Проблема неповноти інформації. Інформація про ринок розподілена між його учасниками нерівномірно. Виникає інформаційна асиметрія, коли один або кілька учасників ринка володіють інформацією, необхідною для прийняття рішень про покупки, інвестиції, підписання договорів, а решта приречені на обмежену діяльність. Спроби встановити статус – кво призводять до криміналізації ринку, так як легальним способом отримати інформацію неможливо. Таким чином, корупція викликає нову корупцію, а діяльність держслужбовців тісно прив’язується до обслуговування інтересів певних політико – економічних груп. Неповнота інформації і як наслідок тінізація особливо характерні для українських монополій, діяльність яких надзвичайно непрозора.
Недосконалість політичного процесу призводить до того, що прийняття економічних рішень тісно прв’язане до політичних інтересів влади. Українська політична еліта повною мірою може реалізувати свої інтереси за допомогою тіньових засобів отримання доходів. Наслідок таких дій виявляється в деформації галузевої структури економіки. Деякі галузі, насамперед експортоорієнтовані, обслуговують інтереси визначених політичних груп. Тому держава надає їм більш вигідні умови для розвитку. В українській політиці тінізація інтересів та рішень стала нормою. Питання в тому, чи можуть люди, народжені та виховані тінню, боротися з нею?
2.2. Наслідки функціонування тіньової економіки в Україні
Одним із головних наслідків тінізації економіки є деформація податкової системи. Вона проявляється у нерівномірності галузевого податкового навантаження і скороченні розходів бюджету. Ухилення від сплати аналогів приводить до зростання податкового навантаження на законослухняних платників податків. В результаті частина їх уходить в „тінь”. А далі коло замикається: ріст податкового навантаження на залишившихся знов уводить їх в „тінь”. Загальний об’єм виробництва товарів та послуг не міняється, але його офіційна частина зменшується. (Додаток 3).
Тіньова економіка значно зменшує ефективність макроекономічного регулювання. Відсутність певних даних о масштабах і структурі розвитку „тіні” не дозволяє уряду приймати адекватні економічні рішення.
Наприклад, якщо уряд не знає, що темпи росту тіньового сектору випереджають темпи росту легальної економіки, він помилково може продовжувати стимулювати економічний ріст. Тоді традиційні у цьому випадку зростання грошової маси, ріст державних витрат і зм’якшення кредитно-грошової політики можуть „перегризти” економіку і визвати ріст інфляції. Якщо товари і послуги, виробляємі в „тіні” дешевше легальних, уряд може переоцінити темпи інфляції.
Крім того , якщо офіційна статистика не враховує ціни нелегального ринка, темпи інфляції можуть бути занижені, як це відбувається в Україні. Можливі помилки і в політиці зайнятості. Працівники тіньової економіки можуть бути враховані як безробітні. Недооцінка параметрів тіні може також призвести до перекручення платіжного балансу і завищення показників податкового тиску, прибутку населення і державних витрат. Якщо темпи росту тіньових прибутків опереджають темпи росту офіційного ВВП, уряд може недооцінити реальні потреби економіки в грошах.
„Тінь” спроможна значно перекрутити структуру економіки. Вона викликає ріст інвестиційних ризиків, зниження інвестиційної активності, зменшення попиту на інвестиційні ресурси. Тіньова діяльність обмежує можливості залучення підприємцями інвестиційних ресурсів, особливо іноземних. Розширення тіньового сектора стимулює ріст спекулятивних фінансових і торговельних угод в шкоду розвитку реального виробництва.
В умовах економічної кризи 1992-1997 рр. значний „вклад” в розвиток тіньової економіки внесла енергетика. Цьому сприяли низька платіжна дисципліна, використання ненадійних форм розрахунків, зловживання періодично спрямованими в галузь бюджетними дотаціями, а також штучно занижені енерготарифи. Одночасно зростав і бюджетний борг перед державними виробництвами, які не квапилися розраховуватися за енергоресурси. В умовах гострої недостачі грошових засобів в Україні сформувався напівтіньовий ринок боргових обов’язків. Значна частина відмиваємих крізь нього грошей нелегально переправлялась через кордон. В результаті енергетика перетворилась у своєрідний емісійний центр тіньових капіталів, які зіграли вирішальну роль у становленні деяких українських політико-економічних груп.
Основна частина прибутків тіньової економіки інвестується у розвиток легальних видів діяльності. але тільки тих, які полегшують виконання тіньових операцій і отримання швидких прибутків. Наприклад, стимулюється розвиток сектору інформаційних, транспортних послуг.
Тінізація економіки викликає деформацію структури споживання. Стимул до розвитку отримують ті сектори, які обслуговують осіб, які володіють понадприбутками. У суспільстві встановлюється високий попит на предмети розкоші. Імпульс до розвитку отримують і специфічні види діяльності, які задовольняють деструктивні потреби – наркобізнес, проституція, нелегальний ігорний бізнес.
Таким чином, негативний вплив тіньової економіки полягає в загальній криміналізації держави і суспільства, а також в скороченні податкових надходжень і неможливості держави забезпечити реалізацію соціально-економічних програм і розвиток економіки в цілому.
При цьому тіньова економіка має і позитивну роль, яка полягає в тому, що вона створює робочі місця, які не мають можливості існувати в умовах офіційної економіки, а також є засобом виживання та поліпшення умов життя більшості громадян.
Соціально-політичними причинами живучості тіньової економіки певною мірою є: по-перше, нестабільність політичної ситуації в Україні, по-друге, недооцінка суспільної небезпеки існування тіньової економіки, по-третє, неадекватність форм і методів діяльності правоохоронних органів якісним змінам в тіньовій економіці, зокрема в економічній злочинності.
“Вхід у тінь” спричинив структурні зміни в економіці України. Ще до підвищення ставок оподаткування почався відтік капіталів із виробничої сфери в торгівлю. Причина в тому, що виробничий процес при необхідності піддається контролю, що дозволяє з відомим приближенням прорахувати затрати і виявити факт приховування підприємцем оподаткованого прибутку, а в торгівлі, особливо у перші роки реформ, коли в країні бракувало касових апаратів і відповідних нормативних документів, приховувати прибуток було значно легше.
Зменшення платіжноспроможного попиту потребувало деякого зниження цін на продукцію, а зробити це при зростаючих ставках податку було неможливо. Непомірно високе оподаткування штовхає підприємця на пошуки обхідних шляхів забезпечення рентабельності виробництва.
Між тим тіньова економіка приносить суспільству і безсумнівні блага.
По-перше, наслідки спаду в офіційній економіці нерідко перекривають підйом у тіньовому секторі. Так було в Україні у 1991-1997 рр. тіньова економіка, по суті, допомогла державі пережити глибоку економічну кризу. Ціною допомоги став високий рівень корупції і перебудова структури економіки в перевагу секторів, які знаходилися у „тіні” або обслуговували тіньову економіку. Ріст тіньового сектора характеризується приховуванням джерел інвестицій. Таким чином, українські інвестори у кризовий період страхують інвестиційні ризики. Також слід відмітити, що у „тіні” прискорюється процес концентрації капіталу, який є дуже важливим для держав із перехідною економікою. Крім того, ті, хто отримують нелегальні прибутки, витрачаючи гроші в легальній економіці, створюють попит на легально вироблені товари і послуги. Це означає, що „тінь” стимулює ріст прибутків і податкових платежів у суміжних з тіньовими галузях. Тіньова діяльність через використання легальних благ стимулює легальний бізнес, і тим самим збільшує ВВП.
Завантажити реферат