи цей вид товариства товариством "з обмеженою відповідальністю", законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства як суб'єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її в межах своїх вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 625 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства.
Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:
; визначення основних напрямів діяльності товариства І затвердження ио та звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і І ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;
5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, І представництв, затвердження їхніх статутів та положень;
6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посад товариства;
7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів то визначення його організаційної структури;
8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками де вкладів;
9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
10) виключення учасника з товариства;
11) визнання умов оплати праці службових осіб товариства;
12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує : статуті товариства;
13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути ві
інші питання.
З питань, зазначених у п.1), 2), 13), у вищому органі необхідна одно< З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (учасни кількість голосів, пропорційну розміру їхніх часток у статутному фонді).
Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаї інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 6( одностайності, - всі учасники.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавч колегіальний (дирекція} або одноособовий (директор}. Дирекцію генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і < не є учасниками товариства.
Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваж цьому визначені ст.62 Закону "Про господарські товариства" та уст; документами товариства.
Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з об відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється з їх числа у не менш трьох осіб, її діяльність регламентована ст.63 Закону "Про гос товариства".
Правовий статус, аналогічний статусу товариства з об відповідальністю, має товариство з додатковою відповідальиіо-по. Ос його (і головна відмінність від товариства з обмеженою відповідальністю) тому, що учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідана боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.
Граничний розмір відповідальністю учасників передбачається в установчих документах.
Повним товариством згідно зі ст.66 Закону "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільно підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариств не має). Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення 'вкладів, форму участі у справах товариства. Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ведення його справ, яке здійснюється за загальною згодою всіх учасників.
Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов'язані надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, виконувані від імені та в інтересах товариства.
Оскільки всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності. У разі порушення цієї вимоги, учасник товариства зобов'язаний компенсувати збитки, заподіяні товариству.
Законодавством (ст. 71 Закону "Про господарські товариства") встановлено особливий порядок виходу учасника з повного товариства. Якщо товариство було створено на невизначений строк, його учасник може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за 3 місяці. Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніш як за 6 місяців. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його внеску та належна йому частина прибутку, одержана товариством у цьому році.
Як уже зазначалося, учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст.74 Закону "Про господарські товариства": якщо при ліквідації повного товариства виявитися нестача наявного майна для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Важливим є те, що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того, чи виникли вони після або до його вступу до товариства.
Завантажити реферат