Зовнішньо-економічні зв'язки України

Рис. 2.1 [“Статистика України”, 2001,№1-стор.101-102]

Рис.2.2 яскраво ілюструє обсяги та види основної продукції, що імпортується:

Рис. 2.2 [“Статистика України”,2001,№1-стор.102]

У загальному обсязі імпорту товарів 30% вартості становили поставки машин, устаткування та механізмів, продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, пластмаси та каучуку, неблагородних металів та виробів з них, 25% - поставки природного газу, 18% - мінеральне паливо, нафта та продукти її переробки, 10% - продукція легкої промисловості - в тому числі - і харчової, 32% - поставки текстилю та текстильних виробів, руд, шлаків та золи, засобів наземного транспорту, крім залізничного. Збільшилась частка механічних машин та устаткування, продуктів рослинного походження, руд, шлаків та золи. Зменшилась частка продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, продукції харчової промисловості, засобів наземного транс порту, крім залізничного.

Найбільші обсяги імпорту товарів надходили на підприємства Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Харківської, Одеської, Волинської, Львівської областей та міста Києва. Імпортовано готової продукції з української давальницької сировини на 91,9 млн. доларів.

У 2000 році, як і в попередньому році, балансування зовнішньої торгівлі здійснювалося за рахунок товарообігу з країнами Азії, Африки й Америки. Торгівля з країнами СНД і Європи принесла збитки. У значній мірі торгівля з цими країнами здійснювалася на бартерній основі. Але простежується чітка тенденція зменшення частки поставок товарів за бартерними умовами, в експорті вона складала 1,5%, в імпорті – 1,6% (за січень-листопад 1999р. відповідно 3,9 та 3,2%).

За географічною ознакою теперешні зовнішньоторгівельні зв’язки доцільно поділити на:

1) зв’язки з Російською Федерацією;

2) відносини з прикордонним державами та країнами СНД;

3) відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн;

2.1. Торгівля з Російською Федерацією.

Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером країни – взаємовідносини з нею складають майже третину зовнішньоторгівельного обороту України.Саме в Росію здійснювалось 25% всіх експортних поставок України і саме з Росії надходило понад 40% імпортної продукції. Україна вивозить у Росію різноманітні машини й устаткування (тепловози, вагони, літаки, трактори, верстати, металургійне та шахтне устаткування, автобуси, автонавантажувачі, телевізори, сільськогосподарські машини, комп’ютери тощо), кам’яне вугілля, залізну і марганцеву руди, чорні метали, продукцію АПК й ін. З Росії в Україну надходять: продукція машинобудування (верстати, легкові та вантажні автомобілі, літаки, сільськогосподарські машини, електровози, прилади, комплектуючі, обчислювальна техніка і т.д.), хімікати, вироби легкої промисловості, а також паливно-сировинні ресурси (нафта, природний газ, апатити, боксити, лісоматеріали). У звя’зку з особливостями історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України домінантними з двосторонніх відносин із прикордоними державами є українсько-російські відносини. Для України вони є стосунками “особливого партнерства”, оскільки від їхнього характеру значною мірою залежатиме доля прогресивного демократичного розвитку як України, так і Російської Федерації, стабільність в Європі і в усьому світі. В цьому контексті надзвичайно важливе завдання полягає в активізації діяльності, спрямованої на усвідомлення обома сторонами безперспективності і згубності курсу на конфронтацію в украінсько-російських відносинах.

Але і до останнього часу не знайдено шляхів корінного поліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експорту товарів у противагу імпорту енергоносіїв.

2.2. Відносини з прикордонними державами та рештою країн СНД

Україна як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговельному просторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезний потенційний ринок збуту української продукції. З цими країнами Україна має загальну границю, а з Туреччиною і Грузією - морську в акваторії Чорного моря.

У 2000 році (табл.2.2) 83% українського товарообігу приходилося на всі інші 9 країн, у тому числі по експорті 78,5% і 21,5%, а по імпорті - 74,5% і 25,5%. Тим часом у 9 країнах проживає 167,2 млн. чоловік населення, що на 11,5% більше, ніж у Росії. Україна явно недооцінила потенційні можливості цих країн у розширенні торгово-економічних відносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення раніше існуючих у рамках РЕВ (Рада Економічної Взаємодопомоги) економічних зв'язків і їхнє значне розширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Через простір цього ринку Україна може просувати свої товари на інші ринки.

Табл. 2.2 [“Статистика України”,2000,№6 – стор.67]