Однією з міжнародних фінансово-економічних організацій є Генеральна угода о тарифах і торгівлі – ГАТТ, яку було укладено ще в 1948 році 22 країнами світу. Тепер до ГАТТ входить 110 держав, тобто більша частина країн світу. Україна також подала свою заяву на вступ до ГАТТ.
Система ГАТТ грунтується на чотирьох принципах.
1. ГАТТ – це свого роду «клуб» країн, що тяжiють до розширення торговельних зв'язків одна з одною. Членство в цьому «клубі» добровільне: нікого не примушують приєднуватися до системи ГАТТ. Коли якась країна виявляє бажання вступити до «клубу», вона має визнати правила міжнародної торгівлі, які діють у ньому.
2. Країни, які належать до ГАТТ, надають усім іншим країнам статус найбільшого сприяння у взаємній торгівлі.
3. Пом'якшення торговельних бар'ерів між країнами – членами ГАТТ здійснюються переговорами. Система ГАТТ і система вільної торгівлі – не одне й те саме. Навіть держави, що входять до складу ГАТТ, зберігають ряд митних тарифов на імпорт. Проте водночас організація ставить собі за мету сприяти усе більшій лібералізації міжнародної торгівлі, стимулюючи своїх членів до переговорів про взаємне скорочення торгових бар'єрів.
4. Формування правил “справедливої торгівлі”. Наприклад, країнам – членам ГАТТ не дозволяється збільшувати тарифи після того, як вони погодилися на зниження їх під час переговорів. Члени ГАТТ мають право запроваджувати надзвичайні торговелвні обмеження лише за виняткових умов, коли іноземний імпорт завдає дуже значної шкоди їхній промисловості. Йдеться про такi обмеження, що можуть здійснюватися лише справедливим і недискримiнаційним способом.
Ще один аспект справедливого ведення торгівлі полягає у наданні імпортним товарам національного режиму. Це означає, що після того, як товар ввезено до країни, на нього мають поширюватися ті самi закони і податки, що й на товари, виробленi у межах країни.
Українi конче потрібно якомога швидше приєднатися до ГАТТ, адже членство у цій організації несе з собою безлiч переваг. Доки країна перебуватиме поза цією системою, на неї не поширюватиметься автоматично статус найбiльшого сприяння у торгівлi. Це означає, що держави –члени ГАТТ можуть обкладати українські товари бiльш високими тарифами, ніж застосовані щодо інших країн – членів ГАТТ. 3 іншого боку, ставши членом ГАТТ, Україна вже не зможе підвищувати тарифи на власний розсуд, адже її тарифні ставки встановлюватимуться у ході багатостороннiх переговорiв.
Розділ 3. ІНОЗЕМНІ ИНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ЗАЛУЧЕННЯ
Іноземні інвестиції починають грати усе більш істотну роль в економіці України. Якщо вірити офіційним даним, то вони рівні приблизно половині обсягу вітчизняних капіталовкладень з централізованих джерел. Остаточні дані за 2001 рік поки не опубліковані, але за прогнозами, зробленими в липні минулого року, їхній загальний обсяг повинний досягти 2 млрд. доларів. Виходячи з цього можна сказати наступне, що з 40 млрд. доларів іноземних інвестицій необхідних нашій економіці можна чекати в 20 разів менше. Для порівняння іншим державам Східної Європи: біля третини всіх прямих іноземних інвестицій у 1996-2000 роках - понад 30 млрд. доларів - одержала Росія, Польща одержала у 14 разів більше,ніж Україна, Чехія в 10 разів, Угорщина - у 12, прибалтійські країни в 1.5 рази.
І вже зараз потрібно приймати більш активні кроки по залученню інвестицій в економіку України. І проблема тут не тільки в здійсненні законодавчої бази, але і використанні діючих законів. Випадки фінансових махінацій українських партнерів, що залишилися безкарними, набирають широкого розголосу в закордонній пресі й аж ніяк не працюють на створення позитивного образа нашої країни в очах потенційних інвесторів.
На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :
а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення , мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже неможливо;
б) у сучасних умовах процес міжнародного рухові капіталу приводити до розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології
в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання
г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду й інформації про стан світового ринку, що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на міжнародних експортних ринках .
Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня торгівля, харчова промисловість, машинобудування та метатолообробка. Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки України незначний. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано і на підтримку малого бізнесу.
На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні - це або крупні компанії, які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов, або підприємці що займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.
У першій половині 1996 року західні фахівці оцінили рейтинг 26 колишніх соціалістичних країн і республік СРСР. Оцінка проводилася по 11 параметрам. Серед названої групи Україна знаходилася на 20 - м місці з загальним показником 3,0, обігнавши, наприклад у цілому відсталий в економічних відносинах і Таджикистан, що роздирався громадянською війною, де цей показник дорівнює 1,6. Для порівняння можна відзначити, що рейтинг Чехії склав 8,6.
Немає основ затверджувати, що ситуація в Україні кардинальним образом змінилася за останні місяці. Закордонних інвесторів серед інших факторів зупиняє досить значний навіть у порівнянні з іншими постсоціалістичними республіками країнами рівень криміналізації економіки. При цьому варто нагадати, що навіть по досить помірних оцінках Світового Банку, за минулий рік обсяги операцій тіньового сектора економіки склали 45% українського ВВП (за приблизними розрахунками).
Необхідно відзначити, що попит на закордонні інвестиції у світі в цілому значно перевищує їхню пропозицію. Тому поява України на світовому інвестиційному ринку припускає боротьбу за залучення цих засобів. Серед ряду факторів, що позитивно впливають на приплив іноземних інвестицій, як уже відзначалося, є наявність ефективного інвестиційного законодавства, причому не тільки і не стільки самої законодавчої бази, а її непорушність, стабільність. Разом з тим за останні роки в країні було проведено декілька істотних зміни “правил гри” в області правового забезпечення інвестиційної діяльності. Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий Закон України “Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів . Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” , і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для підприємств з іноземним капіталом .
Завантажити реферат