2.3.Розробка методів ліквідації тіньової економіки, як негативної частини економіки України
Для протидії тіньовій економічній діяльності та її локалізації доцільно було б розробити спеціальну комплексну програму, в основі якої повинні бути глибока лібералізація та оптимізація екологічного режиму, впровадження лише об’єктивно вимушених обмежень і вимог з боку держави. При цьому лібералізація включає лібералізацію податків, кредиту, заробітної плати, цін, економічної та зовнішньоекономічної діяльності.
Вирішення зазначеного завдання має зосереджуватися на таких основних напрямках.
По-перше, необхідно створити відповідну законодавчу базу, а саме:
• розробити та ухвалити пакет законодавчих актів, які б посилювали захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували правову захищеність. Зокрема, доцільно розробити на підставі Конституції України та ухвалити Закон України “Про приватну власність”;
• здійснити комплексну податкову реформу, яка передбачала б розширення оподаткованої бази з однозначним скороченням номінальних обсягів податкових ставок, впровадження принципів системності та стабільності у податковій політиці;
• ухвалити Закон України “Про ліцензування підприємницької діяльності”, який би упорядкував, визначив, а головне, спростив організаційно-правові обмеження підприємницької діяльності;
• внести відповідні зміни та доповнення до Законів України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, які б спростили процедуру реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, упорядкували процедуру їх ліквідації тощо.
По-друге, потребують вирішення питання організаційно-правового забезпечення, а саме:
• ухвалення та реалізації програми легалізації тіньових капіталів, які не мають кримінального походження, включаючи гарантії амністії для капіталів, повернутих з-за кордону;
• запровадження єдиної загально регіональної комп’ютерної мережі реєстрації та ліцензування підприємницької діяльності;
• реформування національної системи обліку і звітності з метою її спрощення та уніфікації;
• створення привабливих, ніж в інших державах, умов для інвестування і залучення фінансових ресурсів;
• зосередження роботи правоохоронного апарату на локалізації організованої злочинності та кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя підприємців та громадян.
По-третє, враховуючи соціально-психологічні фактори, в першу чергу необхідно:
• розробити, а головне – реалізувати більш чітку ідеологію в проведенні необхідних правових, організаційних та економічних заходів щодо протидії тіньовій економічній діяльності;
• організувати підготовку та перепідготовку кадрів для підприємницької діяльності через систему бізнес-центрів, технопарків тощо;
• провести необхідні заходи, спрямованні на формування відповідної громадської думки щодо тіньової економічної діяльності;
• створити за рахунок державного фінансування мобільні науково-практичні групи для дослідження тіньової економіки, оцінки її масштабів, шляхів обмеження тощо.
Реалізація цих та інших заходів дозволить певною мірою локалізувати тіньову економічну діяльність, повернути бодай найменш криміногенну частину тіньової економіки в річище нормального розвитку. Усе це значною мірою сприятиме формуванню позитивного іміджу нашої держави в очах світового співтовариства та впливатиме на потік іноземних інвестицій, конче необхідних для структурної перебудови господарського комплексу та економічного зростання в Україні.
Висновки
Таким чином, підсумовуючи все вище згадане слід нагадати: тіньовою економікою – називається вся економічна діяльність, яка з різних причин не враховується офіційною статистикою і, відповідно, не включається до складу ВВП.
Тіньова економіка має антинаціональний характер, мішає утворенню крупного легального національного капіталу. Основні вільні фінансові ресурси, сформовані в цьому секторі, направляються за кордон для їх збереження. Тіньова економіка створює певний інвестиційний вакуум, який буде заповнюватися закордонним капіталом, і в першу чергу із держав СНД. Це не тільки поставить національну економіку під значний зовнішній вплив, але, безперечно, буде мати серйозні політичні наслідки.
Тіньова економіка деформує свідомість людей, привчає ігнорувати установлені державою правила. Нові ринкові відносини ототожнюються у суспільній свідомості з протиправною діяльністю, що формує психологічний опір реформам.
Причини виникнення тіньової економіки
Головною з причин тінізації є непосильне податкове навантаження. В Україні воно проявляється у високому рівні відрахувань у фонди соціального страхування, високій ставці ПДВ та практиці відшкодування цього податку. Надмірне податкове навантаження та пов’язана з ним тінізація приводять до деформації податкового навантаження в окремих галузях економіки. Однією з головних причин криміналізації легальної економіки є прагнення учасників ринку до установлення монопольного контролю. Самостійно ринок не може протидіяти монополізації. Для цього необхідне відповідне державне регулювання. Чиновники часто володіють ексклюзивною інформацією, яка може вплинути на стан тієї чи іншої компанії. Проблема неповноти інформації. Інформація про ринок розподілена між його учасниками нерівномірно. Виникає інформаційна асиметрія, коли один або кілька учасників ринка володіють інформацією, необхідною для прийняття рішень про покупки, інвестиції, підписання договорів, а решта приречені на обмежену діяльність. Спроби встановити статус – кво призводять до криміналізації ринку, так як легальним способом отримати інформацію неможливо.
Недосконалість політичного процесупризводить до того, що прийняття економічних рішень тісно прв’язане до політичних інтересів влади. Українська політична еліта повною мірою може реалізувати свої інтереси за допомогою тіньових засобів отримання доходів.
Тіньова економіка має різні форми прояву:
Неофіційна економіка. До неї відноситься діяльність, не нарушуюча ні діючого законодавства, ні прав інших суб’єктів. Прикладом неофіційної економіки є натуральне господарство. Цей сегмент тіньової економіки знаходиться поза інтересами держави. В періоди важких економічних криз така діяльність допомагає найменш забезпеченій частині населення вижити, як це було в Україні у 1992-1997рр.
Позаправова економіка. Вона охоплює види діяльності які порушують права господарських суб’єктів і не регламентуються законом. Її розквіт в Україні припав на середину 90-х рр. минулого століття.
Сьогодні розвиток позаправової економіки в Україні зосереджений у деяких сферах IT- технологій (наприклад, електронна торгівля через інтернет).
Напівправова економіка. До неї відносяться види економічної діяльності, які по меті співпадають із законодавством, але періодично виходять за його межі. В напівправовій економіці формуються так звані