Якщо борги товариства повністю сплатить один з учасників, він має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.
Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені това підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями това всім своїм майном (повні товариші), є один або більше учасників, відповідаї яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників або командитистів)
Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше І товаришів, вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.
Правовий статус командитного товариства визначається нормами с' Закону "Про господарські товариства" (тобто законодавством про повні това]: з урахуванням особливостей, передбачених у спеціальних статтях (ст.78-83)! "Про господарські товариства", безпосередньо присвячених комащ товариствам.
Зокрема, установчий договір про командитне товариство, крім відомосі містить установчий договір про повне товариство, має відображати вкладників у такому товаристві, а саме: стосовно вкладників вказується сукупний розмір їхніх часток у майні товариства, а також розмір, склад і п внесення ними вкладів.
Оскільки правовий статус повних товаришів було розглянуто в попе темі, тут доцільно зупинитися на особливостях участі вкладників у команді товаристві.
Вкладник може вступати до командитного товариства шляхом вк грошових або матеріальних вкладів.
Вкладники командитного товариства мають право:
- діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності дору1 згідно з ним;
- вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з І відповідальністю) у випадку ліквідації товариства;
- вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення мож, перевірки правильності їх складення.
Управління справами командитного товариства здійснюється учасниками з повною відповідальністю (повними товаришами). Якщо в товаї тільки один учасник, управління справами здійснюється ним самостійно.
Вкладники не мають права перешкоджати діям повних товаришів з упр справами товариства.
Незважаючи на те, що за загальним правилом відповідальність вю обмежується вкладом у майні товариства, в окремих випадках, передС законодавством (ст.82 Закону "Про господарські товариства"), він також нес відповідальність. Приміром, якщо вкладник здійснює угоду від імені і в ін товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій коман товариством він разом з повними товаришами відповідає за угодою кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства моя звернено стягнення. Якщо ж схвалення не буде одержано, вкладник відповіде третьою особою самостійно усім сво'І'м мтпіом. Крім загальних підстав приг діяльності господарських товариств (ст.19 Закону "Про господарські товар командитне товариство припиняє також у разі вибуття всіх учасників з відповідальністю. При вибутті з товариства всіх вкладників повні товариші мають право замість ліквідації командитного товариства перетворити його на повне говариство.
Завдання та запитання на закріплення вивченого
1. Дайте визначення поняття товариство з обмеженою відповідальністю.
2. В якому порядку відбувається відступлення частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю його учасником?
3. Дайте визначення товариства з додатковою відповідальністю.
4. Дайте визначення поняття повного товариства.
5. У чому полягає особливість відповідальності учасників повного товариства?
6. Дайте визначення поняття командитного товариства.
7. У чому полягають особливості здійснення управління справами командитного товариства?
5 Правове становище некомерційних суб'єктів господарського права.
Некомерційне господарювання ~ це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 Господарського кодексу України забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.
Не можуть здійснювати некомерційну господарську діяльність органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.
Організаційні форми здійснення некомерційної господарської діяльності. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником аоо відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами.
Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реоріанн ліквідації суб'єктів господарювання окремих організаційних форм некоме господарської діяльності визначається ГКУ та іншими законами.
У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної зареєстрованої як суб'єкт некомерційної господарської діяльності, характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення інших законів, якими регулюється підприємництво.
Регулювання некомерційної господарської діяльності. На с господарювання, які здійснюють некомерційну господарську дія поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяль урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарюва визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами.
При укладенні трудового договору (контракту, угоди) господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобої забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визи законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні ; передбачені законом.
6. Господарський договір
Господарський договір як правова форма господарських зв'язків Термін "господарський договір" використовується в таких значеннях
а) як угода (правочин), що породжує права та обов'язки у господарських відносин;
б) як зобов'язання сторін (учасників господарських відносин), що ґру на укладеній ними угоді;
в) як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зо(
сторін.
Основним є друге значення, а перше і третє —обслуговуючими.
Ознаки господарського договору, що дозволяють відокремити інших видів договорів (в т. ч. цивільних):
1) особливий суб'єктний склад (обов'язковим учасником господ
договору є суб'єкт господарювання — індивідуальний підприємець чи госп організація);